Ветерани з вадами зору підкреслюють важливість удосконалення інклюзивної інфраструктури та програм реабілітації.

Цю тему обговорювали на пресконференції в Укрінформі під назвою "Світло всередині: підтримка ветеранів російсько-української війни з вадами зору", що була проведена на честь Міжнародного дня білої тростини.

"На жаль, через війну дедалі більше наших побратимів стикаються з втратою зору, як повністю, так і частково. Це велике горе та трагедія, і з цим питанням необхідно працювати на всіх рівнях. У день, присвячений підтримці незрячих людей по всьому світу, ми сподіваємось, що буде почуто про потреби і вимоги незрячих, особливо ветеранів, адже їм потрібно забезпечити можливість жити повноцінним життям," - зазначив на початку заходу лідер громадської організації "Прогресивні" Богдан Ференс.

Ветеран Максим Бондаренко поділився своїми переживаннями, коли втратив зір. Спочатку він вважав, що це означає кінець його життя, але з часом усвідомив, що справжнім кінцем є те, коли суспільство ігнорує людей з обмеженими можливостями.

"Сьогодні триває боротьба за право на гідне існування в суспільстві, де доступність є не просто актом доброчинності, а нормою життя. Люди з вадами зору не потребують співчуття, вони прагнуть справедливості. Наше суспільство має перейти від мислення, що ми надаємо допомогу, до концепції створення рівних можливостей для всіх. Я маю на увазі право кожної особи на самостійне використання транспорту, технологій і відсутність відчуття непотрібності. Необхідно поліпшити цифрову інклюзію, забезпечити доступність міст і навчальних закладів, адже це все сприяє нашій незалежності," - підкреслив він.

Пресконференція під назвою "Світло всередині: допомога незрячим та слабозорим ветеранам російсько-української війни" / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

Ветеран Артур Мартосіч підкреслив важливість державної підтримки для незрячих, відзначаючи, що на сьогоднішній день їх реабілітація в значній мірі залежить від благодійних організацій, які не можуть забезпечити постійну допомогу. "Багато військових потребують навчання та соціальної інтеграції. Ми маємо право на гідне життя і можливість вільно пересуватися, і ми будемо продовжувати боротися за свої потреби. Сподіваюся, що держава нас почує і надасть необхідну підтримку," - зазначив ветеран.

Член паралімпійської збірної України з паратриатлону, масажист-реабілітолог і ментор для військових Анатолій Варфоломєєв поділився, що 19 років тому він втратив зір. Після цього він змінив свою професію і тепер присвячує себе допомозі військовим у процесі реабілітації.

"Я показую власним прикладом, що життя продовжується, але коли незрячі ветерани виходять за межі свого будинку - починаються реалії буття: відсутність тактильних смуг, озвученого транспорту, озвучених світлофорів. Мені прикро, що хлопці, які воювали і втратили зір на війні, тепер воюють за можливість пересуватися, а реабілітація для них передбачена один раз на рік", - сказав він.

Загалом ветерани війни з порушеннями зору визначили 10 основних потреб, до яких входять розвиток інклюзивної інфраструктури, інтеграція адаптивних технологій, забезпечення протезування, можливості для працевлаштування, доступ до якісного медичного обслуговування, спрощення бюрократичних процесів та підвищення обізнаності суспільства про їхні специфічні потреби.

На заході начальник управління фізичного та психічного здоров'я Міністерства у справах ветеранів Іван Погорілий повідомив ветеранам, що основні фінансові витрати держави в даний час зосереджені на зміцненні обороноздатності. Водночас, міжнародні благодійники підтримують інші необхідні сфери в країні.

"Коли ми заявляємо, що держава не забезпечує фінансування певних проєктів, а цю роль виконує громадський сектор, варто усвідомлювати, що держава акумулює податки, сплачені громадянами, з метою підтримки своєї обороноздатності, тоді як інші потреби покриваються країнами-донорами. У такому контексті не має значення, чи проходять кошти через державні механізми, чи через альтернативні канали," - зазначив він.

За інформацією Погорілого, в Україні спостерігається брак кваліфікованих фахівців, здатних надавати допомогу людям, які втратили зір у дорослому житті. На сьогодні лише два університети займаються підготовкою таких спеціалістів, тому в Міністерстві ветеранів сподіваються, що незабаром ці фахівці з’являться на ринку праці.

Зазначимо, що Міжнародний день білої тростини був заснований 15 жовтня 1970 року за ініціативою Міжнародної федерації сліпих. Цей день має на меті підвищити обізнаність суспільства, урядових органів та благодійників щодо питань, які стосуються людей з порушеннями зору.

Зображення: Кирило Чуботін / Укрінформ

#Університет #Укрінформ #Суспільство #Ветеран #Бюрократія #Інфраструктура #Держава (політичний устрій) #Меценатство #Ринок праці #Війна на Донбасі #Адаптація #Благодійна організація #Національна збірна України з футболу #Податок #Світлофор #Соціальна адаптація #Бути #Паралімпійські ігри

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
Фізик, що виявив асиметрію в силах, покинув цей світ. Чень Нінг Ян, володар Нобелівської премії 1957 року, залишив по собі великий слід.
Лісовий провів переговори з держсекретарем Міністерства освіти Словаччини щодо створення українських освітніх програм у вищих навчальних закладах.
Ледь не потрапили в аварію та випустили популярний трек "Штольня": де нині знаходяться члени першої української хіп-хоп команди "ВУЗВ"?
Теги