В ближайшем будущем малый и средний бизнес в Украине может оказаться под давлением еще более серьезного кадрового дефицита. Для обеспечения устойчивого экономического роста стране уже сейчас не хватает примерно 4,5 миллиона специалистов, в то время как молодежь все чаще выбирает профессии, которые не соответствуют требованиям предстоящего восстановления экономики.
Цю інформацію в своїй статті для NV Бізнес наводить Ірина Озимок, директорка з питань місцевого економічного розвитку UMAEF.
Відновлення України потребує фінансування в обсязі 588 мільярдів доларів. Проте основною перешкодою для економічного зростання можуть стати не лише фінансові ресурси, а й людський капітал. Молодь у віковій групі 15-24 роки складає лише приблизно 10% населення країни. При цьому на кількість працездатного населення впливають такі фактори, як еміграція, мобілізація та демографічна криза.
Згідно з результатами дослідження урбаністичного руху "У міста є Я", проведеного UMAEF спільно з Програмою соціології УКУ, виявлено суттєвий дисбаланс між попитом бізнесу на певні спеціальності та вибором професій, який робить молоде покоління.
Озимок зазначила, що роботодавцям дедалі більше потрібні інженери, будівельники, енергетики, медики, аграрії та фахівці виробничої сфери.
У той же час, молоді люди все частіше надають перевагу таким спеціальностям, як маркетинг, психологія, право та інформаційні технології. Минулого року більшість із цих галузей потрапили до списку найбільш популярних серед вступників. Соціальні мережі та масова культура відіграють ключову роль у формуванні уявлень молоді про професії, створюючи враження про швидкий кар'єрний та фінансовий рост, -- зазначає Озимок.
Малий бізнес стикається з особливими викликами: йому потрібно змагатися за молоді таланти не тільки з великими українськими підприємствами, а й з іноземними працедавцями.
За даними Work.ua, майже третина всіх відгуків припадає на вакансії з віддаленим форматом роботи, хоча вони становлять близько 7% від загальної кількості пропозицій. Таким чином, український фахівець може обирати між роботою в місцевій компанії та віддаленою зайнятістю на закордонний бізнес.
За словами Озімок, молоді професіонали оцінюють потенційних роботодавців не тільки за розміром заробітної плати. Для них важливими є можливості для кар'єрного зростання, гармонія між професійним і особистим життям, атмосферу в колективі, а також усвідомлення внеску своєї роботи в розвиток України.
Водночас багато професій, необхідних для відновлення країни, вимагають постійної присутності на робочому місці й не дозволяють запровадити повністю віддалений формат роботи.
Тому бізнесу доведеться починати боротьбу за майбутніх співробітників задовго до появи вакансії.
Серед рішень -- співпраця з університетами та школами, профорієнтація, оплачувані стажування, менторські програми, дуальна освіта та перекваліфікація.
Маленькі підприємства можуть використати цей метод для вирішення проблеми нестачі ресурсів, які мають великі компанії: вони отримають можливість самостійно створювати кадровий резерв і готувати спеціалістів, орієнтуючись на свої специфічні вимоги.
Іншою перевагою може бути чітко окреслений кар'єрний маршрут, ефективний процес адаптації, стабільний графік роботи та шанс швидко освоїти нові вміння.
Проблема виходить за межі України. За прогнозами Cedefop, до 2035 року в Європі також відчується нестача інженерів, ІТ-спеціалістів та медичних працівників. Отже, українським компаніям доведеться змагатися за молоді кадри не лише зі своїми конкурентами, а й з роботодавцями з інших держав.
Раніше повідомлялося, що український бізнес визнав, що зволікає з головним кадровим ресурсом.
NV Бізнес також повідомляв, що в Україні відбуваються зміни в правилах щодо віку найму працівників.
#
