"Не можу залишати дім у макіяжі." Єгор Андрюшин ділиться своїми переживаннями щодо шкільних булінгів, мобілізації та нових романтичних стосунків.

Зірковий візажист і співак Єгор Андрюшин в ексклюзивному інтерв'ю розповів, чому насправді не став диригентом, як пережив цькування у трьох різних школах та як повномасштабне вторгнення змусило його будувати життя і кар'єру з нуля.

Про "внутрішнього ревізора", роботу з Олею Поляковою та Наталею Могилевською, а також про те, чому він досі не виходить на вулицю без засобу самозахисту - в інтерв'ю Єгора Андрюшина журналістці РБК-Україна Юлії Гаюк.

Читайте також: "Я живу серцем". Лілія Ребрик про втрату роботи, новий дім і виховання трьох дітей

Головне з інтерв'ю:

Ви знаєте його за яскравим епатажем, блискітками та вірусними перевтіленнями в TikTok. Але за маскою впевненого б'юті-гуру ховається людина, яка пережила руйнування рідного дому в Бучі та складний шлях самосприйняття.

Єгор Андрюшин — це розповідь про те, як перетворити страждання від дитячих образ на потужне джерело креативності. Нині він займається не лише макіяжем, а й зцілює душі через свій благодійний проєкт "Краса в тобі", підтримуючи жінок, яких війна позбавила відчуття власної краси, допомагаючи їм відновити впевненість у собі.

У розмові Єгор щиро ділиться своїми переживаннями щодо помилок, які він зробив раніше, говорить про побоювання, пов'язані з пластичною хірургією, а також озвучує свою позицію на критику, пов'язану з мобілізацією.

Це стислий варіант бесіди. Повну версію інтерв'ю можна знайти на YouTube-каналі РБК-Україна LIFE.

Поділися своєю історією про те, як ти розпочав навчання на диригента, але врешті-решт знайшов своє покликання в світі макіяжу.

З раннього віку я захоплювався співом і часто організовував виступи для своєї родини. Це спонукало мене усвідомити, що музика — це те, чим я хочу займатися, тому я переконав маму записати мене до музичної школи. Моє навчання проходило за фортепіано.

У навчальному закладі я мав складні стосунки з однокласниками. Коли настав дев'ятий клас, я усвідомив, що більше не бажаю залишатися у цій школі, тому вирішив перевестися.

Тоді я активно займався фотографією та музикою. Оскільки університети, що спеціалізуються на фотографії, не існували, я освоїв цю справу самостійно. Тож разом із моєю викладачкою фортепіано Оленою Валентинівною ми ухвалили рішення про вступ до музичного закладу.

На той момент я закінчив лише шість курсів гри на фортепіано. Цього було недостатньо для того, щоб стати піаністом. Тож ми обрали напрямок диригентства, адже він включав заняття хором, теорією музики та грою на фортепіано.

Я вирішив вступити до Київського Інституту музики імені Глієра, щоб вивчати диригування. Сподівався, що це буде справжня пригода. Проте, в результаті "вау" відчув лише я, адже всі інші студенти, хлопці і дівчата, виявилися досить посередніми.

Спочатку мене справді вразила ця професія. Однак на другому курсі моє бажання трохи зменшилося. З хором ми майже не займалися. Це навчання принесло мені більше духовного збагачення та виховання, але я, чесно кажучи, сподівався на більше.

- Ти часто згадуєш про булінг у школі. Я не думаю, що про це дуже приємно говорити, але так чи інакше ти про це сам багато згадуєш і доволі легко говориш про це.

- Я говорю легко, тому що я це вже прожив, з пісні слів вже не викинути. Насправді я розумію, що це все одно залишило якийсь слід. Все ж таки щось там у мені зламалось. Але, кажуть, що всі ці випробування даються нам, щоб стати сильнішими.

Я, напевно, не став би тією людиною, якою є сьогодні. Можливо, у мені жила потреба довести, що це моє призначення, що я прагну бути тим, ким є.

