Остання значна класична гонка весняного сезону. Ознайомлення з Льєж - Бастонь - Льєж.

У останню неділю квітня традиційно завершується сезон весняних класичних гонок. Як зазвичай, фінальною великою одноденкою весни стане четвертий з п'яти Монументів - Льєж - Бастонь - Льєж. Подібно до Італії, Бельгія також проводить дві значні Монументальні гонки. Якщо Тур Фландрії проходить на півночі країни, в однойменному регіоні, то Льєж - Бастонь - Льєж є ключовою гонкою для Валлонії, південної та франкомовної частини Бельгії.

Льєж - Бастонь - Льєж - це найдавніший з п'яти Монументів і за своєю історією друга найстаріша гонка, що проводиться сьогодні. Через це четверта гонка сезону отримала прізвисько "Ля Доєнн", що в перекладі з французької мови означає "стара дама".

Льєж - Бастонь - Льєж завершує трилогію арденських класик, названу на честь мальовничих Арденнів, що простягаються через Бельгію та Нідерланди. Усі ці змагання проходять упродовж восьми днів: минулої неділі, 20 квітня, в Нідерландах відбулася Амстел Голд Рейс, а вже в середу, 23 квітня, у Бельгії було оголошено переможця Флеш Валлонь.

Основною рисою арденських класик є подолання частоколу коротких, але зазвичай дуже крутих підйомів. Тут немає довгих чи високих гір, але й рівнин майже не зустріти. Це справжній виклик для гонщиків, особливо для панчерів, адже рельєф створює шалений темп. Ще однією характерною рисою арденських класик є їхня небезпека: вузькі дороги з різкими поворотами та безліччю розділювачів створюють ідеальні умови для падінь і масових завалів. Тому на цих змаганнях важливо залишатися пильним і не втрачати концентрацію ні на мить.

Лише двом велогонщикам в історії вдалося досягти унікального тріумфу, здобувши так званий "величний шолом" арденських класик: виграти в одному сезоні Амстел Голд Рейс, Флеш Валлонь та Льєж - Бастонь - Льєж. Це зробили італієць Давіде Ребеллін у 2004 році та бельгієць Філіпп Жильбер у 2011 році.

- Вперше Льєж - Бастонь - Льєж була проведена у 1892 році, що робить її другою найстаршою існуючою на даний момент велогонкою. Старішою є лише Мілан - Турин, яка вперше була проведена у 1876 році. Організатором гонки була місцева газета L'Expresse.

Проте, ранні етапи проведення гонки "Ля Доєнн" не були безперервними: після трьох перших розіграшів у 1895-1907 роках змагання не проводилися, так само як і в 1910 році, а також під час Першої та Другої світових війн. Тому, незважаючи на свій статус найстаршої гонки, у 2025 році Льєж - Бастонь - Льєж відбудеться лише в 111-й раз, в той час як, наприклад, Париж - Рубе вже відзначить 123 проведення.

Перші три етапи змагання Льєж - Бастонь - Льєж, які відбулися між 1895 і 1907 роками, завершилися тріумфом бельгійського велогонщика Леона Уа. Тоді гонка проходила за маршрутом Спа - Бастонь - Спа. У початкові два роки Льєж - Бастонь - Льєж була призначена лише для аматорів, але в 1894 році професіонали також отримали можливість взяти участь, що не завадило Уа здобути третю перемогу поспіль.

Найуспішнішим гонщиком в історії Льєж - Бастонь - Льєж є видатний бельгійський велосипедист Едді Меркс, який здобув перемогу в цій гонці п’ять разів: у 1969, 1971, 1972, 1973 та 1975 роках. Італійський велогонщик Морено Арджентін та іспанець Алехандро Вальверде також мають вражаючі досягнення, вигравши цю престижну гонку по чотири рази: Арджентін у 1985, 1986, 1987 та 1991 роках, а Вальверде у 2006, 2008, 2015 та 2017 роках.

- Найчастіше Льєж - Бастонь - Льєж вигравали господарі, бельгійці - 61 раз. 12 перемог на рахунку представників Італії.

Українські спортсмени на змаганнях Льєж - Бастонь - Льєж жодного разу не увійшли до десятки найкращих. Найвищий результат був досягнутий Андрієм Чмілем у 1995 році, коли він фінішував 12-м. Єдиним іншим українцем, який потрапив до топ-20, став Андрій Гривко, що зайняв 17-те місце у 2006 році.

Найвідоміша гонка Льєж - Бастонь - Льєж пройшла в 1980 році за вкрай несприятливих погодних умов: температура опустилася нижче нуля, а снігопад ускладнював ситуацію. В результаті лише 21 учасник зміг подолати дистанцію до фінішу. Легендарний Бернар Іно здобув вражаючу перемогу, атакуючи за 80 км до завершення маршруту, і в підсумку випередив свого найближчого суперника, Хенні Куйпера, на 9 хвилин і 24 секунди.

