Кількість учнів в Україні досягла рекордно низького показника за останні три десятиліття.
На початок навчального року 2024-2025 в системі загальної середньої освіти нараховувалося лише 3,74 млн учнів. Про це йдеться у свіжому дослідженні аналітичного ресурсу NGL.media.
Дослідники прогнозують подальше скорочення кількості дітей та молоді в Україні, адже освітня система країни продовжує втрачати учнів - значна частина родин обирає виїзд за кордон.
У вищій освіті також спостерігається кризова ситуація. У 2024 році лише 197 тисяч студентів було зараховано до українських університетів, що є найнижчим показником за останні дев'ять років.
Згідно з даними програми RAI for Ukraine, яка вивчила процес реєстрації та місця проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ), у 2022 році 10% українських випускників (більше 23 тисяч осіб) проходили тест за межами країни. При цьому 32% випускників навіть не зареєструвалися для участі в НМТ, що є необхідною умовою для вступу до вищих навчальних закладів України.
"Навіть ті, хто проходить тестування за межами країни, не завжди мають намір повертатися до України. Деякі з них просто шукають додаткові можливості. Отже, справжня кількість тих, хто не має наміру вступати до українських університетів, може бути ще більшою," - підкреслила Тетяна Захарченко, дослідниця з Українського католицького університету.
Читайте також: Профільне навчання як альтернатива одноманітності: Міністерство освіти і науки впроваджує нові підходи для учнів 10-12 класів.
Дослідження даних Міністерства освіти за період 2021-2025 років вказує на щорічне зниження кількості учнів у старших класах: від 2 до 4% школярів не продовжують навчання в наступному класі. Хоча деякі з них могли покинути школу з інших причин, автори цього аналізу вважають, що основна причина полягає у виїзді за кордон.
Велику частину цієї групи, ймовірно, складають 17-річні юнаки, які прагнуть перетнути кордон до того, як досягнуть призовного віку, оскільки після 18 років виїзд з України під час воєнного стану є забороненим.
Проте, з країни активно емігрують не лише молоді чоловіки. Незважаючи на те, що в старших класах зазвичай більше дівчат, ця різниця є незначною — всього 1-2%. Захарченко пов'язує це з соціальними чинниками.
"Підлітки сильно зважають на думку своїх ровесників. Якщо їхні друзі покидають місто, це може спричинити ефект доміно," - підкреслила вона.
Основною причиною, чому старшокласники вирішують емігрувати, дослідники вважають проблеми безпеки. Це включає не лише занепокоєння за життя дітей у країні, що переживає війну, але й страхи щодо можливого зниження віку мобілізації до 18 років.
Важливим аспектом є недостатня кількість якісного офлайн-навчання. Як зазначає Тетяна Коврига, керівниця фундації GoGlobal, в Україні численні навчальні заклади не обладнані належними укриттями для проведення очних занять. У той же час, за межами країни діти мають можливість отримувати стабільну освіту в класах, що позитивно впливає на їх соціалізацію.
Ще одна помітна тенденція полягає в тому, що випускники все частіше надають перевагу університетам за межами країни. Польща, Німеччина та Чехія стали одними з найбільш запитуваних напрямків. Тим не менш, аналітики зазначають, що все більше молодих людей обирають не престижні виші, а менш відомі регіональні навчальні заклади.
"Якщо раніше за кордон їхали здобувати якісну освіту, то тепер інколи обирають просто доступну альтернативу. Провінційний університет у Чехії чи Польщі часто поступається хорошому українському вишу", - зауважив Володимир Страшко, засновник школи дистанційного навчання Unicorn School.
#Університет #Студент #Чеська Республіка #Вища освіта #Україна #Польща #Німеччина #Міністерство освіти і науки України #Воєнний стан #Дистанційна освіта #Вищий навчальний заклад #Український католицький університет #Соціалізація #Загальна середня освіта в Україні #Еміграція #Війна #RAI #Єдиноріг.
