Ілюстраційне зображення з ресурсу Pixabay.
Роман Грищук: "генератори - це може бути короткий вихід, він не вирішить проблем повністю"
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що на сьогоднішній день 80% навчальних закладів забезпечені генераторами. Проте питання про їх законодавче включення до списку критичної інфраструктури досі залишається невирішеним. Яка ваша думка з цього питання?
Роман Грищук: Щодо питання інтеграції дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів до системи критичної інфраструктури, аби уникнути відключень електропостачання під час планових заходів, Денис Шмигаль зазначив, що на даний момент немає розгляду можливості їх приєднання до цієї системи. Чому це має велике значення?
1. Світловий день значно коротший, і вже о 14-15 годині може настати темрява. Навіть тепер, якщо в школі вимкнути світло, діти втрачають концентрацію.
2. Багато шкіл навчаються у дві зміни. Садочки взагалі працюють до 18-ї години. Більшу частину дня, якщо відключення потрапляє на цей період, діти втомлені.
3. Харчування в навчальних закладах. Варто пам'ятати, що існує президентська програма, яка передбачає безкоштовне харчування для всіх учнів початкової школи. Для реалізації цієї ініціативи важливо забезпечити стабільне електропостачання, щоб школи мали можливість готувати їжу для дітей. Аналогічна ситуація стосується й дитячих садків. Генератори можуть стати тимчасовим рішенням, але вони не здатні повністю усунути існуючі проблеми.
Чи проводили ви розрахунки щодо кількості електроенергії, необхідної для забезпечення енергетичних потреб шкіл?
У мене немає таких розрахунків. Я впевнений, що, ймовірно, їх немає і в Кабінеті Міністрів, а також у Міністерстві енергетики. Деякі школи працюють у дві або навіть у три зміни. У деяких випадках навчальний процес починається лише з настанням темряви. Це також потрібно враховувати.
Школи та дитячі садочки не мають окремих електричних ліній живлення. Це ускладнює точний підрахунок споживання електроенергії як окремо для кожної школи, так і для садочків. Всі вони підключені до загальних мікрорайонів. Існує різниця між наявністю достатньої кількості електроенергії та її доставкою. Оскільки заклади освіти не ізольовані, ми не можемо просто відключити або включити певну школу, коли відбувається відключення в мікрорайоні. Вони взаємопов'язані. Для того, щоб забезпечити окремі лінії для шкіл або садочків, знадобляться значні витрати часу та ресурсів, а також зусиль з боку енергетиків, яких і так не вистачає. Це створює технічні виклики для втілення цієї важливої ідеї захисту критичної інфраструктури.
"Генератор у школі не дорівнює наявності електроенергії під час відключення"
80% навчальних закладів мають доступ до генераторів. Як ви вважаєте, наскільки ця цифра відображає реальність? Яка ситуація спостерігається у різних регіонах та в столиці?
Я не можу оцінити. У них є підрахунки, скільки партнери дали, скільки доставили. Генератор у школі не дорівнює наявності електроенергії під час відключення. Щоб генератор працював, потрібно, щоб він був заправлений. Щоб його заправити, потрібно купити пальне. Навіть якщо донори-партнери поставили генератор - хто купує пальне, хто заправляє, хто відповідальний за те, щоб включити правила техніки безпеки і так далі? Тобто я підозрюю, що багато шкіл просто, маючи навіть генератор, його не включають, бо не можуть це технічно зробити, або немає відповідальної людини, або немає пального для цього. А що може в залежності від потужності генератор заживити: чи це тільки освітлення, чи може він заживити кухню, чи це просто якісь технічні приміщення? Є маленькі генератори, від яких толку немає. Є якісь великі, але чи може клас інформатики в школі бути тільки від одного генератора?
Про пальне. А хто, на ваш погляд, мав би справді в цій ситуації оплачувати?
Це точно мають бути розподілені витрати або донорів, або місцевого самоврядування, які відповідають за школи. Хто це робить? Чи це завідувач господарства школи, чи це охоронець, чи є навички у цієї людини? Це мають бути спеціальні люди, які мають слідкувати: "в цей момент відключилась електроенергія, ми йдемо, вмикаємо генератор". Він має бути наповнений, він має технічно правильно обслуговуватися, щоб не було жодних випадків аварійних із ними. Це робота, яку має хтось вміти робити правильно. Бо це безпека дітей.
Роман Грищук. Фото: сайт партії "Слуга Народу"
Наталія Піпа: обставини варіюються в залежності від регіону.
Батьки фінансують альтернативне харчування в освітніх установах. Яка на даний момент існує реальність?
Наталія Піпа: Насправді від регіону до регіону різна. Я найбільше знаю про Львів, але якраз Львів, як на мене, з цим найкраще і впорується. В інших регіонах ситуація складніша. І це правда, що освітлення - ліхтарики, світловідбивачі - це, передусім, є відповідальністю батьків. Адже коштів з якогось бюджету не виділено. Фактично на школи і садки може виділяти, звичайно, місцевий бюджет, тому що школи є на балансі територіальних громад. Але чи голова і рада територіальної громади справді фокусується на освіті? Чи є кошти в цієї територіальної громади? І від того вже залежить насправді, чи громада хоч щось старається і закуповує, починаючи від генераторів. Навіть ті громади, які багатші й спроможніші, більше роблять ставку на генератори, ніж кожній дитині купують ліхтарики. Це забезпечується або коштами батьків, або ще є варіанти, що коштами гуманітарних фондів.
А як щодо роботи генераторів в цілому?
