Група вчених з університетів США та Великобританії провела ряд експериментів, результати яких викликали певне занепокоєння. Виявилося, що лише десятихвилинна взаємодія з ШІ-асистентом здатна знизити ефективність виконання завдань без його підтримки, а також призвести до втрати мотивації виконувати їх самостійно. Хоча дослідження ще не пройшло процес рецензування, його розмір і застосовані методи вже здобули значну увагу наукової спільноти.
Дослідження було опубліковано на платформі arXiv у квітні 2026 року. У рамках серії рандомізованих контрольованих експериментів взяли участь 1222 особи. Один із тестів включав 350 учасників з США, яким було поставлено завдання, пов'язане з дробами. Половина з них отримала доступ до чат-бота, розробленого на основі моделі GPT-5 від OpenAI, тоді як інша група вирішувала завдання самостійно. Під час виконання тесту доступ до штучного інтелекту для відповідної групи було тимчасово призупинено.
Результати виявилися показовими: після відключення ШІ учасники почали робити значно більше помилок, а частина з них узагалі припиняла виконання завдань. Експеримент повторили ще на 670 учасниках - і отримали схожі результати. Третє дослідження, вже з текстовими завданнями, підтвердило ту саму тенденцію.
Автори застосовують образ "киплячої жаби". Суть полягає в тому, що трансформації відбуваються повільно: індивід не одразу усвідомлює, як поступово втрачає свою незалежність.
Суть у тому, що регулярне використання ШІ може повільно зменшувати мотивацію до самостійного мислення. Людина звикає до миттєвих відповідей і рідше докладає зусиль для розв'язання задач. За словами дослідників, ці ефекти накопичуються і можуть стати помітними лише з часом, коли змінити поведінку вже складніше.
Після вимкнення штучного інтелекту учасники не тільки почали частіше допускати помилки, але й багато з них просто перестали намагатися виконувати завдання.
Одним із найбільш вражаючих відкриттів є швидкість, з якою виникає ефект. Вчені вважають, що зміни в методах мислення можуть проявитися практично миттєво з моменту початку взаємодії з штучним інтелектом.
Відповіді можна пояснити тим, як функціонують сучасні мовні моделі: вони забезпечують миттєві та вичерпні реакції, не вимагаючи часу на очікування і не накладаючи обмежень на запити користувача. На відміну від особистого наставника, ці моделі не організовують навчальний процес, а просто надають результати відразу.
Внаслідок цього у користувача формується звичка очікувати миттєву відповідь, що призводить до зменшення прагнення самостійно розв'язувати складні проблеми.
У дослідженні виявили важливий нюанс: спосіб використання ШІ має значення.
Учасники, які використовували систему як інструмент для підказок і пояснень, демонстрували кращі результати після відключення ШІ. Натомість ті, хто отримував лише готові відповіді, мали значно гіршу ефективність без допомоги.
Це свідчить про те, що штучний інтелект може виконувати роль як ефективного освітнього засобу, так і "шпаргалки", що може зменшити рівень самостійності користувача — в залежності від того, як його застосовують.
Дослідники попереджають, що безконтрольне застосування штучного інтелекту в освітньому процесі може негативно позначитися на формуванні критичного мислення та настирливості у студентів. Це, в свою чергу, може призвести до зниження рівня креативності та самостійності в навчанні.
Схожі висновки можна знайти й у інших наукових працях: певні дослідження вже встановили зв'язок між інтенсивним застосуванням штучного інтелекту в освітньому процесі та погіршенням результатів тестування, а також змінами в когнітивному розвитку учнів.
Особливо варто звернути увагу на явище когнітивного перевантаження, яке виникає під час взаємодії з штучним інтелектом. Це стан, коли користувачі відчувають втому, зниження уваги та "психічну неясність", особливо коли вони намагаються працювати з кількома інструментами одночасно.
Слід підкреслити, що це дослідження наразі не пройшло процедуру рецензування і представлено у вигляді препринту. Це вказує на те, що його результати ще потребують верифікації з боку незалежних фахівців.
Проте загальна картина виглядає однозначно: все більше свідчень вказує на те, що надмірне або бездіяльне використання штучного інтелекту може негативно позначатися на когнітивних навичках, особливо на здатності до самостійного мислення, експериментування та навчання на помилках.
На даний момент основний висновок, до якого дійшли дослідники, є досить очевидним: штучний інтелект слід розглядати як допоміжний засіб у навчальному процесі, а не як альтернативу власному розумінню. Замість того, щоб отримувати готові відповіді, доцільніше запитувати пояснення та отримувати корисні поради.
Якщо ви відчуваєте, що без штучного інтелекту вам важко навіть розпочати вирішення задачі, це може свідчити про те, що ваша залежність від нього вже досягла надмірного рівня.
#Університет #Модель #OpenAI #Штучний інтелект #Експеримент #Мозок #Мотивація #Зуб #Швидкість #Метафора #Методологія #Когнітивні процеси #Рецензування #Розв’язання проблем
