Особистість, що зупинила світило та спонукала планету до руху.

19 лютого святкуємо 552-річчя з дня народження Миколая Коперника. Цей видатний астроном зробив величезний внесок у формування уявлень людей про космос, довівши, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. Але які ще факти про нього залишилися в нашій пам'яті?

Миколай Коперник -- справжня людина епохи Відродження -- він був не тільки геніальним астрономом, а й чудовим лікарем, картографом, економістом і талановитим літературним перекладачем. У своїй головній праці "Про обертання небесних сфер" він переніс центр Всесвіту із Землі на Сонце, і таким чином змінив тогочасний погляд на устрій світобудови. Він підтвердив розрахунками геліоцентричну систему світу, яку пропонували ще давньогрецькі філософи, зокрема Аристарх Самоський. Але саме Миколай Коперник перший створив систему розрахунків руху планет, яка базувалася на геліоцентризмі. У цій системі Сонце перебуває в центрі світу, а планети обертаються навколо нього. "Він зупинив Сонце та змусив рухатися Землю" -- так протягом століть характеризували Миколая Коперника. Його робота, опублікована 1543 року в Нюрнберзі, справила справжню революцію в світогляді тогочасних вчених.

Миколай Коперник народився 19 лютого 1473 року в польському місті Торуні на березі річки Вісли. Його батько був заможним німецьким купцем, мав також ім'я Микола, а мати майбутнього астронома, Барбара, походила із впливового торунського роду Ватценроде. Миколай мав дві старші сестри та молодшого брата. Родина була досить заможною, їй належало кілька будинків, той, у якому народився майбутній астроном, і досі існує в Торуні, а вулиця названа на честь вченого.

Відомо, що після кончини батька опікунством над племінником узявся його впливовий дядько, єпископ Лукаш Ватценроде, брат матері. Він вважав Миколая своїм наступником і помічником.

Юність видатного астронома залишається найменш вивченим етапом його життя. У своїй книзі 2015 року "Миколай Коперник: штрихи до портрета" ("Mikołaj Kopernik: Szkice do Portretu") історик Януш Маллек зазначає: "Через брак джерел, період з 1473 по 1491 рік вважається маловідомим у біографії Коперника. Усі дослідники його життя погоджуються, що, ймовірно, він навчався у парафіяльній школі при церкві святого Іоанна в Торуні, яка була розташована приблизно за сто-двісті метрів від його дому".

У 1491 році Миколай розпочав свої студії у Краківській академії, яка в той період була відома як Ягеллонський університет. Ймовірно, фінансову підтримку для його освіти надав дядько з материнської лінії, Лукаш Ватценроде, що на той час виконував обов'язки єпископа Вармії і сподівався, що його племінник після завершення навчання стане його секретарем.

У своїй "Нюрнберзькій хроніці", написаній у 1493 році, німецький історик Хартман Шедель зазначав: "Астрономія в Краківській академії знаходиться на найвищому рівні, і, за словами багатьох, жодна школа в Німеччині не може зрівнятися з нею". Це дійсно підтверджує, що університет переживав етап процвітання, і Коперник отримав там відмінну освіту.

Університетські професори Мартін Русин і Мартін Билиця, творці краківської школи астрономії, мали сильний вплив на Коперника, який уже в той час цікавився науковими працями з астрономії. У Кракові він вивчав не лише астрономію і математику, а й філософію та природничі науки.

Він був людиною з широким світоглядом, але, попри популярність вірувань про вплив небесних тіл на людське життя, Коперник, хоча й прослухав курс астрології, ніколи не виявляв до неї справжнього інтересу. Єдиним винятком став гороскоп, який він створив для своєї матері, що, напевно, було просто виконанням обов'язку. Його справжня пристрасть полягала в математичній астрономії та космології з філософського аспекту. Він бачив у Всесвіті порядок і гармонію, подібно до давніх греків, які вважали космос символом упорядкованості.

