Міжнародний конкурс знавців української мови носить ім'я Петра Яцика. 7 липня відзначили 105-річчя з дня його народження. Український інститут національної пам'яті поділився інформацією про особистість Петра Яцика та пояснив, чому президент-утікач Янукович мав побоювання щодо нього.
Петро Яцик з'явився на світ у 1921 році в селі Верхнє Синьовидне, що на Сколівщині. Будучи найстаршим з семи дітей, він змушений був взяти на себе відповідальність за родину після ранньої смерті батька. Закінчивши школу, Петро відвідував вечірні сільськогосподарські курси, а згодом пройшов шестимісячну підготовку для залізничників у Стрию, де здобув спеціальність машиніста. Під час Другої світової війни, в період нацистської окупації, він працював інспектором якості на молокозаводах. Його часті поїздки у справах роботи сприяли налагодженню контактів з УПА.
Перед наступом червоних "визволителів" у 1943 році, Петро Яцик ухвалив рішення про еміграцію. "Я не мав уявлення, що чекає на мене за кордоном, але був впевнений, що якщо виживу, зможу зробити щось корисне для України. Тож я взяв свою сумку і вирушив у невідомість", - ділився він своїми спогадами пізніше.
Він пішки добрався до Австрії, там працював на молокозаводі. Згодом переїхав у Баварію, здобув економічну освіту в Українському технічно-господарському інституті. У 1947 році українець емігрував до Канади, де зробив стрімку кар'єру, що доволі непросто для емігранта першого покоління. Він починав посудомийником у ресторані, чистив устаткування для розробки м'яса, потім відкрив меблевий магазин. Згодом заснував будівельну компанію Prombank Investment Limited, яка проєктувала цілі вулиці і квартали й стала лідером на канадському ринку. Яцик був одним із найбагатших канадців того часу.
Петро Яцик заснував успішну будівельну фірму (фото "Радіо Свобода")
Досягнувши стабільності і добробуту, Петро Яцик не забув про своє коріння. Отримавши фінансові можливості, він багато інвестував в українську освіту і науку. Насамперед він відкрив у центрі Торонто українську крамницю книг і товарів, яка водночас стала місцем зустрічей емігрантів з України.
Відомий український меценат Євген Чикаленко підкреслював важливість любові до України, яка повинна проявлятися "до глибини власної кишені". Петро Яцик втілював цю ідею в життя. Протягом багатьох років він підтримував Український науковий інститут Гарварду, заснований ще одним українським емігрантом — видатним істориком і сходознавцем Омеляном Пріцаком. Крім того, Яцик інвестував у вивчення української мови, культури та історії в університетах по всьому світу, зокрема в Альберті, Едмонтоні, Торонто та Лондоні, — зазначають у УІНП.
Петро Яцик став засновником міжнародного благодійного фонду "Ліга українських меценатів", де обіймав почесну посаду президента. У 2000 році цей фонд спільно з Міністерством освіти і науки України започаткував міжнародний конкурс знавців української мови. Основною метою цього конкурсу було сприяння глибшому вивченню та популяризації української мови як в Україні, так і за її межами.
У 2007 році, за указом тодішнього президента Віктора Ющенка, цей конкурс став щорічним. Проте, як нагадують в Українському інституті національної пам'яті, коли при владі був проросійський президент Віктор Янукович, конкурс намагалися знищити. Тоді на його підтримку виступила українська інтелектуальна еліта - Дмитро Павличко, Іван Дзюба, Павло Мовчан, Василь Шкляр.
Петро Яцик помер у 2001 році. Проте його добрі справи й ініціативи живуть досі. Він вклав мільйони доларів в історичні дослідження, популяризацію української мови та культури у світі.
Петро Яцик показує англійський переклад історії України Михайла Грушевського (фото Укрінформ)
Серед інших його благодійних проектів варто відзначити фінансування Енциклопедії українознавства, а також англомовного видання "Історії України-Руси" Михайла Грушевського. Він також підтримав Центр досліджень історії України ім. Яцика в Альбертському університеті (Канада) та Освітню фундацію ім. Петра Яцика, яка допомагає реалізовувати освітні програми та академічні ініціативи в університетах по всьому світу з метою популяризації об'єктивної інформації про Україну. Крім того, він сприяв створенню Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій Лондонського університету, а також документаційного центру в бібліотеці ім. Джона Робертса при університеті Торонто.
#Університет #Укрінформ #Лондон #Нацистська Німеччина #Англія #Україна #Українська мова #Історія #Українці #Іван Дзюба #Меценатство #Друга світова війна #Канада #Торонто #Англійська мова #Австрія #Віктор Янукович #Історія України #Радіо «Свобода» #Михайло Грушевський #Східна Європа #Еміграція #Еліта #Наука #Віктор Ющенко #Дмитро Павличко #Українська повстанська армія #Енциклопедія України #Університет Альберти #Лондонський університет #Едмонтон #Петро Яцик #Президент (державна посада) #Омелян Притсак #Український інститут національної пам’яті #Верхнє Синовидне #Стрый #Ліга українських меценатів #Гарвардський інститут українських досліджень #Чикаленко Євген Харламович #Василь Шкляр
