Наукова академія України

29 грудня 2025 року до Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України з робочим візитом завітали: перший віцепрезидент Національної академії наук України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук, академік Вячеслав Богданов, а також академік-секретар Відділення наук про Землю, академік Стелла Шехунова. У супроводі гостей був учений секретар Відділення наук про Землю, кандидат геолого-мінералогічних наук Ярослав Луців.

В ході свого візиту керівництво Академії отримало звіт від дирекції установи та ознайомилося з сучасним обладнанням, лабораторними комплексами, а також з сейсмологічним інформаційно-обчислювальним центром, який був створений на базі Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України.

Директор Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Кендзера, відкрив захід, звернувшись до гостей. Він висловив привітання всім присутнім та визначив основні стратегічні напрямки роботи установи.

Ольга Легостаєва, заступниця директора з наукової роботи Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України та член-кореспондент НАН України, представила детальну доповідь, у якій були розглянуті всі ключові аспекти діяльності інституту на період 2021-2025 років. У своїй промові вона акцентувала увагу на роботі наукових шкіл, організаційній та кадровій структурі, а також на науково-педагогічній активності співробітників установи.

Особливу увагу було приділено реалізації міжнародних і державних наукових програм, зокрема участі науковців Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України у виконанні Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці за напрямом "Геолого-геофізичні дослідження" в районі Української антарктичної станції "Академік Вернадський", спрямованої на вивчення глибинної будови земної кори та побудову геодинамічної моделі регіону.

Ольга Легостаєва особливо підкреслила важливість прикладних досліджень, співпраці з державними установами, а також активну роботу співробітників Інституту щодо популяризації наукових знань і інформування громадськості про природні та техногенні небезпеки, зміни клімату в минулому тисячолітті та майбутні виклики.

У 2025 році Інститут геофізики імені С.І. Субботіна Національної академії наук України успішно завершив державну атестацію у галузі "Природничо-математичні науки", в результаті чого був класифікований у категорію "А".

Радник при дирекції Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, академік НАН України Віталій Старостенко, підкреслив високу активність публікацій серед співробітників установи в авторитетних міжнародних журналах, зокрема в "Tectonophysics". Він також презентував важливу монографію "Anomalous Gas Volcanism in the Black Sea", яка буде опублікована у 2025 році міжнародним видавництвом "Springer".

Провідний науковий співробітник відділу самоорганізації природних середовищ Відділення геодинаміки, доктор фізико-математичних наук Сергій Скуратівський, поділився результатами своїх досліджень у двох основних напрямках. Перший напрямок присвячений моделюванню динаміки геосередовищ, враховуючи їх нерівноважний, нелінійний і структурний характер, з особливим акцентом на оцінку сейсмічного відгуку складних ґрунтових систем. Другий напрямок займається аналізом каталогів землетрусів за допомогою кластерного аналізу, що дозволяє здійснити їх просторове групування та визначити статистичні характеристики отриманих кластерів. Ці результати є надзвичайно важливими для розуміння динамічних і статистичних властивостей геосистем, вирішення актуальних проблем сейсмобезпеки, проведення сейсмічного мікрорайонування та оцінки сейсмічних ризиків.

Завідувач кафедри геодинаміки та геотермії, доктор геологічних наук Сергій Мичак, представив результати тривалих досліджень Побузького гірничорудного району на Українському щиті. Комплексні геолого-геофізичні дослідження, проведені за допомогою тектонофізичних, магнітометричних, геоелектричних, палеомагнітних, гравіметричних та сейсмічних методів, дозволили значно уточнити глибинну структуру центральної частини Голованівської шовної зони.

Детальний аналіз тріщинності та структурно-текстурних характеристик гірських порід дозволив реконструювати напруження в регіоні та виявити складну деформаційну історію цієї території, де домінують зсувні та транспресійні процеси. Виявлені аномалії в геомагнітному полі, електропровідності та густині безпосередньо пов'язані з зонами активної тектонічної переробки та рудної мінералізації.