Протягом багатьох століть геоцентрична модель Всесвіту, яка пояснювала його структуру, була загальноприйнятою серед учених. Цю концепцію сформулював давньогрецький філософ Птолемей у своєму творі "Альмагест". Відповідно до цієї системи, всі небесні тіла, включаючи планети, Сонце і Місяць, здійснюють рух по кругам-епіциклах, у яких центри також переміщаються по інших колах-диферентах, а в самому центрі всього розташована нерухома Земля. Птолемей вважав свою теорію гіпотезою, що робить зрозумілішими спостережувані явища, і підкреслював, що в разі суперечностей між спостереженнями і теорією слід шукати нові пояснення.

Під час своїх навчань у Кракові молодий Коперник помітив, що спостережувані рухи планет часто не співпадали з Альфонсовими таблицями, що основані на вченні Птолемея, які були вжиті астрономами того часу. Біографи вважають, що деякі ідеї щодо нової світобудови могли з’явитися у його свідомості вже під час навчання. Він розпочав пошуки рішень, які згодом стали основою його наукової діяльності і яким він присвятив значну частину свого життя.

Миколай Коперник не обрав кар'єру астронома і не пов'язав своє життя з жодним з університетів. Для нього астрономія була хобі, й він досяг неймовірних висот у цій науці. Як сказав доктор Мацей Міколаєвський із Центру астрономії університету Миколая Коперника в Торуні: "Коперник, як дослідник, ніколи не був під чиїмось протекторатом. Він перший науковець, який проводив дослідження з цікавості. Якщо є запитання, на які немає відповідей, людській природі властиво їх шукати. Йдеться про любов до істини".

Під час своїх навчальних років у Кракові майбутній астроном почав формувати бібліотеку, яка стала важливою для його наукових досліджень. Він здобув лекції з геометрії Евкліда та різноманітні астрономічні таблиці, на вкладках яких згодом фіксував результати своїх спостережень. У бесідах з товаришами Коперник неодноразово згадував про своє навчання в Кракові, підкреслюючи, що всі свої наукові досягнення він пов'язує з Ягеллонським університетом.

У 1495 році він завершив своє навчання в Кракові, а наступного року вступив до університету в Болоньї для вивчення права. У своїй подорожі до Італії він взяв із собою астрономічні праці, які придбав у Кракові.

Хоча науковець не проявляв особливого інтересу до юриспруденції, він вирішив вивчати це поле, щоб забезпечити собі високооплачувану позицію в Вармінській єпархії. Після завершення навчання його призначили каноніком, що гарантувало Копернику стабільний дохід на все життя. Ці фінансові ресурси дозволили йому присвятити час науковій діяльності. Під час навчання в Болоньї, окрім теології, права та мов, він також мав можливість поглибити знання з астрономії під керівництвом відомого астронома Домініко Марії Новара. Молодий вчений активно долучався до астрономічних спостережень, що проводилися разом із його наставником.

Можливо, саме від Новари Коперник дізнався про геліоцентричну теорію, яку запропонував Аристарх Самоський. Новара мав вчителем Регіомонтана, що був знайомий із цією теорією та не раз обговорював її з іншими науковцями. Спочатку їхні відносини як майстра та учня перетворилися на партнерство рівноправних вчених, які спільно шукали рішення для проблем, що виникали внаслідок теорії Птолемея. Результати його спостережень знову змусили Коперника засумніватися в її правильності.

У 1500 році він пройшов юридичну практику в папській канцелярії в Римі, де також проводив публічні лекції з математики. У Падуї Миколай займався медичними дослідженнями та отримав ліцензію на ведення медичної практики, а в університеті Феррари став доктором канонічного права.

Знайомства з цікавими людьми та творча атмосфера італійського Відродження суттєво вплинули на вченого. Він став справжньою людиною епохи Відродження -- людиною, яка мала безліч талантів. Саме в цей період свого життя він почав перекладати з грецької на латину роздуми про кохання та мораль Феофілакта Сімокатти, відомого візантійського державного діяча. Цей переклад -- єдина праця Коперника, видана за його життя. Небажання друкувати свої твори біографи вченого пояснюють особливими рисами його характеру -- сором'язливістю та постійними сумнівами в можливості донести свої ідеї іншим.

