Польща вже тривалий час слугує робочим центром для українців, проте після початку повномасштабного вторгнення ринок праці зазнав певних змін. На ньому стали присутніми висококваліфіковані фахівці з України. Дехто зміг знайти роботу у своїй професійній сфері або суміжних галузях, тоді як багатьом довелося починати з нуля, освоюючи некваліфіковану та фізичну працю.
Про це посол України в Польщі Василь Боднар повідомив у інтерв'ю Delo.ua.
Польща є країною з активним економічним зростанням і, згідно з наявними статистичними даними, входить до числа двадцяти найбільш розвинених економік планети. Як зазначив посол, з моменту початку повномасштабної агресії Польща забезпечила комфортні умови для українців, надавши їм права та можливості, що практично рівні правам польських громадян.
"Це стало catalyst для створення можливостей для понад 70% українців, які переселилися до Польщі після початку повномасштабної агресії, дозволивши їм знайти роботу або започаткувати власну справу," - зазначив Василь Боднар, посол України в Польщі.
Проте навіть ця кількість українців не змогла повністю задовольнити потреби ринку праці Польщі.
"Хоча в окремих галузях, зокрема в інформаційних технологіях, конкуренція справді зросла, Польші все ще бракує спеціалістів у таких професіях, як вчитель, лікар, будівельник чи електрик. Наприклад, за інформацією Головного управління статистики Польщі (GUS), у другому кварталі 2025 року кількість відкритих вакансій становила 95,7 тисячі, - зазначає посол."
Водночас, українцям, які мають спеціалізовану кваліфікацію, складно знайти своє місце на польському ринку праці. Більшість галузей традиційно залучають працівників з України для виконання робіт, що не вимагають високої кваліфікації.
Через російську агресію в країну приїхала велика кількість висококваліфікованих фахівців, які часто стикаються з труднощами у пошуку роботи за своєю спеціальністю в нових умовах.
"Ми, українці, тимчасово знаходимося в Польщі. Для іноземців завжди існують особливі умови, які відрізняються від тих, що діють для місцевих жителів. Це створює додаткові виклики, такі як питання нострифікації дипломів, мовних бар'єрів, а також відповідності нашого професійного іміджу чи досвіду. У результаті деяким з наших співгромадян доводиться шукати менш оплачувані вакансії, які не відповідають їхній кваліфікації," - зазначає Василь Боднар.
Посол також підкреслює ряд додаткових критеріїв, які ставляться до кандидатів у різних сферах у Польщі. Наприклад, для окремих вакансій може вимагатися членство в професійних асоціаціях або наявність відповідних сертифікатів.
"Дехто вже знайшов своє місце, тоді як інші ще продовжують пошуки. Як я вже наголошував, ринок праці наразі більше потребує спеціалістів на менш оплачуваних позиціях. Водночас, високооплачувані вакансії, які вимагають спеціалізації, активно заповнюються працівниками з Польщі", - зазначає Василь Боднар.
Водночас це не означає, що ринок кваліфікованих посад для українців у Польщі закритий, наголошує дипломат.
"Багато людей змогли адаптуватися, освоїти нову мову, а знання англійської та професійна підготовка допомагають їм краще конкурувати на польському ринку праці. Проте, варто зазначити, що це не завжди просто. Підкреслюю, це - інша країна", - зазначає Василь Боднар.
Якщо подивитись на структуру працевлаштованості українців, то найбільше це приватний бізнес, сфера обслуговування. Але він не обов'язково висококваліфікований. Це може бути, наприклад, охорона, прибирання, beauty сфера, послуги працевлаштування. Це сфери, де нині залучені більшість українців, і вони не потребують високих кваліфікацій.
"Звісно, є проблема для наших професорів. Але частина з них, особливо в перший рік війни, знайшла роботу в польських університетах, за що ми дуже вдячні адміністраціям цих закладів", - говорить Василь Боднар.
За інформацією Василя Боднара, в галузі адміністрування та супутньої діяльності зайняті близько 150-160 тисяч людей. Це охоплює такі сфери, як працевлаштування, прибирання, озеленення та різні види послуг. У обробній промисловості працює приблизно 150 тисяч осіб, в будівництві – близько 100 тисяч, а подібна кількість українців залучена до транспорту і логістики.
"Безумовно, в першу категорію (адміністрування та допоміжна діяльність - ред.) можна віднести компанії, засновані українцями, які надають різноманітні послуги. Якщо прогулятися вулицями Варшави, то досить часто можна натрапити на українські магазини, ресторани, перукарні, а також заклади, що пропонують свіжу випічку хліба," - зазначає Василь Боднар.
Нагадаємо, лише 11% українців володіють польською мовою на рівні, що дозволяє вільно розмовляти з місцевими мешканцями на різні теми.
#Університет #Лікар #Польща #Польська мова #Варшава #Хліб #Українці #Російська мова #Знання #Бізнес #Економіка #Роздрібний магазин #Польський народ #Будівництво #Ринок праці #Інформаційні технології #Конкуренція (економіка) #Логістика #Дипломат #Переробна промисловість #Клан #Перукарня #Статистика Польщі