Виходячи з отриманих даних, обґрунтовано необхідність створення єдиного гірничо-промислового кластеру, зокрема виділення Гайворон-Заваллівського та Первомайсько-Голованівського підкластерів. Кластерний підхід дозволяє розглядати розробку родовищ не як ізольовані проекти, а як інтегровану систему з єдиною інфраструктурою, енергетичним забезпеченням та обробкою, що призводить до зниження витрат на видобуток, робить економічно вигідними навіть бідні та комплексні руди, а також підвищує інвестиційну привабливість регіону. Поєднання різних ресурсів, таких як графіт, рідкісноземельні елементи, нікель, кобальт, хроміти та залізна руда, створює умови для формування повноцінних ланцюгів доданої вартості.

Головний науковий співробітник відділу регіональних геофізичних досліджень, член-кореспондент НАН України Володимир Коболев представив новий експериментальний лабораторний модульний комплекс, який знаходиться на стадії завершення виготовлення. Цей комплекс створено для формування та вивчення фізичних характеристик донних осадів, що містять штучно утворені газогідрати (ГВДО).

Експериментальні дослідження штучних метаногідратів зосереджені на вивченні їхньої кінетики утворення та аналізі фізичних характеристик у чистому вигляді. Однак фізичні властивості газогідратів залишаються недостатньо вивченими, що значно ускладнює їхнє виявлення за допомогою геофізичних методів. Розробка та створення комплексу для синтезу штучних метаногідратів у різних літолого-гранулометричних матрицях (такіх як пісковики, аргіліти, алевроліти тощо) дозволить підвищити ефективність розвідувальних робіт та оптимізувати технологічні процеси видобутку родовищ.

Старший науковий співробітник відділу сейсмічної небезпеки кандидат геологічних наук Людмила Фарфуляк поділилася результатами налагодження роботи режимних сейсмічних станцій та накопичення, зберігання і обробки сейсмологічних даних у режимі реального часу.

В рамках міжнародної тристоронньої угоди SNEMU "Розширення та модернізація сейсмічної мережі в Україні" відділ сейсмічної безпеки займається вдосконаленням та розширенням станційної мережі, що є складовою частиною Національної системи сейсмічних спостережень. Ця ініціатива реалізується за підтримки Департаменту ядерної безпеки США в партнерстві з Ліверморською національною лабораторією імені Лоуренса, Університетом штату Мічиган, консорціумом "EarthScope" та Українським науково-технологічним центром. Основною метою проекту є модернізація та розширення сейсмологічної системи спостережень України через установку постійних широкосмугових сейсмічних станцій, що дозволять реєструвати природні процеси ендогенного походження, зокрема землетруси. В рамках угоди було закуплено та передано на баланс Інституту 21 широкосмуговий сейсмометр, 5 акселерографів, 5 акселерометрів та інше необхідне обладнання.

Завідувач відділом петромагнетизму, член-кореспондент НАН України Володимир Бахмутов разом із старшим науковим співробітником цього ж відділу, кандидатом геологічних наук Євгеном Поляченком, презентували гостям із Президії Академії діяльність Центру колективного користування магнітометричною апаратурою, розташованого на базі магнітної станції "Демидів". Вони розповіли про наукові дослідження, що охоплюють впровадження методів магнетизму гірських порід та палеомагнетизму для вирішення проблем у галузях магнітотектоніки, магнітостратиграфії й палеогеографічних реконструкцій.

Інститут разом із Благодійним фондом "Фундація Поступ" (Вроцлав, Польща) й іншими науковими установами виконує роботи з теми "Ідентифікація та класифікація боєприпасів що не розірвалися для України (MinesEye)" за програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки". Започаткована і розвивається тематика гуманітарного розмінування, зокрема дистанційного виявлення й ідентифікації боєприпасів, що не вибухнули. Гостям представили також розроблення математичних методів автоматизованої ідентифікації та класифікації боєприпасів різних типів.

Перший віцепрезидент Національної академії наук України, академік Вячеслав Богданов, висловив свої вітання колективу Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України з нагоди 65-річчя установи. Він також вручив науковцям Інституту відзнаки, почесні грамоти та подяки від Національної академії наук України за їхнє багаторічне старання та значні досягнення в галузі наук про Землю.

У заключній частині зустрічі керівництво Академії підкреслило стратегічну значущість інновацій, які розробляє Інститут геофізики імені С.І. Субботіна НАН України, для відновлення країни. Ці інновації відповідають міжнародним стандартам, викликають великий інтерес серед наукової спільноти і гармонійно вписуються в глобальні та національні наукові пріоритети.

За інформацією Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України