Ще одним підтвердженням захоплення Коперника античною культурою, окрім його перекладів, є перстень-печатка, на якому зображений Аполлон. Деякі біографи висловлюють припущення, що він міг бути членом таємних гуманістичних організацій, схожих на масонські, проте цьому бракує переконливих доказів. Існує також ще одна гіпотеза, що Коперник мав інтерес до живопису. Після повернення з Італії до Польщі він, нібито, створив свій автопортрет, спостерігаючи за собою в дзеркалі. На жаль, оригінал картини не зберігся, але її зображення відоме завдяки копії, виконаній Тобіасом Стіммером у XVI столітті, яка досі прикрашає годинник Страсбурзького кафедрального собору. На цій копії Коперник зображений з конвалією в одній руці, а інша рука лежить на написі: "Портрет Миколая Коперника, виконаний за його автопортретом".

Можливо, талант до малювання, яким володів видатний астроном, він застосовував під час створення карт Пруссії та Вармії, виконуючи обов'язки секретаря у свого дядька-єпископа. Ці карти також знайшли своє застосування у роботах істориків XVI століття.

Коперник провів час в Італії до 1503 року. Після свого повернення до Польщі він оселився та працював у Лідзбарку, але умови там не були найкращими для астрономічних досліджень. У місті бракувало відповідних майданчиків для спостережень, а його дядько, який був єпископом, підкидав йому додаткові обов'язки.

Науковець прийняв рішення переїхати до Фромборка. У цьому містечку він облаштував невелику резиденцію та створив спеціальний оглядовий майданчик у своєму саду, розташованому за межами монастирського комплексу. Це місце ідеально підходило для встановлення астрономічного обладнання. Коли тевтонські лицарі зруйнували майданчик під час одного зі своїх нападів, Коперник переніс свої спостереження на дзвіницю, яка нині носить його ім'я.

У 1519 році почалася війна Польщі з Тевтонським орденом. В той час Коперник обіймав високу посаду в єпархії та жив у замку в Ольштині. Під час облоги міста тевтонськими лицарями астроном керував обороною і зумів організувати успішний захист. Також він проявив себе не лише як чудовий організатор, а й вірнопідданий польського короля.

Під час облогових подій у Ольштині він звернувся до короля Сигізмунда I з проханням про підтримку військовими силами. У своєму посланні він висловив такі думки: "Ми прагнемо захищати Вашу Величність, як годиться справжнім, чесним і відданим слугам, навіть якщо за це доведеться заплатити власним життям".

Іншими словами, Коперник віддавав перевагу смерті, аніж капітуляції перед тевтонськими лицарями. Поляки вийшли переможцями у цьому конфлікті, і в 1521 році війна закінчилася підписанням мирної угоди. Наприкінці 1521 року Коперник повернувся до Фромборка, де й провів решту свого життя до 24 травня 1543 року.

У післявоєнний період він активно долучався до створення єдиної валюти для тевтонських і польських територій Пруссії. Дослідник виявив закономірність, яка нині вважається основоположною економічною істиною і носить назву закону Коперника – Грешема. Згідно з цим законом, гроші з більш стабільним курсом, такі як золоті монети, виводяться з обігу, оскільки люди схильні зберігати свої заощадження в таких валютах, тоді як в активному обігу залишаються "найгірші" гроші, наприклад, мідні монети.

Коперник, насамперед, асоціюється з астрономією, проте його сучасники знали його як висококваліфікованого лікаря. Саме тому до нього зверталися багато відомих осіб, а бідні могли отримати медичну допомогу безкоштовно. Відомо, що у 1519 році він навіть брав участь у боротьбі з епідемією чуми.

Хоча Миколу Коперника високо цінували як лікаря, але в останні роки свого життя він вів досить самотнє життя, бо хотів присвячувати більшу частину свого часу астрономії та трактату "Про обертання небесних сфер".

