Карпати без меж: у Пряшеві було презентовано концепцію спільного європейського плану для цього регіону - noviny.sme.sk

Ваша підтримка є для нас надзвичайно важливою. Вона сприятиме продовженню нашої діяльності на користь українців у Словаччині.

Схоже, що Карпати поступово перестають бути лише туристичним напрямком, краєм старовинних легенд, мальовничих полонин і дикої природи, яка межує з іншими країнами. Нещодавно тут розпочався процес створення нової інтеграційної платформи для Карпат, здатної трансформувати регіональну карту, подібно до того, як це колись зробили Балтійська та Дунайська стратегії ЄС.

Мова йде не лише про теоретичну ідею, а про реальний договір, що об'єднав вісім держав і включає, зокрема, спеціальний пакет допомоги для України.

Протягом періоду з 2028 по 2034 рік держави-учасниці мають шанс здобути ряд значних вигод і нових перспектив.

Карпатська ініціатива представляє собою нову платформу для співпраці між українськими областями та регіонами восьми держав Карпатського регіону: Словаччини, Польщі, Угорщини, Румунії, Чехії, Австрії та Сербії. Основною метою цієї ініціативи є виявлення та розвиток природного, туристичного та економічного потенціалу цих територій.

Це не просто чергова програма, а стратегія макрорегіонального розвитку ЄС, що має подібності з вже існуючими ініціативами для Дунайського та Альпійського регіонів. Її метою є об'єднання численних фінансових інструментів, зокрема програми Interreg, для підтримки розвитку Карпатського регіону — від інфраструктурних проектів до культурних ініціатив.

Під час нещодавніх зустрічей у Пряшеві Європейський комітет регіонів офіційно підтримав започаткування такої стратегії. Карпатський напрям включили до оновленого пакета з 10 ключових напрямів підтримки України на період 2028-2034 років. Для восьми країн і сорока чотирьох регіонів це означає одне: Карпати перестають бути периферією й стають окремим центром політики згуртування ЄС.

"Карпатська ініціатива має шанси стати успішним об'єднанням, яке підтримає Європа", -- зазначив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький.

За його словами, ідея виникла з пропозиції словацьких партнерів і спирається на очевидну для регіону спільність: Карпати об'єднують громади, що живуть у різних країнах, але мають спільний простір і подібні виклики.

"На території України Карпати охоплюють більше десяти відсотків площі країни, тоді як на Закарпатті ця цифра наближається до восьмидесяти відсотків," -- зазначає Білецький.

На його думку, саме з цієї причини ініціатива здатна суттєво стимулювати розвиток місцевих спільнот.

На фоні цього Закарпаття виступає не лише як учасник, а й як справжній двигун політичних ініціатив. Регіон володіє унікальним географічним положенням, оскільки є місцем зустрічі кордонів України з чотирма країнами ЄС, де перетинаються транспортні артерії, туристичні маршрути та етнічні громади. І саме ця особливість території підказує логічну думку: якщо концепція "Карпат без кордонів" має шанс на реалізацію, її реалізація повинна стартувати саме звідси.

Цю концепцію яскраво демонструє проєкт "Закарпатський велошлях", який має на меті з'єднати кілька країн. Як зазначає Білецький, його реалізують на основі туристичного пішохідного маршруту довжиною 398 кілометрів, що проходить через Закарпаття.

Наприкінці літа було відкрито частину маршруту, і вже перші тисячі велосипедистів продемонстрували, наскільки важливим є цей новий формат.

"Можливість створення пунктів пропуску на кордоні між Україною та її сусідами відкриває перспективи для інтеграції Закарпатського велошляху у європейську мережу велосипедних маршрутів", -- зазначає Білецький. Він також підкреслює, що Закарпаття має потенціал стати містком, який об'єднає спільним маршрутом Угорщину, Словаччину та Польщу.

Ідея проста -- коли турист може перетнути кілька держав, не перериваючи свій маршрут, Карпати перестають бути кордоном і стають спільним простором.

Проте ця ініціатива не зводиться лише до туризму. Вона також зосереджує увагу на тих ремеслах, які традиційно підтримували гірські регіони, але в останні десятиліття втратили свою популярність. Одним з таких є вівчарство.

"В рамках нашої ініціативи ми обговорюємо не лише збереження культурної спадщини. Це також важливий аспект аграрного розвитку, який сприятиме росту гірських спільнот та допоможе популяризувати місцеву продукцію, таку як молоко, сир, вовна та вироби з неї", -- зазначає голова обласної державної адміністрації.

Закарпаття має власну асоціацію вівчарів -- близько півсотні господарів, що виводять отари на полонини майже на чотири місяці літа. У рамках Карпатської ініціативи цей досвід пропонують масштабувати: створювати спільні кооперативи, розробляти бренд "Карпатське вівчарство". Усе це має працювати на єдиний "Карпатський продукт" -- знак якості, під яким на європейський ринок вийдуть сири, м'ясо, вироби з вовни.

Цей бренд природно доповнюється вином. Виноградники розташовані не лише на Закарпатті, а й у сусідніх країнах, таких як Угорщина, Румунія, Словаччина і Австрія. В рамках ініціативи планується розробка спільних винних маршрутів та створення єдиної карти виноробних регіонів Карпат.

"Вино, вирощене в екологічно чистій місцевості, не просто конкурентоспроможне, воно може мати лідерські позиції на ринку", -- переконаний Білецький.

Енергетичний аспект ініціативи також має велике значення. Карпати вже переживають наслідки кліматичних змін, однак при цьому володіють значними можливостями для розвитку відновлювальних джерел енергії. Тому держави цього регіону вивчають можливості співпраці у створенні сонячних та вітрових електростанцій, малих гідроелектростанцій, а також локальних систем опалення, що використовують біомасу.

Карпатська ініціатива безпосередньо пов'язана зі змінами в транспортній інфраструктурі регіону. Ужгород вже став першим обласним центром України, який отримав зв'язок з європейською залізничною мережею, з'єднавшись із такими столицями, як Відень, Братислава та Будапешт. У найближчому майбутньому планується відкриття маршруту до Праги та модернізація контрольних пунктів, зокрема "Ужгород - Вишнє Нємецьке".

Важливим аспектом є освітньо-науковий сегмент. Університети з міст Кошице, Краків, Клуж, Тренто та Ужгород об'єднують зусилля для створення Карпатського центру інновацій і досліджень — міждисциплінарної платформи, яка інтегрує зелений технологічний розвиток, екотуризм, біоекономіку та ІТ. На базі цього центру планується реалізація програми "Молодь Карпат" — мережі волонтерських, освітніх і культурних обмінів, спрямованої на виховання нового покоління лідерів у регіоні.

Один з важливих аспектів — це діяльність, пов'язана із збереженням історичної спадщини.

"Неможливо звести фундамент для майбутнього, якщо ігнорувати минуле", — підкреслює Білецький. Закарпаття вже розпочало роботи з відновлення унікальних дерев'яних церков, які налічують понад двісті років. Аналогічні архітектурні пам’ятки, такі як старовинні церкви, замки та фортеці, можна знайти також у гірських селах Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини.

Карпатська ініціатива відкриває можливості для залучення європейських ресурсів і передових технологій, що сприятиме збереженню цих пам'яток та їх інтеграції в загальний культурний контекст регіону.

Щодо практичних аспектів проєкту, необхідно зазначити, що на засіданні в Пряшеві робоча група з питань України Європейського комітету регіонів висловила підтримку ініціативі створення макрорегіональної стратегії ЄС для Карпатських територій та зобов'язалася сприяти її впровадженню.