Люди в центрі трансформацій: як Франковий університет формує сучасне академічне середовище.

Віталій Кухарський Проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри прикладної математики

Гідні умови праці, професійна самостійність, можливість отримати ресурси та підтримку — це не просто бонуси, а основа для розвитку успішної організації.

Сучасний університет представляє собою не просто заклад для здобуття знань, а справжню академічну спільноту, в якій кожен учасник відіграє важливу роль. Викладачі, дослідники, адміністративний персонал, а також співробітники технічних служб, бібліотек, музеїв та ботанічних садів - всі вони щоденно впливають на створення атмосфери, яка визначає рівень освіти, наукової роботи та щоденний досвід студентів. Європейські університети підтверджують, що комфортні умови праці, професійна автономія, доступ до необхідних ресурсів і підтримка - це не розкіш, а основа успішної установи. Українські університети, навіть в умовах війни, повинні йти цим шляхом, адаптуючи його до своїх реалій та викликів.

Мотивація починається з елементарних речей: адекватного визнання зусиль, прозорої системи стимулів та реальних шансів для професійного розвитку. Одним з основних напрямків є створення чіткої політики нагородження за внесок у розвиток університету: участь у міжнародних проектах, розробка інноваційних курсів, управління цифровими рішеннями, акредитація освітніх програм та викладання іноземними мовами. Також важливо гідно відзначати наукові публікації, підручники, монографії, а також ефективну організаційну та адміністративну діяльність.

Ці підходи мають бути доповнені прозорими механізмами фінансової мотивації для гарантів і робочих груп освітніх програм. Формування бюджетів програм із передбаченими витратами на промоцію та розвиток - одна з кращих європейських практик, що дозволяє підвищити якість і автономність освітнього процесу.

Особливу увагу слід звернути на кар'єрні шляхи. Необхідно запровадити систему розвитку навичок для викладачів та адміністративного персоналу, що забезпечить їм можливості для професійного зростання, навчання та прояву лідерських якостей. Ініціативи, такі як школи лідерства, підтримка жіночого представництва в управлінні та науковій сфері, а також відкриті конкурси на всі адміністративні та керівні посади, сприяють формуванню нової культури прозорості і відповідальності.

Одним із найважливіших завдань для українських вишів є забезпечення таких умов, які дозволять викладачам сконцентруватися на основних аспектах їхньої діяльності: високоякісному навчанні та наукових дослідженнях. Зменшення адміністративного навантаження є важливим кроком, що передбачає впровадження електронного документообігу, автоматизацію стандартних процесів і передачу непрофільних функцій на аутсорсинг.

Також важливо переглянути саму організацію викладацького навантаження. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти", підписаний Президентом 8 квітня, пропонує зменшення річного обсягу навчального навантаження для науково-педагогічних працівників з 600 до 460-480 годин на ставку. Це не лише дозволяє зосередитися на наукових дослідженнях, але й встановлює мінімальну частку часу, що має бути присвячена науковій діяльності - не менше 30% робочого часу.

Цей документ також надає університетам можливість залучати до навчального процесу практиків, не вимагаючи від них проведення наукових досліджень. Завдяки цьому, виші можуть самостійно визначати оптимальне співвідношення між теоретичними знаннями та практичними навичками в освітньому процесі.

Мова йде не лише про поверхневі зміни. Щоб нові стандарти почали функціонувати ефективно, важливо створити належні умови: удосконалити навчальні формати, акцентуючи увагу на самостійній та проектній діяльності студентів, розвивати цифрову інфраструктуру, впроваджувати інноваційні підходи до організації освітнього процесу. Лише за таких обставин зменшене навантаження перетвориться з простої цифри на папері на справжній ресурс для професійного розвитку.

Якісна освіта починається з простого запитання: чи зручно тим, хто її забезпечує? Потрібне не лише планування часу, а й середовище, яке дозволяє працювати ефективно - викладати, досліджувати, розвиватися.

У першу чергу - сучасні офіси та навчальні простори. Пріоритет - модернізація застарілих приміщень, стабільний високошвидкісний інтернет, резервне живлення, надійна техніка й доступ до всіх необхідних інструментів.

Цифрова інфраструктура є ще одним важливим аспектом. Сучасні системи управління навчанням, інтерактивні платформи для змішаного навчання, доступ до провідних наукових ресурсів та застосування технологій штучного інтелекту повинні стати нормою, а не винятком.

Комфортна праця включає в себе й можливість для відновлення. Важливо створювати зони для відпочинку, забезпечувати підтримку психічного здоров'я, запобігати вигоранню, а також створювати доступні простори для осіб з інвалідністю і інфраструктуру для працівників з дітьми. Ці фактори суттєво впливають на щоденну продуктивність.

Університет не здатен розвиватися без взаємодії з іншими. Досвід європейських навчальних закладів свідчить, що міжнародна відкритість є ключем до підвищення якості, здобуття визнання та розширення доступу до нових можливостей.

Інтеграція у світову академічну спільноту включає системну роботу з міжнародними рейтингами, участь у професійних об'єднаннях, співпрацю з європейськими університетами. Це і спільні програми, і академічна мобільність, і грантові ініціативи. Університет має бути присутній на таких майданчиках, як Європейська асоціація міжнародної освіти (EAIE), брати участь у створенні подвійних дипломів, міжнародних дослідженнях і короткострокових стажуваннях.

Необхідно не лише залучатися до проєктів, але й створювати відповідну інфраструктуру: розробка цифрових платформ, таких як Erasmus Dashboard, сприяння мобільності, партнерство з бізнесом і фондами, а також популяризація освітніх ініціатив на міжнародному рівні.

Таке залучення не просто про статус заради статусу. Це можливість отримати нові ресурси, взаємно обмінюватися знаннями та інтегрувати українські університети в глобальний академічний простір, при цьому зберігаючи їхню неповторність.

Створення університету майбутнього полягає не лише у розробці амбітних концепцій, а й у постійних зусиллях з підтримки людей, які формують цю освітню екосистему. Як викладачі, так і адміністративні працівники, а також усі, хто сприяє навчальному процесу, повинні відчувати наявність підтримки, можливостей для розвитку та справедливого ставлення.

Ефективні зміни — це ті, які не лише реалізуються на стратегічному рівні, але й мають вплив на повсякденну діяльність. Саме такими повинні бути перетворення в університетському середовищі — практичними, відчутними та спрямованими на прогрес.

#Університет #Музей #Студент #Бібліотека #Президент (державна посада) #Підручник #Вищий навчальний заклад #Бюджет #Наукове дослідження #Інфраструктура #Львівський університет #Кандидат наук #Проректор #Лідерство #Доцент #Прикладна математика #Автономія #Автоматизація #Акредитація #Академічна спільнота #Монографія

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
Франція відкриває свої двері для іноземних науковців.
Міністерство освіти і науки передбачає, що вищі навчальні заклади приймуть від 75 до 80 тисяч студентів на бюджетну основу.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію 21 нового проекту, спрямованого на облаштування укриттів у навчальних закладах і військових ліцеях.
Теги