У цій роботі він детально розглядав геліоцентричну модель Всесвіту, яка вперше була викладена в його творі під назвою "Малий коментар". Спочатку цей текст він поширював лише серед найближчих знайомих, проте в 1533 році твори Коперника були представлені навіть Папі Клименту VII. Хоча геліоцентрична система стала його життєвим проектом, Коперник не намагався терміново завершити і опублікувати свої дослідження.

Існує кілька причин, на думку біографів Коперника. По-перше, це його природна сором'язливість та неготовність вступати в суперечності з церковною ієрархією, до якої він сам належав, будучи каноніком. Однак, на щастя, молодий математик і його товариш Ретік, який завітав до нього у Фромборк, змогли переконати його завершити цю важливу працю.

Книга була надрукована в березні 1543 року в Нюрнберзі, й, за легендою, її екземпляр привезли до Фромборка того дня, коли Коперник уже був хворий. Незадовго після цього він помер. Достеменно невідомо, чи встиг учений потримати цю книгу в руках.

Робота над основним твором Коперника "Про обертання небесних сфер" тривала приблизно 40 років. Протягом цього часу автор неодноразово редагував текст і створював нові астрономічні таблиці. У передмові своєї праці Коперник зазначав: "Враховуючи, якою абсурдною може видатися ця теорія, я довго вагався з публікацією моєї книги і замислювався, чи не було б краще йти слідами піфагорійців та інших, які ділилися своїм вченням лише з близькими, передаючи його винятково усно".

Тривалий час так і було, бо праця Коперника з 1616 року значилася у списку Ватикану як заборонена. Цей вердикт був знятий лише у 1828 році. Хоча до геліоцентричної теорії були серйозні питання у тогочасних вчених і це викликало деякі сумніви щодо неї у XVI-XVII cтоліттях, але, попри все, теорія Коперника стала основою для розвитку природничих наук в епоху Відродження та пізніше знайшла підтримку таких вчених, як Йоганн Кеплер, Галілео Галілей, Ісаак Ньютон та інших.

Багато науковців у своїх дослідженнях покладалися на цю інформацію. Протягом тривалого часу точне місце спочинку Коперника залишалося невідомим, однак у 2005 році, під час розкопок у Фромборкському соборі, були виявлені череп і кістки ніг. Порівняльний аналіз ДНК цих останків із двома волосинами астронома, знайденими в одній із його книг, підтвердив, що вони належать саме йому. 21 травня труну з прахом видатного вченого доставили до собору у Фромборку, місця, де Коперник здійснив свої найзначніші відкриття. 22 травня 2010 року рештки великого астронома були поховані в катедральному соборі Фромборка.

Ця нестандартна людина внесла свій безцінний вклад у розвиток науки та здійснила справжню революцію у світогляді тогочасної наукової спільноти. Це пам'ятають у сучасному світі та вшановують вченого. На честь великого астронома названі: зірка у сузір'ї Рака, астероїд 1322 Коперник, кратер на Місяці, кратер на Марсі, хімічний елемент № 112 ,університет в Торуні, міжнародний аеропорт Вроцлава, перший літак Іл-62 польських авіаліній, центр науки "Коперник" та станція метро у Варшаві, вулиці в багатьох містах Польщі та в містах різних країнах світу.

У Польщі існує автомобільний туристичний маршрут, що вшановує видатного астронома Миколу Коперника. Цей шлях проходить через міста, тісно пов’язані з життям і діяльністю вченого, і охоплює кілька воєводств. Загальна протяжність маршруту становить 590 км, і він позначений символом астролябії. Під час подорожі можна відвідати історичні споруди епохи Коперника, музейні експозиції, присвячені його досягненням, а також дізнатися про таємниці Всесвіту в планетаріях. Крім того, тут є можливість провести астрономічні спостереження.

У 2023 році, в честь 480-ї річниці від дня смерті та 550-ї річниці від дня народження Миколи Коперника, Польща проголосила цей рік Роком Коперника. 19 лютого в Торуні відбувся всесвітній конгрес, на якому зібралися 700 науковців та фахівців, серед яких були п’ять лауреатів Нобелівської премії.