Голова Української асоціації медіабізнесу підкреслив, що певні положення діючого закону "Про медіа" є дискримінаційними щодо регіональних ЗМІ.
Олексій Погорелов, який є президентом Української асоціації медіабізнесу та членом Комісії з журналістської етики, а також Громадської ради при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова, висловив думку про необхідність налагодження продуктивної співпраці між державними органами та місцевими медіа. Він вважає, що така співпраця може принести взаємну вигоду, адже професіоналізм медіа може бути використаний на благо всіх сторін. Цю інформацію він озвучив у нещодавньому інтерв'ю, яке було опубліковане на веб-сайті Комітету.
Відповідаючи на запит щодо дієвих інструментів державної підтримки медіа в умовах війни, Олексій Погорелов зазначив:
На мою думку, сьогодні найбільш актуальним завданням для держави є максимально ефективно залучити професіоналізм та досвід колективів місцевих медіа, а також їхню аудиторію та рівень довіри серед населення. Важливо, щоб у громадах виникла справжня синергія, де кожен виконує свою частину роботи на високому рівні, а спільні зусилля призводять до покращення результатів. Звісно, без фінансування це важко реалізувати, але варто зазначити, що кошти вже сьогодні витрачаються.
Але навіщо витрачати гроші на, наприклад, "донесення позиції органу місцевого самоврядування" з того чи іншого питання (наприклад, працевлаштування ветеранів або допомоги ВПО), якщо це може бути темою спільного проєкту, де всю комунікаційну роботу на себе візьме місцеве медіа".
Він застеріг, що це не означатиме, що медіа мусить хвалити владу. "Навпаки -- медіа має бути незалежною платформою для комунікації, на яку будуть приходити усі -- і влада, і підприємці, і мешканці. Але ж так і довіра буде вищою, і обговорення результативнішим, а головне -- результату всі довірятимуть і до роботи багато хто долучиться. Отже, саме так ефективність комунікації буде професійною", -- вважає Погорелов.
Він також переконаний, що кошти громади слід інвестувати в проєкти, де важливу роль у залученні мешканців та інших груп відіграють місцеві медіа, а не в створення нових платформ, вебсайтів та акаунтів у соціальних мережах для органів місцевого самоврядування. За словами Погорелова, місцеві медіа, які мають значну аудиторію та користуються довірою, могли б укладати контракти з місцевою владою для спільної роботи.
Також Погорелов вказав на те, що певні положення діючого закону "Про медіа" є дискримінаційними щодо регіональних ЗМІ.
У законодавстві чітко зазначено, що аудіовізуальні медіа, до яких належать телебачення та радіо, можуть вважатися медіа громад і отримувати фінансування безпосередньо з бюджету місцевих громад. Однак закон, що регулює роздержавлення друкованих медіа, визначає, що незалежні видання, які випускають періодичні видання, не мають права на таку фінансову підтримку. Тим часом, сьогодні існують компанії, які випускають як друковані (газети), так і цифрові (веб-сайти та соціальні мережі) періодичні медіа. Проте їм заборонено отримувати бюджетне фінансування як окрему статтю в місцевих бюджетах.
Так не має бути! Абсолютно всі типи медіа мають бути в рівних умовах і мають брати участь виключно в конкурсах. Хто виграє -- той і отримає фінансування. І ніякого прямого фінансування окремою строчкою в бюджеті органу місцевого самоврядування", -- сказав Погорелов.
Він також зазначив, що важливо активніше залучати молодь до медійної сфери, зокрема шляхом встановлення ефективної співпраці між медіа та вищими навчальними закладами. Це дозволить студентам, які спеціалізуються на журналістиці, продюсуванні, редагуванні та управлінні медіапроектами, отримувати практичний досвід у реальних умовах. На його думку, така ініціатива могла б суттєво допомогти у вирішенні проблеми нестачі кадрів у редакціях місцевих медіа.
#Університет #Президент (державна посада) #Соціальна мережа #Бюджет #Органи державної влади #Держава (політичний устрій) #Комунікація #Телебачення #Медіа (комунікація) #Журналістика #Свобода слова #Місцеве самоврядування #Комісія з журналістської етики #Станція радіозв'язку
