Зростання витрат на навчання в українських університетах спонукає їх до перегляду цін для студентів. Це робиться з метою уникнення втрати кваліфікованих кадрів та збереження високих стандартів освіти.
В Україні спостерігається зростання цін на освіту в університетах. У 2025 році середня вартість навчання у вищих навчальних закладах підвищилася приблизно на 30%, внаслідок чого студенти, які навчаються на контрактній основі, тепер змушені сплачувати від 47 до 110 тисяч гривень за рік навчання.
Проте це ще не кінець. Вже наступного навчального року очікується нове підвищення вартості навчання в університетах України.
У Міністерстві освіти і науки України зазначають, що це обумовлено необхідністю вищих навчальних закладів формувати спеціалізовані фонди. "З 1 січня 2026 року заробітна плата працівників університетів зросте на 30 відсотків, а з 1 вересня вона підвищиться ще на 20 відсотків. Тому ми не можемо знижувати ціни - потрібно забезпечувати відповідну вартість вищої освіти в наших навчальних закладах", - розповів заступник міністра освіти Микола Трофименко під час брифінгу, присвяченого вступній кампанії. Він також додав, що на даний момент вартість навчання в українських університетах є "адекватною".
Читайте також: Що нового чекає абітурієнтів в Україні під час вступної кампанії 2026 року?
Голова директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олег Шаров підкреслює, що доступна вища освіта не може бути високоякісною. "Вартість вищої освіти повинна бути значною: за бюджетних студентів сплачує держава, а за контрактників - їхні батьки та родичі", - зазначає він. Шаров також підкреслює, що в Україні вища освіта коштує значно менше, ніж у багатьох європейських країнах. Проте, низькі навчальні збори для контрактників можуть призвести до виїзду науково-педагогічних працівників за кордон, оскільки заклади не зможуть запропонувати їм високі конкурентоспроможні зарплати.
Доктор фізико-математичних наук, професор Національного університету "Запорізька політехніка" та член Національної команди експертів у сфері реформування вищої освіти Володимир Бахрушин підкреслює, що основна причина зростання витрат на навчання в українських університетах полягає в загальному подорожчанні всіх елементів освітнього процесу. "Витрати на навчання зростають через збільшення видатків на заробітну плату, енергетичні ресурси та утримання приміщень. Університети не можуть залишити це без уваги, оскільки в іншому випадку це призведе до втрати викладачів та погіршення якості освіти," - зазначив Бахрушин у коментарі для DW.
Він підкреслює, що на сьогоднішній день держава не покриває справжні витрати університетів навіть для тих студентів, які навчаються на бюджетній основі. Як наслідок, навчальні заклади змушені компенсувати цей фінансовий дефіцит шляхом контрактних форм навчання. "Університети опинилися в складній ситуації, де їм потрібно балансувати між доступністю освіти та власною фінансовою стабільністю. Якщо вони не піднімуть плату, це може негативно вплинути на якість підготовки студентів. Поки що якість освіти залишається на прийнятному рівні," - зазначає експерт.
Наприклад, у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського підтвердили інформацію про намір підвищити вартість навчання для контрактників у 2026-2027 навчальному році. "У наступному навчальному році ми плануємо збільшити плату відповідно до рівня інфляції. Без цього ми не зможемо функціонувати, адже потрібно забезпечувати зарплати викладачам. Вартість всього зростає", - зазначили представники інституту.
Ще одним з факторів, що спонукає університети підвищувати навчальні внески, є демографічна ситуація в Україні. Кількість населення постійно зменшується, що призводить до зниження числа абітурієнтів. Це, в свою чергу, зменшує фінансові надходження університетів і посилює тиск на їхні бюджети, зазначає Володимир Бахрушин. Експерт також акцентує увагу на недоліках системи фінансування вищої освіти в Україні, яка не враховує реальні витрати на підготовку фахівців у різних сферах. "Необхідно запровадити більш гнучку модель фінансування, що враховує особливості спеціальностей. Наприклад, витрати на технічні чи природничі напрями значно вищі, ніж на гуманітарні", - зазначає він. Бахрушин пояснює, що для підготовки фахівців у багатьох технічних дисциплінах потрібні спеціалізовані лабораторії та обладнання для практичних занять, що, відповідно, потребує значних фінансових ресурсів. Однак, за його словами, чинна державна модель фінансування не враховує ці фактори, що є предметом критики.
На фоні зростання витрат на навчання, стає очевидним, що це може негативно позначитися на доступності освіти, особливо для студентів із малозабезпечених сімей. У цьому контексті Бахрушин акцентує увагу на важливості удосконалення системи грантів, стипендій та державної підтримки. "Відсутність додаткових механізмів допомоги може призвести до того, що вища освіта стане менш доступною, а це вже є стратегічною проблемою для нашої країни", - зазначає експерт.
В Україні вже кілька років діє система грантів для тих студентів, які не змогли вступити на бюджет і вчаться платно за контрактом. Склавши два предмети національного мультипредметного тесту (НМТ) на понад 150 або 170 балів і вступивши на контракт, вступники мають право на отримання державного гранту, що може покрити частину або навіть повну вартість здобуття вищої освіти.
Народна депутатка від фракції "Голос" та секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа вважає, що це може стати не лише чудовим стимулом для студентів, але й ефективним інструментом для держави, щоб підтримати спеціальності, які користуються попитом на українському ринку праці. "В Україні одна з найбільших часток людей з вищою освітою в Європі, але водночас існують незаповнені вакансії, які є критично важливими для відновлення країни. Зокрема, це стосується технічних та робітничих професій, таких як енергетики, спеціалісти з енергоефективності та інженери. Саме в ці напрямки держава намагається орієнтувати абітурієнтів за допомогою фінансових заохочень, зокрема грантів," - підкреслила Наталія Піпа в інтерв’ю DW. Вона також зазначила, що підвищення вартості навчання може частково сприяти цій трансформації, змінюючи мотивацію вступників.
Розмір фінансової підтримки визначається на основі успіхів абітурієнта та вибраної ними спеціалізації, з акцентом на технічні напрямки. Піпа зазначає, що це вже приносить певні позитивні результати. За її даними, спостерігається поступове підвищення зацікавленості інженерними та технологічними спеціальностями, хоча наразі це ще не є кардинальною зміною.
Незважаючи на побоювання стосовно еміграції молоді, Наталя Піпа не вважає, що підвищення вартості навчання є головною причиною виїзду студентів за кордон. Важливою складовою конкуренції з закордонними вишами залишається рівень освіти та міжнародна акредитація дипломів. Депутатка підкреслює, що євроінтеграція може суттєво покращити становище України в цьому аспекті. "Після вступу до Європейського Союзу та взаємного визнання дипломів, українським студентам буде значно легше реалізувати свої освітні амбіції", - говорить вона.
#Університет #Європа #Студент #Вища освіта #Україна #Модель #Міністерство освіти і науки України #Вищий навчальний заклад #Європейський Союз #Диплом #Абітурієнт #Українська гривня #Ринок праці #Доктор наук #Стипендія #Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти #Запорізька область #Держава (політика) #Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського #Заробітна плата #Грант (грошовий) #Дефіцитне фінансування #Депутат (законодавець) #«Дойче Велле» #«Голос» (політична партія)
