В Україні вирішили скасувати вручення золотих та срібних медалей одинадцятикласникам за видатні успіхи в навчанні.
Згідно з розпорядженням Міністерства освіти і науки, у документах тепер буде використовуватися формулювання "з відзнакою" замість традиційних термінів "золота медаль" або "срібна медаль".
Передусім, хочу підкреслити, що мова йде не про відмову від золотих і срібних медалей, а про припинення їх виготовлення за рахунок державного бюджету, -- зазначає Наталія Піпа, секретар комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. -- Якщо ж якась школа або громада вирішить замовити медалі для вшанування випускників, вони мають на це повне право.
Суть проблеми полягає в тому, що кількість золотих і срібних медалей зростає щороку, тоді як рівень знань учнів, які їх отримують, падає. Це підтверджують результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та національного мультимедійного тесту (НМТ). Наприклад, у 2019 році було видано 11,4 тисячі медалей, у 2020 — 12,8 тисячі, у 2021 — 15,9 тисячі, у 2022 — 20,6 тисячі, у 2023 — 21,3 тисячі, а в 2024 — вже 24,8 тисячі медалей. Проте, незважаючи на ці досягнення, не всі медалісти можуть досягти високих балів на ЗНО чи НМТ. Безумовно, є й такі, хто дійсно демонструє свої знання, але їхня кількість, на жаль, незначна.
Слід зазначити, що навчальні заклади замовляли медалі до завершення навчального року, ще до того, як були виставлені річні оцінки. Це відкриває можливість для вчителів коригувати оцінки учнів, яких було нагороджено.
Які інші питання ви спостерігаєте тут?
Н. Піпа:
Держава витрачала значні суми з бюджету на медалі. Наприклад, минулого року виготовлення нагород обійшлося майже у 3 мільйони гривень. На мою думку, такі витрати в умовах війни є недоцільними. Було б доцільніше вкласти ці кошти в придбання підручників, облаштування укриттів чи надання премій вчителям.
Водночас хочу підкреслити, що в Німеччині, Франції, США та інших розвинених країнах медалі за видатні досягнення в навчанні не вручаються. Подібні нагороди, здається, залишилися лише в Росії, Білорусі, Казахстані та Грузії. Це, по суті, пережиток радянської епохи.
-- Чи не втратять учні мотивацію навчатися, якщо медалей не буде?
Н. Піпа:
Вважаю, що більшість дітей навчається, керуючись прагненням до знань, а не лише заради отримання медалей. Ми розуміємо, що прийняття такого рішення за чотири місяці до завершення навчального року може виявитися неприємною несподіванкою для деяких. Тому в цьому році було б доцільно витратити кошти громад на купівлю медалей, щоб не засмучувати тих, хто мріє про цю нагороду. Проте, з часом ми адаптуємося до нових умов.
-- Заклади освіти можуть самостійно обирати форму відзначення дітей, які мають високі досягнення у навчанні, -- додає експертка з освітніх питань Аналітичного центру CEDOS Ірина Когут. -- Школярі отримують свідоцтво з відзнакою, а на додачу заклад освіти на рівні області чи громади передбачає ще якісь нагороди. Це можуть бути подарунки, стипендії чи ті ж таки традиційні медалі. Просто їх виготовлятимуть уже на замовлення громади або області.
Як на мене, на рівні громад нагородження виправдане. Громади мають заохочувати учнів за високі результати у навчанні. Адже вони зацікавлені у тому, щоб діти вивчилися і згодом повернулися у рідний регіон та працювали там.
#Росія #Франція #Радянський Союз #Школа #Німеччина #Підручник #Державний бюджет #Грузія (країна) #Білорусь #Бюджет #Держава (політичний устрій) #Українська гривня #Золото #Стипендія #Срібло #Зовнішнє незалежне оцінювання #Казахстан #Медаль
