Дослідники застерігають: людству загрожує "епідемія короткозорості".

У країнах Європи й у США кількість пацієнтів із короткозорістю за останні 30 років збільшилась удвічі.

А у Східній Азії до 90% підлітків мають цю проблему. Зважаючи на таку тенденцію, експерти прогнозують, що до 2050 року половина планети ходитиме в окулярах. Фахівці вже навіть кажуть про "епідемію міопії". А урядовці розвинених країн шукають шляхи подолання цієї проблеми. До прикладу, влада Тайваню запровадила програму, згідно з якою школярі мають проводити на повітрі, подалі від гаджетів, не менше як дві години на день. І це дало результат -- вперше за десятиліття кількість пацієнтів із міопією в цій східноазійській країні почала зменшуватись. А в чому причина такого порушення зору і чи не варто досвід Тайваню запозичити і нам?

Цей текст описує стан зору, відомий як короткозорість, при якому людина може чітко розглядати лише предмети, що знаходяться на близькій відстані, тоді як ті, що знаходяться далеко, виглядають розмитими. "Саме тому термін 'короткозорість' і став популярним," — зазначає Тарас Кустрин, кандидат медичних наук, лікар-офтальмолог вищої категорії та завідувач консультативної поліклініки Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова. "Наприклад, у випадку слабкої міопії пацієнт може бачити на відстані від одного до п'яти метрів, але зображення не буде таким чітким, як у людей, які не страждають на цю проблему зору."

Схильність до розвитку хвороби зумовлена генетично. Якщо в когось із рідних є короткозорість, вона може передатися дітям. Таке порушення зору може бути й набутим, що останніми роками й констатують у всьому світі. Основна причина в тому, що діти і підлітки дедалі більше часу проводять з гаджетами (мобільні телефони, комп'ютери, планшети). Шкодять зору і погане освітлення, і малорухливий спосіб життя. Всі ці фактори призводять до додаткового навантаження на очі й можуть спровокувати виникнення чи прогресування міопії.

Які ознаки цієї недуги?

Маленька дитина наближається до телевізора, намагаючись краще розгледіти іграшку або інший предмет, підносячи їх до своїх очей. Учні, в свою чергу, нахиляються до книжок і зошитів, часто примружуючи очі, щоб мати можливість чіткіше бачити текст.

Внаслідок зорового перенапруження з'являється швидка втомлюваність, дитину може часто боліти голова. Ще вчора успішний учень раптом поповнює ряди трієчників. Школяр не лінується, він просто погано бачить написане на дошці й починає відставати, відтак погіршуються оцінки. Надворі при короткозорості з'являються труднощі з розпізнаванням об'єктів, наприклад, номера трамваю чи автобуса, що проїжджають повз.

Чи існують способи профілактики міопії?

-- Важливо стежити за режимом зорового навантаження дитини, за тим, щоб вона якомога менше часу проводила перед екраном, щоб очі регулярно відпочивали, не зазнаючи напруження. Це означає дивитися на предмети на відстані від п'яти метрів. Найкраще -- надворі під час прогулянок.

Також важливо дотримуватися порад щодо використання екранного часу. Зверніть увагу: дітям, які не досягли двох років, взагалі не рекомендується користуватися електронними пристроями. Для дітей віком від двох до п'яти років оптимальний час на екрані не повинен перевищувати години на добу, причому з обов’язковими перервами (наприклад, по пів години двічі на день). Після досягнення п'яти років рекомендується обмежити екранний час до двох годин на день (також з перервами), не враховуючи час, витрачений на шкільні завдання.

Під час навчального процесу важливо дотримуватись певних рекомендацій для збереження зору. Одним із ключових правил є "20х20": після кожних 20 хвилин роботи з зоровими навантаженнями слід робити 20-секундну перерву. Ще одне важливе правило — "45х15". Це означає, що після дзвінка на перерву учням не варто одразу брати до рук телефон; краще дати очам можливість відпочити та розслабитися.

А що робити, якщо короткозорість вже проявилася? Чи можливо її зупинити?

-- Один із заходів профілактики прогресування міопії -- носіння окулярів чи контакт­них лінз, це знімає напругу з органів зору. Також можна пройти апаратне лікування, лазерну стимуляцію, фізіотерапевтичні процедури, завдяки чому нерідко вдається зберегти зір навіть без потреби використання окулярів.

Якщо не здійснювати регулярний контроль зору у пацієнтів з міопією, то в зрілому віці це може призвести до серйозних ускладнень. Наприклад, катаракта, яка може значно погіршити зорові функції, глаукома, що несе ризик абсолютної сліпоти, або відшарування сітківки, яке загрожує повною втратою зору. Такі ускладнення вимагають хірургічного втручання, щоб пацієнт мав можливість зберегти зорові здібності.

Цікаво, що за прогнозами, до 2050 року близько 50% світового населення страждатиме від короткозорості, при цьому 10% із них матимуть серйозні форми міопії. Тому важливо вжити заходів, щоб запобігти подальшому розвитку цієї хвороби.