Ключовий бар'єр: які наслідки може мати російська агресія стосовно України

Аналітики вказують на те, що відмова допомагати Україні в здобутті перемоги над армію РФ може коштувати світові дуже дорого.

В аналітичному звіті Центру Роберта Шумана при European University Institute йдеться про те, що агресивні чи дестабілізаційні дії Росії та ізоляціонізм США з відмовою дотримуватись безпекових гарантій для європейських союзників - це найвищі ризики для ЄС у 2025 році.

Фахівці центру в основному сприймають Україну як "життєво важливий бар'єр" для європейських інтересів, зазначаючи, що укладення мирної угоди на умовах, які вигідні Росії, може стати найбільшим ризиком у 2025 році, повідомляє Голос Америки.

"У 2022 році повномасштабне вторгнення Росії в Україну та загрози для східного флангу НАТО фундаментально порушило порядок безпеки ЄС. Із тим як ЄС ввів санкції і скоротив залежність від російського газу, економічні моделі ключових економік, зокрема Німеччини, почали хитатися, викриваючи крихкість економічного процвітання і можливість конкуренції в ЄС, а також труднощі в досягненні єдності щодо російської політики", - повідомляють аналітики Центру.

У звіті також підкреслюється, що це є особливо актуальним на фоні нового імпульсу, який надає адміністрація Трампа для діалогу між Україною і Росією. Це висвітлює можливі відмінності в пріоритетах між Сполученими Штатами та Європейським Союзом.

"Автори звіту наголошують, що ізоляціоністська політика США є так само небезпечною для Європи, як і ядерна атака з боку Росії."

Раніше експерти Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали занепокоєння щодо ризику раптового зупинення західної підтримки, що може загрожувати здатності України протистояти російській агресії.

Забезпечення Україні стабільної військової підтримки з боку Заходу є для США набагато вигіднішим і економічнішим рішенням, ніж допустити її поразку. "Замороження" конфлікту виявилося б менш доцільним, ніж продовження допомоги Україні в її боротьбі, адже це лише надало б Росії можливість підготуватися до нових агресивних дій для захоплення українських територій і протидії НАТО. Повернення України контролю над більшою частиною своєї території стало б значною вигодою, оскільки відсунуло б російські війська ще далі на схід. Крім того, підтримка України та її відновлення сприяли б створенню потужної та боєздатної армії в Європі, яка стала б надійною лінією оборони НАТО, незалежно від того, чи приєднається Україна до альянсу в майбутньому, зазначили в ISW.

Згідно з оцінками експертів, якщо Україна не зможе зупинити російську агресію, війська РФ можуть дійти до західного кордону країни та встановити нові військові бази поблизу кордонів Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.

Крім цього, вони підкреслюють, що в разі повної окупації України Росією, НАТО не матиме змоги ефективно протистояти російській агресії з тими військовими ресурсами, які наразі розташовані в Європі.

"Сполученим Штатам доведеться перекинути велику кількість американських солдатів уздовж усього східного кордону НАТО від Балтійського до Чорного моря, щоб стримувати російський авантюризм і бути готовими відбити російську атаку. Сполученим Штатам також необхідно буде назавжди передислокувати значну частину свого парку літаків-невидимок в Європу. Вартість цих оборонних заходів була б астрономічною і, ймовірно, супроводжувалася б періодом дуже високого ризику, коли американські війська не були б належним чином підготовлені або дислоковані, щоб протистояти Росії або Китаю", - пояснюють у ISW.

З яких причин Росія готова піти на переговори?

Росія найбільше прагне до того, щоб Захід зменшив або зовсім призупинив допомогу Україні. З цією метою вона навіть готова розпочати мирні переговори.

"Росія розраховує, що сам лише початок переговорів матиме миттєві наслідки для України. Насамперед це вплине на зміну оборонних замовлень на майбутні роки та зменшення або припинення збройної і фінансової підтримки України, яка потрібна для протидії російській агресії. Росія вважає, що логіка Заходу працюватиме так само, як і раніше: якщо вже розпочався дипломатичний процес, неважливо, чи будуть досягнуті домовленості, чи ні, це вплине на планування військової підтримки України", - зазначила голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів" Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, дослідниця Лондонської школи економіки і політичних наук Марія Золкіна в інтерв'ю 5 каналу.

Відповідно до її слів, Росія має надію, що через шість місяців після початку переговорів Україна опиниться в більш слабкій позиції внаслідок зниження допомоги з боку Західних країн. Тим часом сама РФ планує зосередитися на відновленні та подоланні економічних труднощів, які можуть вплинути на її військові можливості.

Водночас важливо пам'ятати, що під час правління Лукашенка Білорусь стала плацдармом для агресії російської армії проти країн НАТО в Європі.

"Наш північний сусід часто демонструє неоднозначну позицію щодо України та інших країн-сусідів, що викликає занепокоєння. Ми усвідомлюємо, що найближчим часом не варто очікувати процесу демократизації в таких умовах. Проте, незважаючи на це, ми повинні зберігати певні сподівання та здійснювати аналіз і прогнози на майбутнє," - зазначив Ярослав Чорногор, директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру "Українська призма", під час круглого столу на тему "Розширення війни: Білорусь як база для атак на країни НАТО", що відбувся в Укрінформі.

Разом з тим, чим більше розмов про мирні перемовини у дуже близькій перспективі щодо припинення війни в Україні,тим більше з'являється усвідомлення того, що припинення вогню без гарантій безпеки може стати катастрофою і для України, і для Європи. І, відповідно, вживатимуться заходи для того, щоб ситуація не пішла за найгіршим сценарієм.

"На мою думку, сьогодні європейські лідери все більше усвідомлюють, що для досягнення справедливого і тривалого миру необхідно, аби кожен українець відчував, що жахи війни та російської агресії більше не повторяться. Обговорення питання про припинення вогню стає справжнім викликом, якщо його не супроводжувати вимогою надійних гарантій безпеки для України", - підкреслила керівник Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова в інтерв'ю для hromadske.

За її словами, країни Європейського Союзу продовжують надавати фінансову підтримку Україні. У 2025 році заплановано виділити 18 мільярдів євро з кредиту в рамках загального пакету в 50 мільярдів, обіцяного державами "Великої сімки". Крім того, Україна може розраховувати на додаткові 16 мільярдів євро в рамках програми Ukraine Facility Fund. Перший транш у розмірі 4,1 мільярда євро вже надійшов у грудні 2024 року. Щодо можливостей допомоги з боку США, це питання поки залишається відкритим.