Я справді вірив, що після закінчення школи більше не зустріну тих людей, але соціальні мережі, такі як TikTok і Instagram, знову повернули їх у моє життя. Проте я усвідомлював, куди рухаюсь. Це мій усвідомлений вибір, адже зараз багато публічних особистостей стикаються з величезною критикою.

Зірковий візажист Єгор Андрюшин без зусиль відновлює в пам'яті моменти шкільного булінгу, вважаючи, що саме ці досвіди стали основою для формування його сучасної особистості (інфографіка: РБК-Україна).

- А що ти сказав би тому маленькому хлопчику, якого так ображали в школі?

- Завжди тримайся і довіряй своїм відчуттям. Я пережив безліч ситуацій, коли виникало бажання все кинути.

У школі моє волосся було довшим, і я постійно чув: "Пострижися, пострижися". Зрештою, я зрізав волосся і одягнув чорний одяг. Чи змінилося щось? Я перейшов через три школи, але, здається, люди все ще відчували, що я не зовсім такий, як усі.

Мені здається взагалі, що ми всі унікальні, і всі маємо проявляти себе унікально. У нашій різнобарвності і є сенс життя, а не бути як всі.

Чи не відчував ти страху, коли почав виявляти свою індивідуальність, враховуючи, що в дитинстві тебе часто ображали, а також те, що в суспільстві існує переконання про необхідність однорідності?

- Коли я починав фарбуватися, я не думав про те, страшно мені чи ні, тому що коли це твоє покликання, ти це робиш від душі.

Це моє тіло. Я що хочу з ним, те й роблю. Люди роблять татуювання. Я роблю макіяж. За татуювання ніхто ж нікого не булить, правильно? Чому за макіяж мають булити? Тому я це робив просто як своє покликання. Мені це подобалося.

Я досі не можу спокійно виходити на вулицю в мейку. У мене з собою постійно є газовий балончик.

Привіт! Якщо ти вважаєш, що все ще відчуваєш дискомфорт, виходячи з макіяжем, можливо, варто утриматися від цього, щоб забезпечити свою безпеку?

Давай скоріше поступимось своїми бажаннями на користь чужих очікувань, будемо слідувати вказівкам інших, відмовимось від самовираження, візьмемося за "чоловічі" професії, будемо виконувати те, що нам нав'язують. Чому б не жити не своїм життям? Підлаштовуватись під вимоги суспільства - це ж так просто.

А в чому ж тоді полягає суть життя? Бути справжнім, таким, яким тебе створив Бог. Я почав іти цим шляхом не через моду чи вплив оточення. Це завжди приносило мені радість з дитинства. І я продовжу цим займатися. Хай це когось дратує чи викликає незадоволення, але я обрав бути собою і залишатися вірним своїй суті.

Яка твоя реакція на критику в даний момент?

Все залежить від характеру критики. Коли хтось пише "здохни" або бажає, щоб на тебе впала ракета, це, безумовно, вражає. Я мав можливість співпрацювати майже з усіма провідними зірками шоу-бізнесу. Багато з них дуже чутливі до негативних коментарів, особливо щодо їх зовнішності, і часто просять редагувати публікації, які ми робимо разом.

Проте, коли я відкриваю їхні профілі і спостерігаю за їхнім життям, у мене виникає думка: "Єгор, чи звернув би ти увагу на цю особу, якби вона підійшла до тебе в реальному житті?" І одразу ж відповідаю собі, що ні.

Зірковий візажист Єгор Андрюшин переконаний, що сенс життя в унікальності кожної людини (інфографіка: РБК-Україна)

Ознайомтеся також з матеріалом: "Професійні виклики призвели до лікування": Юлія Карпова ділиться враженнями про своє резонансне звільнення з "Хіт FM", про свого героя-чоловіка та колег, які підтримують російську культуру.

Які моменти в твоїй кар'єрі ти вважаєш найзначнішими, коли ти усвідомив, що досягнув рівня справжнього майстра?

На мою думку, цей процес складався з двох етапів. Перший етап розпочався ще до початку повномасштабного вторгнення, коли я почав вести свій YouTube-канал. Тоді я відвідав більше 120 салонів краси, перевіряючи їх, як справжній ревізор.