Усе залежить від ситуації, бо насправді стрічки окремої на бензин для генераторів немає. Тому, відповідно, це фактично власними силами забезпечується. І якщо керівник закладу немає стосунків добрих із батьками або батьки йдуть навідріз, то там може бути така ситуація, що є генератор, але його ніхто нічим не наповнює. Тому тут дуже двояка ситуація. Знаєте, коли видно, що громада старається і керівник управління освіти йде, говорить із батьками, говорить із директорами, що "дивіться, ситуація така, ми від громади дали стільки, ми постаралися, але от бюджети у нас такі, ми не вкладаємося, але ми хочемо, щоб дітям було світло. Будь ласка, давайте разом це зробимо". Це одна історія. А коли хтось просто, знаєте, кидає, "ну, от там вам привезли і тіштеся і типу ви самі з проблемами" - то є інше. Коли з батьками, і з громадськими організаціями, коли ти бачиш, що влада територіальної громади робить зі свого боку і просто є допомога й підтримка, є нормальна комунікація, тоді воно рухається. А коли немає порозуміння, тоді воно і складне. Коли територіальна громада за це дбає, вона виходить і до уряду, і до обленерго, і говорить: "Давайте шукаємо шляхи, як забезпечити наші садки, в першу чергу, бо там найменші діти, і школи світлом у певний час, щоби насправді забезпечити той процес і навчання, і безпеки. Це і психічне здоров'я. Тоді воно йде. Але коли ж громада не звертає на це увагу, то ситуація є складною. Тому часом ми пишемо листи прохальні територіальних громад, щоб займалися цим питанням.
Щодо генераторів, які вдалося залучити, я переконалася разом із командою, що вони встановлені в безпечних зонах. Зазвичай їх розміщують на відкритому повітрі, а також існує можливість розташувати їх у дошкільних та позашкільних закладах, якщо там є підвальні приміщення, які обладнані захистом, подібно до грат, але все ж таки на зовнішній стороні. Це і є ідеальне місце для їх розміщення.
Із 10 листів два спрацьовували
Як можна знайти благодійника чи грантодавця для школи, яка не має генератора або безперебійного живлення? Де саме варто шукати такі можливості? Поділіться, будь ласка, покроковим планом дій для керівників навчальних закладів.
Ми шукали територіальні громади, звертаючись до Польщі, Німеччини та Британії. Я намагалася включати у наші листи фотографії дітей або навіть відеозвернення від малюків, які говорили: "Ми живемо в складних умовах, просимо вашої підтримки. Ми ще не знайомі, але разом прагнемо стійкості і допомоги". Хоча не всі звернення давали результати, з десяти листів два справді спрацьовували. З часом школи та громади почали налагоджувати співпрацю не лише у питаннях постачання генераторів. Найкраще, коли хтось із учнів чи представників школи поїхав за кордон і зміг поспілкуватися з батьками, або ж ми просто виходили на зв'язок через інтернет. Багато інформації доступно, тому ми могли дізнатися, яка громада найбільше підходить. Співпрацювати з Польщею було легше, адже назви міст і сіл часто збігалися з українськими, що значно полегшувало процес.
Яка ваша точка зору на те, щоб класифікувати навчальні заклади як частину критичної інфраструктури?
Мають бути певні критерії, наприклад, наповненість дітей. Бо є школи, де 5 дітей, чи 10, чи 20 - їх би треба було тоді укрупнювати. Точно треба відносити до критичної інфраструктури і чітко вказувати, наприклад, години, коли треба максимально все зробити, щоб світло було.
Наталія Піпа. Фото: facebook/Natalya Pipa
КОНТЕКСТ
Переважна кількість українських навчальних закладів оснащена автономними джерелами електроенергії. Це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час свого виступу у Верховній Раді, відповідаючи на запитання про інтеграцію освітніх установ у критичну інфраструктуру для забезпечення безперервного електропостачання. Він зазначив, що законодавство чітко визначає, які об'єкти належать до критичної інфраструктури, включаючи ті, що забезпечують виживання країни. Окрім цього, Шмигаль підкреслив, що уряд планує надати всім навчальним закладам генератори.
"На кінець листопада більше 80% навчальних закладів, включаючи дитячі садки, школи та університети, отримали необхідні засоби для індивідуального електропостачання. Ми активно працюємо як за рахунок державного фінансування, так і в партнерстві з іншими, щоб забезпечити автономне електропостачання всіх освітніх установ протягом цього опалювального сезону, запобігаючи перервам у навчальному процесі", - зазначив прем'єр.
На початку грудня 2024 року столичний мер Віталій Кличко прокоментував для Суспільного, що практично всі навчальні заклади та дитячі садки Києва забезпечені генераторами на випадок відключення електроенергії. "Генератори були придбані містом Києвом, а також значну частину ми отримали у вигляді гуманітарної допомоги від наших міжнародних партнерів. На сьогоднішній день майже кожна школа та дитячий садок мають генератори", — підкреслив Кличко.
#Університет #Сполучене Королівство #Київ #Львів #Денис Шмигаль #Прем'єр-міністр #Уряд України #Прем'єр-міністр України #Президент (державна посада) #Польща #Німеччина #Facebook #Законодавство #Електричний генератор #Бюджет #Організація громади #Верховна Рада #Інфраструктура #Енергетична галузь #Дитячий садок #Слуга народу (політична партія) #Комп'ютерні науки #Електрична енергія #Об'єднана територіальна громада #Мікрорайон #Ліхтар. #Вуличне освітлення #Віталій Кличко #Бензин.
