Освітній омбудсмен Лещик прокоментував питання реорганізації та злиття вищих навчальних закладів: "Ми стикаємося з демографічною кризою, яка має значний вплив на систему вищої освіти."

Фото: Інтерфакс-Україна / Олександр Зубко

Освітній омбудсмен Надія Лещик підкреслює, що Україна не в змозі фінансувати велику кількість навчальних закладів, враховуючи обмеженість бюджетних ресурсів.

"В нас відбувається демографічна криза, багато дітей і молоді виїхало за кордон. Відповідно зменшується кількість закладів освіти всіх рівнів і типів, злиття класів, груп і так далі. Зрозуміло, що це відображається на вищій освіті. Ми також отримуємо багато звернень від педагогів і батьків, що закриваються малокомплектні школи, де по 15-30 учнів. Те саме у вищій освіті. Коли до мене надходять скарги, я завжди дивлюся у Єдину державну електронну базу з питань освіти скільки там студентів і яких спеціальностей", - сказала Лещик в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання про реорганізацію і злиття вишів.

Омбудсмен підкреслила, що при реформуванні вищих навчальних закладів необхідно забезпечити дотримання прав студентів, а також педагогічних і науково-педагогічних працівників, а також зберегти бюджетні місця для студентів.

"Але ми мусимо говорити про те, що у нас на всіх рівнях зменшується кількість закладів освіти. Держава не може утримувати таку кількість закладів освіти, тому що це витрата державних коштів", - констатувала вона.

Відповідаючи на запитання про свої погляди на можливість приватизації державних вищих навчальних закладів, Лещик підкреслила, що як у 2025 році, так і в наступні роки, згідно з нормами закону про державний бюджет, існує перспектива приватизації будівель і споруд державних університетів та наукових установ, які проходять процес реорганізації, злиття або приєднання.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в лютому, Сергій Бабак, голова комітету Верховної Ради, відповідального за освіту, науку та інновації, зазначив, що в Україні планується провести щонайменше сім-вісім об'єднань університетів у 2025 році. Він також вказав, що в 2024 році вже було реалізовано дев'ять таких об'єднань.

У серпні Оксен Лісовий, міністр освіти і науки, оголосив про те, що обдумана стратегія об'єднання університетів в Україні буде продовжена.

У січні президент університету "Київська школа економіки" Тимофій Милованов запропонував, щоб KSE за акумульовані в населення гроші викупила Національний університет "Києво-Могилянська академія" в Міносвіти для того, щоб зробити його більш успішним і ефективним. Він оцінив академію в $10-50 млн.

Пізніше президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт іронічно відреагував на таку пропозицію: "If you know, you know. Звісно, перший пріоритет - донати на ЗСУ. Але якщо ви хочете підтримати розвиток Києво-Могилянської академії, це завжди можна зробити тут", і розмістив посилання на благодійний фонд вишу.

22 січня Міністерство освіти і науки України повідомило агентству "Інтерфакс-Україна", що не планує приватизувати Києво-Могилянську академію і не отримувало жодних запитів щодо цього. У відповідь на це Милованов озвучив намір KSE підготувати відповідний запит.