Згодом відбулося повномасштабне вторгнення, і я відчув, що мій контент не має значення. Не знав, в якому напрямку рухатись далі. Але потім ми з приятелем вирішили, що я можу його нафарбувати. Я просто підійшов до нього, махнув пензлем, і це відео стало популярним.

Отже, почався новий етап: спочатку я отримав повідомлення від менеджера Олі Цибульської, потім зв’язався з менеджером Наталі Могилевської, а я, у свою чергу, надіслав повідомлення Ірині Білик. Це був вже другий етап мого розвитку, коли моє життя почало набирати нові темпи.

На мою думку, третій етап являє собою мій проєкт "Краса в тобі". Це благодійна ініціатива, спрямована на підтримку жінок, які постраждали від наслідків війни. Хоча, можливо, він не здобув такої популярності, як мені хотілося б, я сподіваюся, що більше українців і людей з усього світу зможуть усвідомити силу української жінки та ті труднощі, які вони переживають сьогодні.

Цей проєкт став для мене джерелом великої сили. Трансформація відбулася не лише у наших героїнь, а й у мені особисто. Під час перегляду їхніх історій та кастингів ми постійно опинялися в емоціях, сльози не раз наповнювали наші очі. Це був спільний досвід, який дав мені відчути, як я зростав і змінювався.

Ти мав можливість співпрацювати з усіма видатними зірками нашої індустрії розваг. Поділись, з ким із них тобі було найкомфортніше працювати, а з ким виникали труднощі у спілкуванні.

Не можу стверджувати, що з кимось мені було надто важко, а з кимось – надто просто. Кожна зірка – це окрема особистість, індивідуальність і своєрідність. Саме завдяки цим якостям вони здобули популярність, адже кожен з них має свій неповторний стиль. Тому підходи до кожного з них мають бути особливими.

Наприклад, Оля Полякова віддає перевагу швидкості у всьому. Я не можу стверджувати, що витрачаю багато часу на макіяж. Просто на початкових етапах знайомства це може забрати трохи більше часу. Оля обожнює самостійно щось коригувати, завжди наносить помаду без допомоги. Іноді вона може скористатися підводкою, щоб намалювати стрілки.

Наталя Могилевська має великий захват до бровок, які я прозвав "подаруй iPhone", адже їх форма нагадує підняту вверх голівку. Я натрапив на цей трюк у неї і вирішив використати його для себе.

- Ти ж мав досвід співпраці з Настею Каменських. Яка вона в спілкуванні?

- Коли ми домовилися про співпрацю, я вчинив не дуже гарно. Ми домовилися про дату, але я захворів і попросив перенести цю зйомку.

Ми перенесли зйомку, і, здається, я ще не зовсім одужав. Мій сон надзвичайно чутливий, але будильник пролунав, і я його просто не почув. Це вперше зі мною сталося. Я прокинувся від того, що мій контент-мейкер цілий ранок стукає у двері, а я навіть цього не помітив.

Мені здається, що я відчував себе не дуже добре, перенапружився і лягав спати пізно. Телефоную менеджерці Насті і пояснюю, що у мене виникла непередбачена ситуація. Але, зважаючи на те, що затримка сталася не з її боку, а з мого..!

Настя проявила велику толерантність. Хоча вона була трохи незадоволена, під час спілкування наша співпраця виявилася дуже легкою та приємною. Мені здається, це одна з найпростіших колаборацій, враховуючи, що я вчинив не зовсім коректно, але без умислу.

Також варто ознайомитися з: "Приємно, коли мене ставлять в один ряд з Цимбалюком": Павло Текучев розповів про доходи в кінематографі, батьківство та втрату матері.

До речі, ти зараз активно займаєшся розвитком своєї кар'єри співака. Що спонукало тебе обрати саме цей шлях?

- Усі кажуть, що блогери поперлися співати. Так це моя освіта, камон. Тому я маю повне право тут бути.

Мені це подобається. Мені дуже подобається сцена. Мені подобається, коли мені плескають. Мені подобається писати музику, співати. Мені подобається ця атмосфера. Я займаюся тим, чим мені подобається. Заробляю на цьому гроші й нічого поганого в цьому не бачу.

