
Історія російського вторгнення в Україну є нарисом про нездійснені надії. Спочатку НАТО сприймало Росію як непереможну силу, проте згодом аналітики помилково зробили висновок про близький крах російської армії. Сьогодні, щоб оцінити ситуацію, політики повинні усвідомити важливий аспект: Москва ретельно проаналізувала свої поразки і систематично переглянула свою військову та виробничу стратегію.
Про це пише Foreign Affairs.
З 2022 року Росія створила складну навчальну екосистему, що інтегрує військово-промисловий комплекс, наукові дослідницькі центри, вищі навчальні заклади та військовий персонал. Це сприяло інституціоналізації бойового досвіду та адаптації виробничих потужностей до вимог воєнного часу.
Ключові зміни та адаптації:
В результаті, російська армія перетворюється на силу, здатну не лише розвиватися в ході поточної війни, але й готуватися до майбутніх високотехнологічних конфліктів.
На початку вторгнення російські підрозділи адаптувалися імпровізовано: встановлювали захисну броню на техніку, освоювали нове маскування та обмінювалися порадами через соціальні мережі. Хоча таке навчання "від людини до людини" є першим етапом, воно часто втрачається.
Коли Кремль зрозумів, що конфлікт триватиме довше, він почав послідовно впроваджувати ці знання у свої структури.
Ці дії сприяли тому, що Росія змогла зміцнити свої позиції на фронті та впоратися з українським контрнаступом 2023 року.
Протягом першого року агресії Україна стала свідком того, як російська техніка сама собою ставала "допомогою": вона часто виходила з ладу через неналежне обслуговування, виробничі недоліки та проектні помилки.
Одним із найяскравіших прикладів є технологія радіоелектронної боротьби (РЕБ). Перевірки виявили недоліки у 30% систем. Згідно з інформацією видання "Військова думка", від 60% до 70% відмов російських систем РЕБ у період з 2022 по 2024 роки стали наслідком поломок обладнання, тоді як лише 30-40% випадків були викликані діями Збройних Сил України.
Російська Федерація визнала серйозну відсталість у військово-промисловому комплексі і розпочала активні дії для прискорення інновацій, які раніше затримувалися через застарілі регуляції та бюрократичні перепони.
Ці зміни дозволили Росії скоротити технологічну перевагу України та випускати нові та модифіковані системи, що краще підходять для умов війни.
Це пояснює, чому для України стало складніше атакувати російські командні пункти та склади. Російські удари стають масштабнішими та складнішими, що вимагає від партнерів України інвестувати більше в засоби ППО та системи РЕБ, а від України -- розвивати ракети великої дальності.
На початку вторгнення в 2022 році російська армія не врахувала рішучість України та стикалася з труднощами в технічному забезпеченні і управлінні. Проте з часом вона трансформувалася в структуру, яка постійно вдосконалює свої навички.
Російські збройні сили сьогодні не лише пристосовуються до умов фронту; вони активно займаються збором, аналізом та впровадженням бойового досвіду в усіх аспектах оборонної системи. Це відбувається з усвідомленням того, що війна набрала нових форм, що вимагає суттєвих змін у структурі армії та підготовки до післявоєнного часу.
Фактори, що гальмують Москву
Незважаючи на амбітні плани, Кремль стикається з низкою критичних обмежень, які ускладнять повну реалізацію його цілей:
Москва висловлює тривогу з приводу можливості, що Сполучені Штати та Європа можуть адаптувати її нові тактики, зокрема в сфері використання дронів, та створити дієві заходи протидії. Це занепокоєння має стати стимулом для активізації дій НАТО.
Як зазначає публікація, російські збройні сили потребують реалістичної оцінки: вони мають свої недоліки, проте демонструють стабільність. Хоча їхні структурні проблеми помітні, навчальний процес триває безперервно. Війна формує армії, і Росія адаптується до нових методів ведення бойових дій.
#Росія #Університет #Європа #Україна #Бойові дії #Історія #Військовослужбовці #Збройні сили України #НАТО #Москва #Кремль (фортифікаційна споруда) #Лінія фронту #Ракета. #Імператорська російська армія #Військові #Друга світова війна #Бойовий досвід #Електронна війна #Військово-промисловий комплекс #Засоби ППО #Броня #Контрнаступ #Командний пункт