Комп'ютерні дослідники з самого початку появи комп'ютерних технологій активно працюють над пошуком нових та ефективних методів зберігання інформації. За цей період елементи ПК зазнали суттєвих змін – від величезних жорстких дисків, що нагадують побутові пристрої, до сьогоднішніх компактних накопичувачів. Сьогодні традиційні HDD можуть поступово втрачати свою значимість, особливо з огляду на ініціативи Microsoft, такі як Project Silica. Основна мета цього проєкту полягає не лише у підвищенні швидкості або обсягу зберігання, як це роблять SSD, а у розробці носія, здатного зберігати дані практично вічно, а також забезпечити новий підхід до їх кодування.
За інформацією Microsoft, найкращим матеріалом для цього стало боросилікатне скло, яке відзначається стійкістю до води, температури та пилу. У журналі Nature компанія описала метод запису даних у скло за допомогою надшвидких лазерів, що працюють на рівні фемтосекунд. У результаті вдалося розмістити до 4,8 ТБ даних на скляній пластині розміром 120 мм і товщиною лише 2 мм.
Більше того, технологія дозволяє записувати дані зі швидкістю 25,6 Мбіт/с на один промінь, формуючи інформацію у вигляді тривимірних вокселів. Після штучного старіння матеріалу дослідники дійшли висновку, що такі носії можуть зберігати дані до 10 000 років. Для порівняння, класичні жорсткі диски зазвичай служать до 20 років, а при активному використанні - ще менше.
Незважаючи на вражаючі досягнення Microsoft, концепція "вічного" зберігання інформації не є новою. Раніше науковці експериментували з кварцовим склом, хоча процес його виготовлення виявився складним і затратним. Також варто відзначити, що цим напрямком займалися й інші компанії.
У 2011 році в Університеті Саутгемптона була розроблена технологія наноструктурованого скла, призначена для тривалого зберігання даних. А у 2009 році з'явився M-диск, здатний зберігати інформацію протягом тисячі років. Ще раніше, в 1960-х роках, була впроваджена система голографічного зберігання даних (HDSS), яка використовувала інтерференцію лазерних променів для запису інформації. Різні компанії, включаючи IBM, активно працювали над цими інноваційними технологіями.
На перший погляд, Project Silica має потенціал радикально трансформувати сферу зберігання інформації. Проте подібні амбітні прогнози вже звучали раніше. Наприклад, Netflix неодноразово називали "вбивцею" Blockbuster, хоча насправді занепад останньої компанії був наслідком багатьох обставин.
Схожа ситуація і з технологіями зберігання: голографічні накопичувачі колись здавалися майбутнім, але так і не стали масовими. Те ж саме можна сказати про пам'ять Intel Optane, яка не змогла витіснити SSD.
Сьогодні ж жорсткі диски залишаються популярними завдяки низькій вартості. SSD значно швидші, але для багатьох користувачів важливішою є економія. У той час як SSD необхідні для сучасних ігор, HDD все ще залишаються оптимальним вибором для базових задач.
Project Silica має потенціал зайняти унікальну позицію в індустрії, особливо в сфері архівного зберігання інформації. Однак наразі, якщо Microsoft не зможе знизити витрати на виробництво таких носіїв, традиційні жорсткі диски навряд чи зникнуть у найближчому майбутньому.
#Microsoft #Netflix #Телебачення #Вода #Температура #Швидкість #Скло #Лазер #Код #Інтел #Персональний комп'ютер #Твердотільний накопичувач #Міліметр #Комп'ютер #Nature (журнал) #Голографія #Жорсткий диск #Побутова техніка #Хвильова інтерференція #Університет Саутгемптона #Міжнародні бізнес-машини