Іно здобув перемогу, але вона далась йому дуже важко. Він відморозив два пальці на правій руці, через що протягом трьох тижнів не міг нормально їх рухати.

Найбільш суперечливою подією стала гонка Льєж - Бастонь - Льєж 2010 року. До фінального етапу в лідерах опинилися два гонщики: Олександр Вінокуров та Алєксандр Колобнєв. Легендарний казахстанський велогонщик зміг обійти свого російського суперника на останньому підйомі в Ансі.

Згодом у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Вінокуров "купив" перемогу у Колобнєва, пообіцявши росіянину 100 тисяч євро за те, що той не боротиметься з ним у фінішному спринті. При чому, за однією з версій, Колобнєв обіцяних грошей так і не отримав. Обидва гонщики були на допиті в суді, проте довести їхню провину так і не вдалося.

До 1991 року, включно, фініш велогонки Льєж - Бастонь - Льєж проходив у центрі Льєжа. Однак у 1992 році фініш перенесли до передмістя, зокрема в Анс. Важливою частиною гонки стала серія підйомів, включаючи Кот де Сан-Ніколя, який розташований всього за 7 км до фінішу, а також фінальний підйом у самому Ансі.

Проте в 2019 році фініш повернули в центр Льєжа, прибравши два заключні підйоми. Організатори пояснили своє рішення тим, що через наявність заключної зв'язки з підйомів Кот де Сан-Ніколя та фінішного пагорбу в Ансі гонщики здебільшого не наважувались на ранні атаки та відкладали вияснення стосунків до останніх кілометрів дистанції.

Хоча відсутність цього зв'язку спростила маршрут, організатори вважали, що оновлена версія Льєж - Бастонь - Льєж без двох фінальних підйомів спонукатиме учасників до активних дій на ранніх етапах змагання. Протягом наступних п'яти років стало очевидно, що задум організаторів виявився вдалим.

Якщо відокремити фінальну частину з двох підйомів, то основна траса Льєж - Бастонь - Льєж залишилася майже незмінною. На ранніх етапах гонщики зустрінуться з довшими та більш пологими підйомами, такими як Кот де ля От Леве (3 км зі середнім ухилом 6,4%) і Коль ду Розьє (4,5 км з ухилом 5,7%). А ближче до фінішу їх чекатимуть коротші, але куди крутіші підйоми, такі як Кот де ля Редут (1,6 км з ухилом 8,8%) та Кот де ля Рош-о-Фокон (1,3 км з ухилом 11,5%).

Після зміни маршруту ключовими пагорбами стали Кот де ля Редут і Кот де ля Рош-о-Фокон. У 2019 році до маршруту було включено підйом Кот де Форж (1,3 км, з ухилом 7,8%). Цікаво, що Кот де ля Рош-о-Фокон з'явився на карті Льєж - Бастонь - Льєж лише в 2008 році.

Сумарно дистанція Льєж - Бастонь - Льєж у 2025 році складе 252 км, з яких шлях до Бастоні займе всього 83,5 км, а зворотна (гонщики не повертаються до Льєжу тією самою дорогою) - 168,5 км.

Протягом останніх чотирьох років на класичній велогонці Льєж - Бастонь - Льєж переважали два велетні: Тадей Погачар, який здобув перемоги у "Ля Доєнн" у 2021 та 2024 роках, і Ремко Евенепул, що виграв у 2022 та 2023 роках. Важливо зазначити, що жодна з цих чотирьох перемог не відбулася в прямій боротьбі між ними. Цього року ці два зірки світового велоспорту нарешті зустрінуться на Льєж - Бастонь - Льєж, тому не дивно, що вони вважаються головними фаворитами змагань.

Втім, навіть всередині цієї пари є очевидний претендент №1 - це Тадей Погачар. Він підходить до Льєж - Бастонь - Льєж із феноменальною весняною класичною кампанією за спиною: 3 перемоги і 6 подіумів у 6 гонках. Весна для словенця була дуже насиченою, і фактор втоми може датися взнаки - ще тиждень тому на Амстел Голд Рейс було видно, що капітан UAE Emirates не зовсім свіжий.

Втім, у середу він більш ніж переконливо виграв Флеш Валлонь, хоча ця гонка вимагає, перш за все, потужного фінішного панчу, а не тривалої роботи на виснажливість. Як би там не було, статус Погачара як фаворита №1 абсолютно обгрунтований, проте коронувати словенця наперед точно не варто.

На Амстелі, який був для Евенепула лише другим гоночним днем у сезоні, бельгієць уже показав, що здатен кинути виклик Погачару. Так, після цього Ремко без шансів програв Тадею на Флеш Валлонь, але все ж ця гонка не підходить йому стилістично - на відміну від Льєж - Бастонь - Льєж. Головне - уникнути помилок Амстела та не загубитися в глибині групи в момент атаки Погачара.

