Кияни захистили ботанічний сад від забудови.

Обіцяли інвестиції, а хотіли прибрати до рук землю. У Києві викрили задум скандального підприємства, яке назвалося інвестором ботанічного саду імені Гришка.

Про це повідомила Державна аудиторська служба, котра вивчала бюджетні програми Національної академії наук (НАН) України, у чийому відомстві є ботсад. Івестором угоди став ТОВ "КСМ-Девелопмент". Це товариство входить до компаній з житлової забудови та неодноразово фігурувало у земельних скандалах столиці.

Дирекція ботсаду вдавала "непритомність", заперечуючи будь-які заяви про плани на будівництво, називаючи це "інформаційним вкидом". За їхніми словами, інвестиційна угода таки відбулася, проте йшлося про капітальний ремонт приміщень, а не житлову забудову.

На початку року мешканці Києва були стурбовані, коли на веб-ресурсі Держаудитслужби з'явилася інформація про те, що території ботанічного саду в столиці, незважаючи на заборону, були передані для житлового будівництва. Мова йде про земельну ділянку за адресою вул. Садово-Ботанічна, 1, яка стала об'єктом інвестиційної угоди.

Гнівна реакція на результати фінансового аудиту установ НАН України спалахнула в соціальних мережах. Київські мешканці активно висловлюють вимогу скасувати інвестиційний договір. До обговорення також приєдналися представники міської адміністрації — мер Віталій Кличко та новий голова КМВА Тмур Ткаченко.

Кличко виступив перед урядом з проханням "забезпечити захист ботанічного саду від забудови та вжити заходів для упорядкування його території".

Нагадаємо, що ботанічний сад є частиною природно-заповідного фонду України та підпорядкований НАН України. Віталій Кличко також підкреслив, що столиця вже робила запит до Академії щодо передачі управління територією парку місту.

"Київ протягом останнього десятиріччя розширив свої зелені простори, створивши сотні нових парків і скверів, а також модернізував численні старі зони. Місто готове взяти на себе управління територією ботанічного саду, щоб відновити і вдосконалити цю справжню перлину столиці," -- повідомив Кличко.

Голова КМВА Тимур Ткаченко у своїй заяві повідомив, що направив звернення до керівництва ботанічного саду та Національної академії наук з "рекомендацією терміново припинити цей інвестиційний договір".

Заступник директора ботанічного саду Микола Шумик спростував чутки про те, що заклад передав земельну ділянку для житлової забудови в порушення законодавства.

В Офісі генерального прокурора повідомили про старт перевірки угоди та легітимності проекту забудови охоронюваної території ботанічного саду.

Після цього керівниця ботанічного саду Наталія Займенко оголосила, що угоду з інвестором планується найближчим часом анулювати. Вона також зазначила, що в контракті йшлося не про нове будівництво, а саме про реконструкцію.

За кілька днів з'явилася заява президії НАН України, в якій було рекомендовано достроково припинити дію договору.

Нещодавно про його анулювання оголосив керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

За його словами, киянам вдалося відстояти землю ботанічного саду та зберегти зелену зону від забудови.

"Це ще один доказ того, як спільнота здатна активно впливати на розвиток міста. Я щиро вдячний кожному, хто долучився до цієї справи, і сподіваюся, що ця перемога надихне інших захищати нашу історичну і культурну спадщину," — зазначив посадовець.

Отже, на даний момент битва за обличчя Києва виглядає виграною. Але чи дійсно ми можемо говорити про перемогу у війні? Чи лише тимчасово забудовники стримали свої амбіції? Окрім ботанічного саду, періодично виникає потреба активізувати громадські заходи для захисту безлічі зелених зон столиці, які постійно під загрозою забудови. Серед них — Китаїівський археологічний комплекс, екопарк "Осокорки" на лівому березі Дніпра та урочище Протасів Яр.

Тож варто приділити більше уваги так званому інвестору — компанії ТОВ "КСМ-Девелопмент", яка також відома під назвою "КСМ-Груп".

Це група компаній, що займається будівництвом та проектуванням житлових комплексів, великих інфраструктурних об'єктів, мостів, доріг і комунікацій. Окрім цього, фірма спеціалізується на розробці, будівництві та модернізації систем водопостачання та очищення стічних вод. Компанія здобула популярність завдяки своїм житловим проектам, серед яких ЖК "Кришталеві озера", ЖК "Дніпровський" та ЖК "Феофанія City".

Головними фігурами "КСМ-Груп" є Наталія Возна, сестри Ольга і Тетяна Черненко, а також Микола Копистра разом із своїми синами Сергієм та Арсенієм.

Якщо ботанічному саду необхідна була лише реконструкція кількох адміністративних споруд, чому ж серед численних інвесторів було обрано саме ту компанію, що спеціалізується на будівництві житлових комплексів? Це питання викликає інтерес, адже "КСМ-Груп" не раз ставала учасником земельних суперечок у столиці, і досить часто ці ситуації стосувалися ділянок, що належать Національній академії наук України.

У січні 2022 року стало відомо, що на вулиці Метрологічній, 11 відбувся демонтаж гуртожитку НАН України, де проживали люди. Ця споруда розташовувалася поблизу житлового комплексу "Кришталеві озера", для зведення якого були знищені волоські горіхи, які належали Національній академії наук України. Як з'ясувалося пізніше, до знесення гуртожитку була причетна компанія "КСМ-Груп".

Улітку 2024 року з'явилася інформація про активну забудову території державного автотранспортного підприємства у Святошинському районі столиці. Цей процес пов'язують з компанією "Навіум-2008", яка, у свою чергу, має зв'язки з "КСМ-Груп". Земельні ділянки, на яких відбувалося будівництво, раніше були у постійному користуванні Державного автотранспортного підприємства експедиційних та спеціальних автомобілів (ДАТП) НАН України, а також Державного виробничого підприємства "Бедремкомплект" НАН України.

Попри те, що землі є фактично державною власністю, Між НАН України та "КСМ-Груп" є досить тягла історія укладання договорів на нові забудови. Що саме було передбачено у договорі, який стосувався ботанічного саду імені Гришка залишаєтиметься достовірно невідомим, доки документ не оприлюднять.

Однак ситуація вкотре продемонструвала кричущу проблему того, як земельні ділянки виводяться із державних підприємств чи навчальних закладів. Звісно ж, переважно заради житлової забудови. Про це також зазначали у повідомленнях нардепи Ярослав Железняк та Олексій Мовчан, які є членами парламентської Тимчасової слідчої комісії, яка займається правопорушеннями чиновників.

"Виділили земельну ділянку під забудову через інвестиційний договір. Це найбільш непрозора і мутна схема витягнути державну/комунальну землю в приватні руки", -- зазначає Олексій Мовчан в себе на сторінці.

Ярослав Железняк підкреслив, що парламентська тимчасова слідча комісія вже вивчила два способи, якими відбувається вилучення землі з державних підприємств, освітніх установ та навіть ботанічних садів. "На засіданнях ТСК ми розглянули кілька яскравих прикладів, і всі учасники дійшли висновку, що ці схеми потребують законодавчого регулювання. Основними з них є невід'ємні поліпшення та інвестиційні проекти", — зазначив він.

Яскравими ілюстраціями подібних схем виступає житловий комплекс "Еврика", який розроблений холдингом Stolitsa Group, оскільки земельні ділянки фактично належать Київському національному університету імені Тараса Шевченка. Цей університет займає провідні позиції серед навчальних закладів, які активно забудовуються, адже на його території було зведено 49 бізнес-центрів та більше 10 тисяч житлових одиниць.