Ти згадував, що українські знаменитості, які є твоїми клієнтами, насправді стали тим поштовхом, що спонукав тебе вийти на сцену. Яким чином вони тебе підтримують? І хто саме тебе оточує?

По-перше, коли я займаюся макіяжем, я завжди слухаю музику і співаю разом з улюбленими композиціями. Часто мені кажуть: "У тебе чудовий голос і цікавий тембр, чому б тобі не спробувати написати власну пісню?"

Мені здається, що найбільше мене підтримала і допомогла знайти саунд-продюсера Маша Кондратенко. Вона мені дуже сильно допомагала на той час зробити такі перші кроки в цьому, за що я дуже вдячний.

Ти не раз згадував, що у тебе ніколи не було серйозних стосунків. Проте торік ти говорив про те, як закохався. Чи досі ця закоханість не покинула тебе?

Так, процес триває.

- Тобто ти зараз у стосунках?

Да, просто я не хочу вдаватися в деталі, оскільки не запитував дозволу на обговорення цієї теми. Але почуття є. Мене турбує, щоб не наврочити, адже раніше, коли я багато говорив про свої переживання, нічого не виходило. Тому зараз я волію тримати особисте життя при собі.

- Ти розцінюєш ці стосунки вже як щось більш серйозне?

Я не оцінюю нічого особливого. Просто живу і насолоджуюсь моментами. Не замислююся про те, що принесе завтрашній день, чи з’явиться на моїй руці обручка, чи скажу я "так", чи ініціюватиму пропозицію. Люди часто ускладнюють свої життя, і це дійсно прикро. Треба прагнути до простоти та уникати стресу.

Зірковий візажист Єгор Андрюшин вперше підтвердив, що перебуває в стосунках (інфографіка: РБК-Україна)

- Тобі в коментарях дуже часто закидають і запитання, і висновки щодо орієнтації. Але ти ніколи не говорив про це прямо і публічно. Ти не розкриваєш цієї правди для людей спеціально чи тобі подобається будувати чутки навколо себе?

Багато людей можуть бути запитані, чому вони не діляться інформацією про свою орієнтацію. Можливо, причина в тому, що їм просто не хочеться. Так склалося.

Ти є важливою особистістю у світі українського шоубізнесу, проте твої підходи значно відрізняються від традиційних. Ти не використовуєш особисте життя для створення сенсацій навколо свого бренду, як це роблять багато інших зірок.

Ні, тому що ця аудиторія рухається дуже швидко: приходить і одразу ж йде. Я створюю свій контент, спираючись на творчість і самовираження. Саме так я завжди починав, і прагну, щоб це залишалося незмінним.

До речі, існує ще одна неприємна сторона відкритості: іноді люди, які прагнуть завести з тобою дружбу чи романтичні стосунки, насправді мають намір завдати шкоди або зіпсувати твою репутацію. Чи зустрічався ти з подібним?

Дякувати Богу, що цього не сталося.

Чи легко ти впускаєш нових людей у своє життя?

Якщо у мене не так багато друзів, це може свідчити про те, що я не надто легко впускаю людей у своє життя. Треба пройти певний відбір, і час демонструє, хто дійсно вартий довіри.

Чи думав ти про можливість мобілізації до армії?

- Я думав про це, звісно, особливо коли це був початок війни, коли розбомбили будинок, дуже жахливий стан був на той час.

Я просто усвідомив, що кожен має бути на своєму місці, де відчуває себе комфортно. Мені стало страшно, адже я думав, що через тиждень можу не вижити. У мене зараз серйозні проблеми з нирками, і я не можу їх переохолоджувати.

Я зрозумів, що можу допомагати своєю місією більше, ніж можу зробити там. Проєкт "Краса в тобі", який підтримує жінок. Дуже багато дівчат, які втратили чоловіків, які зараз наодинці зі своїм тягарем, приходять на макіяж.

Мабуть, важливо мати поруч людей, які можуть надихати, піднімати настрій, підтримувати та допомагати у реалізації проєктів, зокрема в сфері оподаткування. Саме тому я вирішив обрати для себе таку місію.