Виснаження, яке виникає під час депресії, має фізіологічну, чітко вимірювану причину на клітинному рівні.
Дослідники виявили аномалії в функціонуванні мітохондрій — елементів клітин, що забезпечують виробництво енергії. Результати їхньої роботи були опубліковані у виданні Translational Psychiatry і стали першим підтвердженням того, що енергетичні дисфункції при депресії спостерігаються як у мозку, так і в клітинах крові.
Останнє наукове дослідження виявило, що відчуття значної втоми, пов'язане з депресією, може мати чітке біологічне підґрунтя.
Дослідження здійснювали експерти з Університету Квінсленда у співпраці з колегами з Університету Міннесоти. Вони аналізували клітини мозку та крові у молодих людей віком від 18 до 25 років, у яких виявлено великий депресивний епізод, порівнюючи ці показники з даними здорових учасників.
Ключовим елементом даного дослідження стала молекула АТФ (аденозинтрифосфат), яка є основним джерелом енергії для різних клітинних процесів. Ця молекула синтезується в мітохондріях і виконує важливу роль у діяльності м'язів, передачі нервових імпульсів та функціонуванні мозку.
Дослідження виявило несподівані результати. У спокійній обстановці клітини осіб, які страждають на депресію, виробляли навіть більше АТФ у порівнянні з клітинами здорових людей. Проте в умовах стресу ці клітини ледь здатні були підвищити рівень енергетичного виробництва. Це свідчить про те, що їхній енергетичний запас вже вичерпано.
На думку науковців, ця ситуація схожа на електростанцію, що з ранку функціонує на повну потужність. Як наслідок, у неї не вистачає резерву для підвищення виробництва енергії в періоди, коли навантаження зростає.
Для аналізу вчені використовували сучасні методи нейровізуалізації, що дозволяють вимірювати вироблення АТФ у живих тканинах мозку. Ці технології розробили фахівці Xiao-Hong Zhu та Wei Chen. Завдяки цьому стало можливим одночасно оцінити роботу мітохондрій як у центральній нервовій системі, так і у клітинах крові.
Один з дослідників, доктор Рожер Варела з Університету Квінсленда, підкреслив, що перенавантаження мітохондрій і зменшення здатності клітин адекватно реагувати на стрес можуть бути причинами багатьох ознак депресії, таких як хронічна втома, відсутність мотивації та сповільнене мислення.
Особливо значущим відкриттям стало те, що аналогічні енергетичні порушення були виявлені як у клітинах головного мозку, так і в клітинах крові. Це вказує на те, що депресія впливає не тільки на психічний стан, але й на обмінні процеси в усьому організмі.
На думку вчених, клітини крові в майбутньому можуть стати зручним біомаркером для виявлення депресії. Це забезпечить можливість уникнути складних і витратних методів нейровізуалізації.
Співавторка дослідження, доцентка Сюзанна Тай з Інституту мозку Квінсленда, підкреслила, що виявлені "молекулярні маркери втоми" пов'язані з основними зрушеннями в клітинному енергетичному метаболізмі.
За даними World Health Organization, на депресію страждають понад 300 мільйонів людей у всьому світі. При цьому більшість існуючих препаратів впливають на рівень нейромедіаторів, таких як серотонін, дофамін та норадреналін.
Останні дослідження свідчать про те, що депресію можна розглядати не лише як нейрохімічний розлад, але й як метаболічну хворобу, що пов'язана з дисфункцією енергетичних процесів у клітинах.
Це відкриває нові горизонти для розробки інноваційних терапевтичних підходів, які не лише зосереджуються на балансуванні нейромедіаторів, а й сприяють відновленню нормально функціонуючих мітохондрій – важливих "енергетичних станцій" нашого тіла.
У кожній клітині може бути від кількох десятків до двох тисяч мітохондрій, зокрема їхня кількість значно зростає в нейронах і кардіоміоцитах.
Мозок людини використовує приблизно 20% загального енергетичного ресурсу організму, незважаючи на те, що його вага складає лише близько 2% від загальної маси тіла.
Молоді люди 18-25 років були обрані для дослідження тому, що саме в цьому віці депресія часто проявляється вперше і нерідко залишається недіагностованою.
Дослідники зазначають, що мітохондрії функціонують на межі своїх можливостей, навіть коли перебувають у стані спокою. Клітини постійно витрачають енергію, не встигаючи накопичувати її про запас. Через це навіть незначні фізичні навантаження можуть призвести до відчуття значного виснаження.
В середньому, людський організм щоденно виробляє і використовує таку кількість АТФ, що дорівнює масі тіла – це десятки кілограмів цієї важливої молекули. Однак, під час депресії цей енергетичний процес порушується, що призводить до істотного дефіциту енергії на клітинному рівні.
Раніше ми згадували, як пандемія створила розкол серед людей, враховуючи їхній вік та особистісні риси.
"Знай" також зазначав, як спостереження за короткими відео в мережі позначається на функціонуванні мозку.
Також ми повідомляли, що людський організм може не впоратися з наслідками: забруднене повітря почало впливати на склад крові людей.
#Кров #Організм #Людський мозок #Мозок #М'яз #Дофамін #Центральна нервова система #Тканина (біологія) #Депресія (психологія) #Молекула #Втома (фізіологія) #Серотонін #Університет Міннесоти #Клітина (біологія) #Енергетика #Психея (психологія) #Аденозинтрифосфат #Мітохондрія #Університет Квінсленда #Нейромедіатор #Катаболізм #Норадреналін
