Дослідники вражені: найперші родичі людей володіли чотирма очима.

Історія людства сягає мільйонів років у минуле - до безщелепних риб, які були винятком із правила.

Рідкісні викопні рештки, знайдені на півдні Китаю, показали: найдавніші відомі хребетні - безщелепні риби, що жили близько 518 мільйонів років тому, - мали не два, а чотири ока. Як пише Interesting Engineering, дослідники реконструювали одну з таких "чотириоких" істот у межах роботи, покликаної з'ясувати, як формувалися складні системи зору та мозкові структури у предків сучасної людини.

"Це переосмислює наше розуміння ранньої еволюції хребетних," - підкреслив співавтор роботи, професор макроеволюції в Бристольському університеті Якоб Вінтер.

Він зазначив, що предки сучасної людини були еволюційно вдосконаленими істотами, здатними орієнтуватися у ворожому середовищі.

Сказано, що історія людства налічує мільйони років і бере свій початок від безщелепних риб, які відомі під назвою Myllokunmingia. Усі сучасні хребетні, включаючи людей, зазвичай мають пару очей, але ці давні істоти були винятком із загального правила. Вони існували в кембрійському періоді, коли в океанах почали з’являтися великі хижаки (приблизно від 541 до 485,4 мільйона років тому). Для невеликих м'якотілих хребетних це стало причиною постійної небезпеки.

В такій обстановці наявність чотирьох очей дозволяла значно розширити поле зору, що було надзвичайно важливим для захисту від хижаків, - зазначив Вінтер.

Дослідники вивчили детально збережені скам'янілості двох видів - Haikouichthys ercaicunensis та ще одного, поки що не названого представника міллокунмінгій, знайдених у відомих відкладеннях Ченцзян на півдні Китаю. Вони виявили по два великих ока з обох боків голови та ще два менші - посередині.

Як зазначають дослідники, м'які тканини, зокрема очі, надзвичайно рідко зберігаються у викопному стані. Знайти одразу чотири - велика удача для науковців. Команда використала потужні мікроскопи та хімічний аналіз, аби підтвердити наявність очей і дослідити їхню будову.

Керівник дослідження, професор палеобіології з Юньнанського університету Пейюн Конг (Peiyun Cong), повідомив, що спочатку науковці зосередилися на аналізі анатомії великих очей, але були вражені, коли виявили наявність ще двох менших, які також виконують функції органів зору.

"Це було просто неймовірно захоплююче!" - підкреслив він.

Два маленькі ока мали округлу структуру, містили світлочутливі пігменти та кришталики, які могли формувати зображення, подібно до великих очей. Це відкриття сприяє заповненню прогалини між стародавньою анатомією та сучасною біологією.

У деяких сучасних представників рептилій, амфібій та риб все ще можна виявити так званий "третій", або тім'яний, зоровий орган, який чутливо реагує на світло. У людини ж ця структура зазнала еволюційних змін і перетворилася на шишкоподібну залозу.

Знаходячись в глибині мозку, ця структура відповідає за контроль сну, виробляючи мелатонін у людей та багатьох інших хребетних. Проте, приблизно півмільярда років тому її предковий аналог слугував міллокунмінгіям для захисту від хижаків.

"На початкових етапах еволюції шишкоподібні органи виконували функцію справжніх очей, здатних формувати зображення. Згодом, в результаті еволюційних змін, їхній розмір зменшився, зорові можливості були втрачені, і ці органи набули нової ролі - регулювання сну," - зазначив Конг.

Нагадаємо, що в печері в Камбрії було виявлено рештки найстарішої дитини жіночої статі, знайдені коли-небудь на півночі Великої Британії. Вік цієї знахідки становить приблизно 11 тисяч років. Місцеві жителі дали дівчинці ім'я Ossick Lass, що в перекладі з місцевого діалекту означає "дівчина з Урсвіка".

На думку дослідників, це перший випадок, коли вчені змогли так точно визначити вік такої давньої дитини та підтвердити її жіночу стать. Виявилося, що дівчинка була похована в рамках третього за давністю мезолітичного поховання в Північно-Західній Європі. Ця знахідка є одним із найдавніших доказів існування людей у Британії після закінчення останнього льодовикового періоду.