''Молодь - це наше завтра'': як директор школи без зарплати намагається зберегти освіту в Південному Судані.

У Південному Судані вчителі шкіл незважаючи на відсутність зарплати протягом більше ніж року, продовжують виконувати свої обов'язки. Ця країна, населення якої складає 12 мільйонів, з яких половина молодша за 18 років, забезпечує початковою освітою лише 40% дітей шкільного віку. За даними ООН, лише мала частина з них досягає базових рівнів грамотності та математичних навичок.

Згідно з інформацією, наведеній у The New York Times, Пол Сантіно, 67-річний директор Gumbo Basic School у Джубі, вже більше року не отримує заробітної плати. Щодня він проходить понад 6 кілометрів, щоб дістатися до школи, а потім стільки ж назад. "Я справді люблю свою роботу", - ділиться він. На запитання журналістів, чому він продовжує працювати безкоштовно, Сантіно просто відповідає: "Молодь — це наше майбутнє в Південному Судані".

Щоб утримувати дружину і шістьох дітей, директор школи змушений скорочувати власні витрати. Його навчальний заклад частково існує за рахунок добровільних внесків батьків. Середній розмір класу в Gumbo складає аж 87 учнів.

У Gumbo Basic School учні мають можливість користуватися певними перевагами, які не завжди є в інших навчальних закладах країни. Наприклад, тут забезпечують дітей гарячими обідами, які готуються безпосередньо на території школи. Проте, існує проблема: свердловина, що забезпечує водопостачання на шкільному подвір'ї, вийшла з ладу, і коштів на її відновлення немає.

Волонтером у школі Симон Оба є 23-річний молодий чоловік, який не має стабільного доходу. Іноді батьки учнів допомагають йому невеликими грошовими внесками, які дозволяють оплатити навчання в Університеті Джуби. Щоранку він виходить з простого глинобитного житла на околицях міста, а ввечері повертається додому, де читає при свічці. Хлопець впевнений, що після завершення бакалаврату з математики, природничих наук і релігієзнавства знає, куди рухатися далі. "Без освіти жодних змін не буде. Це ключ до всього," - ділиться він своїми думками про майбутнє вчительської кар'єри.

Зменшення обсягів міжнародної допомоги, особливо з боку Сполучених Штатів, значно погіршило ситуацію в освіті в цій африканській країні. Адміністрація Трампа спростувала твердження про нестачу донорських коштів. Представники США зазначили, що керівники країни витратили мільярди доларів з нафтових прибутків, які могли б бути інвестовані в освітню систему, а також перетворили іноземну допомогу на "засіб для обходу державного управління".

Міністр інформації Атені Век Атені не дав конкретної відповіді на критику, проте відзначив, що вчителі, які працюють без винагороди, є символом національної гордості. "Південний Судан змушений покладатися лише на власні сили," - зазначив він.

Мануела Тійу, експертка громадської організації Universal Network for Knowledge and Empowerment Agency, зазначає, що шкільна освіта захищає дітей від примусової праці та ранніх шлюбів. Утім, брак фінансування змусив педагогів переосмислювати саму мету навчання - особливо в сільських районах, де діти іноді сидять на уроках просто під деревом. За її словами, у деяких учителів не залишається вибору, крім як зосередитися на психологічній підтримці та іграх з дітьми замість хоча б якогось навчання.

Освітня криза виникає на фоні більшої політичної нестабільності. Південний Судан став незалежним у 2011 році після тривалого визвольного конфлікту. Відтоді президент Салва Кір незмінно перебуває при владі, але після закінчення громадянської війни в 2018 році його критикують за те, що він використовує державні ресурси для підтримки своєї політичної системи на шкоду основним соціальним послугам. Експерти не виключають можливості нових етапів конфлікту. Додатковим викликом для країни є спалах Еболи, що має місце в сусідній Демократичній Республіці Конго.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про те, в яких країнах Європейського Союзу молоді люди найчастіше не закінчують навчання у школі.

Отримуйте лише достовірні новини в нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Уникайте дезінформації!