Шанси на те, що в боротьбу за першість втрутиться хтось інший, не є особливо високими. По-перше, якщо Погачар і Евенепул зуміють відірватися від основної групи, між ними не повинні виникнути тактичні суперечки, які б надали можливість переслідувачам наблизитися. На рівні спринту Тадей і Ремко майже однакові за силою, тому жоден з них не відчуватиме, що допомагає своєму супернику наблизитися до перемоги. Це, в свою чергу, сприятиме злагодженій та ефективній співпраці між ними.

На річці Амстель Маттіас Ск'єлмосе зумів вразити всіх, здолавши двох величезних суперників, але повторити цей успіх данцеві буде надзвичайно важко. По-перше, тепер його не сприйматимуть як аутсайдера. Крім того, варто згадати, що в середу на Флеш Валлонь він зазнав серйозної аварії і змушений був зійти з дистанції.

Спершу здавалося, що 24-річний данець отримав серйозні травми, які можуть надовго вивести його з гри. Проте детальне медобстеження після гонки важких травм не виявило. Ск'єлмосе зможе вийти на старт у неділю, проте навряд чи буде готовий оптимально.

Проте, крім нього, у команді Lidl Trek є й інші кандидати на високі позиції. Серед них італійці Андреа Баджолі та Джуліо Чікконе. Останній продемонстрував відмінні результати на багатоденній гонці Тур Альп, яка вважається ключовою підготовкою до Джиро д'Італія. Не можна також забувати про Тібо Ніса. Хоча для бельгійського таланту найкращим шансом на арденському тижні була гонка Флеш Валлонь, він фінішував лише на восьмому місці.

Цієї весни Бен Хілі демонструє вражаючу форму, хоча його агресивні початкові атаки іноді можуть призвести до негативних наслідків. Якщо ірландець зможе правильно спланувати свою тактику під час гонки, у нього є всі шанси потрапити на подіум. Також у складі EF Education EasyPost виступить олімпійський чемпіон Токіо в груповій гонці Річард Карапас.

Два можливі кандидати на високі позиції у Bahrain Victorious - це Пельо Більбао та Сантьяго Буйтраго. Останній фінішував у шістці найкращих на Флеш Валлонь. Кевін Воклен став віцечемпіоном "Валлонської стріли" вже вдруге поспіль. Однак для 23-річного француза з Arkea ця гонка є ідеальною, тоді як на Льєж - Бастонь - Льєж його шанси зменшуються. Третє місце на етапі в середу зайняв Том Підкок, який на початку сезону намагався скласти конкуренцію Погачару на Страде Б'янке, проте поступово повернувся до свого звичного рівня, як у попередні сезони.

Згідно з традицією, до списку фаворитів знову потрапляє зірковий дует Tudor Cycling — Жуліан Алафіліпп і Марк Хірші. Проте поточна форма обох велогонщиків викликає певні сумніви щодо їхніх шансів на успіх. Крім того, розчаровує у цьому сезоні новий зірковий гонщик команди Red Bull Bora — Максім Ван Гілс. У складі німецько-австрійської команди також буде Дані Мартінес, хоча колумбієць наразі не демонструє вражаючих результатів у підготовці до Джиро д'Італія.

Дует Alex Aranburu та Dylan Teuns з команди Cofidis виглядає доволі цікаво, хоча на арденських класиках цього року вони ще не продемонстрували своїх найкращих результатів. Сильну трійку представила команда Groupama FDJ: Valentin Madouas, Guillaume Martin і Romain Grégoire. Останній здобув дві сьомі позиції на Амстелі та Флеш Валлонь.

Капітаном команди Movistar стане Енрік Мас, хоча в одноденних змаганнях за межами Іспанії він зазвичай не відчуває себе комфортно. Тіш Беноот отримав унікальну можливість стати капітаном Visma Lease a Bike на арденських класиках, проте його результати склали лише 8 та 12 місця. Йому потрібно відновити свою репутацію на Льєж - Бастонь - Льєж.

Капітан Lotto Леннерт Ван Етвелт зумів проїхати Тур Фландрії та Флеш Валлонь, незважаючи на перелом ноги, і має намір взяти участь у Льєж - Бастонь - Льєж та Турі Романдії з тією ж травмою. Його відвага заслуговує на визнання, але шанси на успішний виступ із такою травмою виглядають вкрай невисокими.

До списку кандидатів на перемогу в гонці 2018 року ми включаємо Боба Юнгельса, хоча його нинішня форма не залишає шансів на високі результати. Більш обнадійливими варіантами в команді Ineos Grenadiers виглядають Лауренс Де Плус та Магнус Шеффілд. Команда Picnic PostNL сподівається на успіхи Ромена Барде і Оскара Онлі. Французький гонщик, який планує завершити свою професійну кар'єру в червні, демонстрував непогані результати на Турі Альп минулого тижня.

Майкл Меттьюз фінішував у топ-5 на Амстелі, але, ймовірно, класичний маршрут Льєж - Бастонь - Льєж буде для нього занадто важким через рельєф. Щодо Бена О'Коннора, то його роль як запасного варіанту в команді Jayco AlUla не викликає великих сподівань: наразі він не виправдовує очікувань у складі нової команди.