Українська науковець і популяризаторка науки Руслана Радчук поділилася своїми враженнями про один з найважливіших екзаменів у німецьких школах. Цей іспит ділиться на дві складові: перша частина містить питання трьох рівнів складності, на які учні мають близько 20 хвилин для підготовки, а друга частина передбачає усне опитування. Головний принцип оцінювання ґрунтується на зрозумілості, прозорості та якісному веденні документації.
Радчук повідомила про це у своєму пості на Facebook. Вона зазначила, що рівень складності тестових завдань повинен бути однорідним для всіх тем, аби кожен учень мав рівні можливості. Підготовкою білетів займаються вчителі, і кожен з них може запропонувати не більше трьох аркушів із завданнями.
Що ви завжди хотіли дізнатися про усний екзамен у німецькій школі, але не наважувалися запитати? Учитель готує білети. Звичайний, адекватний викладач без шкоди для свого психічного та фізичного стану може підготувати максимум три білети. Я одного разу спробувала підготувати п’ять білетів і зрозуміла, де проходить моя межа працездатності, після якої я починаю відчувати вигорання. Перший принцип. Найголовніший. Оцінювання має бути зрозумілим, прозорим та ретельно документованим. Другий принцип, не менш важливий. Оцінювання повинно бути справедливим. Тому рівень складності змісту білетів має бути однаковим для всіх тем, щоб кожен учень отримав рівні шанси на успіх, - зазначає Радчук.
Вона зазначила, що в білеті представлено три рівні складності. Перший рівень передбачає відтворення інформації, такої як визначення та формули, і становить 20% від загальної оцінки. Другий рівень полягає в синтезі знань з різних розділів та формулюванні висновків, і його вага складає 50% оцінки. Третій рівень вимагає активізації аналітичного мислення для вирішення нових задач за допомогою відомих інструментів, що займає 30% від фінальної оцінки.
Після того, як учень підготувався протягом 20 хвилин, йому надається лише десять хвилин для виступу. Якщо він не встигає завершити, його зупиняють, а під час доповіді не ставлять жодних додаткових чи інших запитань.
У другій частині планується провести опитування тривалістю 10 хвилин, при цьому всі запитання будуть підготовлені окремо для кожного рівня, але з іншої навчальної теми.
"Наприклад, якщо доповідь по темі окисно-відновлювальні реакції, то дискусія має бути на іншу тему, наприклад, термодинаміка, але до термодинаміки треба переходити елегантно, через екзотермічні окисно-відновлювальні реакції", - додає науковиця.
За її словами, до кожного білету готується каталог очікуваних відповідей з пунктами оцінювання в трьох екземплярах для кожного члена комісії. Якщо в білеті питання про якусь реакцію, то в каталозі стоїть: "Написав ось так формулу і назавав ось так продукти і едукти", де навпроти кожного пункту потрібно поставити галочку. Якщо ж учень надає альтернативну відповідь, то вона повинна бути вказана. Фахівчиня зауважує, що білети затверджує кафедра, щороку вони готуються нові й звіряється відповідність питань до програми. Крім того, протягом іспиту стенографується кожне слово учня.
"Після завершення 20-хвилинного екзамену, комісія проводить 10-хвилинну нараду, під час якої порівнюються виставлені бали. Наступним етапом є підготовка двосторінкового висновку, в якому детально викладені всі зауваження, а також обґрунтування виставленої оцінки. Завершується процес підписанням документу трьома членами комісії," - ділиться інформацією Радчук.
Після цього кличуть учня і оголошують йому оцінку. За день іспит приймають у 4-5 дітей.
Abitur — це ключовий іспит для вступу до університетів Німеччини та внутрішня вимога середньої освіти в цій країні, що має певні спільні риси з національним мультипредметним тестом (НМТ) в Україні. Однак, на відміну від НМТ, який українські учні складають після 11 років навчання, німецький Abitur здавалося після 13-го року навчання.
Без наявності Abitur неможливо отримати місце в німецькому університеті на програмі бакалаврату. Цей атестат слугує об'єктивним критерієм для оцінки знань учнів і підтверджує їхню готовність до вимог академічних закладів. У випадку, якщо учні не складають Abitur, вони мають можливість пройти підготовчу програму (Studienkolleg), яка допомагає підвищити рівень знань для повторного складання іспиту. Крім того, володіючи спеціалізованим атестатом Fachabitur, випускники можуть вступити до професійних училищ.
У Німеччині діти починають відвідувати школу у віці 6 років і протягом 4 років (іноді 6, в залежності від федеральної землі) проходять навчання в початковій школі. Після закінчення початкової школи, з огляду на результати та рекомендації вчителя, учні переходять до різних типів середніх закладів освіти. Завершивши навчання в Gymnasium (або пройшовши курс Abitur), учень отримує атестат зрілості Abitur, що відкриває йому можливості для вступу до університету.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що австралійський батько відмовився віддавати свою доньку в школу, адже вона готує дітей до світу, якого більше не існує.
#Університет #Студент #Учитель #Німеччина #Facebook #Психіка (психологія) #Вищий навчальний заклад #Знання #Ступінь бакалавра #Середня освіта #Австралія #Вчений #Іспит на атестат зрілості #Феномен #Іспит #Термодинаміка #Усний переклад (лінгвістика)
