Крістофер Алден , професор міжнародних відносин Лондонської школи економіки і політичних наук, директор LSE IDEAS
У 1990-х роках ключову роль у розвитку демократії та формуванні нової економіки України після розпаду Радянського Союзу відіграли суспільні діячі. Їхня участь буде також критично важливою для побудови суспільства після війни. Мова йде про осіб, які нині займають посади в публічному секторі, уряді та органах державної влади, а до початку повномасштабного вторгнення працювали підприємцями, активістами, керівниками асоціацій, міськими головами або лідерами громад. Деякі з них наразі служать у Збройних силах України.
Досвід щоденного вирішення складних завдань під час війни виховав новий тип керівників — тих, хто загартований реаліями, позбавлений ілюзій та з ясним розумінням потреб країни в найважливіший момент. Коли держава розпочне процес відновлення, цей потенціал розкриється у всій своїй величі.
Саме тому перші місяці після завершення конфлікту є особливим часом: суспільство накопичить цінний досвід, знання та досягне внутрішньої зрілості. Важливо не упустити цю можливість і надати людям шанс реалізувати свій потенціал. Яскравим прикладом є Велика Британія після Другої світової війни: уряд, що займався військовими питаннями, поступився місцем мирному, і саме в перші п'ять років після війни були закладені основи інституцій, що визначили подальший розвиток країни на багато років уперед. Подібні процеси також спостерігалися в інших європейських країнах і в США.
Які уроки повоєнного відновлення варто вивчити Україні
Готуючись до відбудови, українцям важливо мислити в ширшому, міжнародному контексті, вивчати досвід інших країн і лідерів та адаптувати його до власних реалій. Важливу роль у цьому відіграють університети й освітні центри, які допомагають формувати людський капітал через освіту, рефлексію та розвиток управлінських навичок.
З метою досягнення цієї амбіції команда Лондонської школи економіки та політичних наук (LSE) у партнерстві з українською організацією Education for Victory запустила ініціативу "Освіта для перемоги". У рамках програми ми надаємо навчання для українських управлінців, військових, лідерів громадянського сектору та представників місцевих органів влади.
Яскравим прикладом, який ми регулярно розглядаємо на заняттях зі студентами, є Південна Корея. Після закінчення Корейської війни в 1950-х роках, ця країна, яка пережила майже повне руйнування, за короткий час перетворилась на сучасну індустріальну націю з розвиненим громадянським суспільством, активними профспілками та сильним бізнес-сектором.
Незважаючи на різницю між корейським та українським контекстами, їх об'єднує акцент на освіченому суспільстві, стратегічному мисленні та усвідомленні того, що відновлення — це не лише відновлення фізичної інфраструктури, а й створення ефективної системи державного управління. Важливими також стали принципи управління: залучення технократів до процесу прийняття рішень та прагматичний підхід, орієнтований на досягнення результатів.
Південна Корея з самого початку бачила себе в контексті світової економіки. Експортна орієнтація та активна інтеграція в міжнародні ланцюги постачання стали ключовими елементами її економічної стратегії. Швидке виявлення технологічних трендів дозволило країні заснувати глобальні корпорації, такі як Samsung у сегменті мобільних технологій, а також зайняти міцні позиції на світовому ринку автомобілів завдяки брендам Hyundai та Kia.
Ще один важливий приклад -- Хорватія, для якої стратегічним "якорем" стала європейська інтеграція. Європейський Союз напрацював структурований набір інструментів, що допомагають країнам-кандидатам оновлювати управлінські процеси, узгоджувати роботу промисловості та державного сектору, політику закупівель і інші сфери зі стандартами ЄС. Залучення зовнішніх інвестицій і активізація діаспори, яка принесла нові знання та управлінські практики, сприяли формуванню в Хорватії розвиненої освітньої системи, соціальних сервісів і зростанню загального рівня добробуту.
Яка роль освіти та науки в Україні сьогодні і якою вона повинна бути в майбутньому?
Яким чином повинно виглядати зріле лідерство в умовах післявоєнного часу?
Для успішного відновлення після війни суспільний лідер повинен, перш за все, вміти слухати. Ця здатність сприймати та усвідомлювати потреби різних соціальних груп дозволяє ефективно комунікувати, здобувати підтримку та об'єднувати людей навколо спільних цілей і рішень.
Ще однією суттєвою характеристикою є глибина досвіду та здатність ефективно з ним працювати. Рішення формуються в результаті інтеграції особистих знань та запозичених ідей, а також здатності аналізувати минулий досвід, інтерпретувати його та використовувати в контексті нових, більш складних викликів.
Третя важлива компетенція — це вміння вирішувати проблеми, яке включає глибокий аналіз, системне мислення та взаємодію з іншими. Завдання, що виникають у післявоєнний період, є міжінституційними та міжсекторальними за своєю суттю, охоплюючи різні рівні: громади, регіони та центральну владу. Тому прийняття рішень в умовах ізоляції призводить до неповного розуміння ситуації і нехтування можливими наслідками. У зв'язку з цим стає надзвичайно важливим здійснювати спільні, узгоджені дії.
Програма "Освіта для перемоги" зосереджується на розвитку ключових компетенцій. Важливість освіти усвідомлюють не лише державні структури, а й представники великого бізнесу, які наразі діють в Україні і мають намір залишитися після завершення конфлікту. Цього року ініціативу підтримує міжнародна компанія CRH. Керівництво цієї організації переконане, що для відновлення України потрібні потужні спільні інституції та якісна система освіти.
Водночас необхідно зберігати повагу до того, що вже довело свою ефективність. У звичках і раніше сформованих моделях поведінки приховані елементи, які слугують основою стійкості: те, що інколи видається впертістю, у складних ситуаціях може проявлятися як форма опору і витривалості. Лідер має вміти розпізнавати ці якості, направляти їх на розвиток, пояснювати, переконувати і вести команду вперед.
Спілкуючись із випускниками, я помічаю, що найціннішими результатами є нові знайомства та зміна підходів до мислення. Вони починають по-іншому сприймати свою діяльність, усвідомлюючи необхідність співпраці між різними департаментами, між центральними органами та регіонами, а також розуміючи вплив рішень на різних рівнях. І коли змінюється те, як люди мислять і взаємодіють, трансформується й сама країна.
Голова Єврокомісії поділилася своїми баченнями щодо основних принципів відновлення України після війни.
#Університет #Архітектура #Суспільство #Українська мова #Українці #Знання #Демократія #Інфраструктура #Європейський Союз #Капітал (економіка) #Друга світова війна #Громадянське суспільство #Економіка України #Європейська комісія #Виконавча влада (уряд) #Хорватія #Міжнародні відносини #Ілюзія #Південна Корея #Профспілка #Державне управління #Лондонська школа економіки #Корейська війна #Samsung #Держава (політика) #Військовий #Велика Британія
