Ізраїль ініціював операцію у зв'язку з тим, що Іран наближався до створення справжнього ядерного озброєння, зазначив Кочетков.

Ілюстраційне зображення: ua.depositphotos.com

"В першу чергу Ізраїль бив по енергоструктурі, без якої цехи по збагаченню урану працювати не будуть"

Шановний пане Олександре, перш ніж продовжити, давайте розберемося, які саме ядерні об'єкти знаходяться в Ірані? Які їх характеристики та призначення?

Ядерна програма -- це вкрай складна система, величезна інфраструктура, яку можна порівняти із залізницею. Це і потяги, і вокзали, і колії, енергетичні структури. Фактично держава в державі. При чому, ядерна програма -- це ще більше грошей. Ризики там також більші, тому що якщо буде якась аварія на залізниці, то це погано, а якщо якась аварія буде в ядерному світі, то це буде біда не тільки для тієї країни, де це відбулося.

По-перше, мова йде про науково-дослідні інститути, починаючи з університетів, що займаються підготовкою спеціалістів. Також це території, де видобувають корисні копалини, які потрібно збагачувати для отримання урану-205 або плутонію-238 — тобто ядерних компонентів. Це системи збагачення, а також виробничі приміщення, де відбувається цей процес. Наприклад, цехи збагачення урану є одними з найбільших людських споруд за площею. Вони значно перевищують розміри футбольних стадіонів. У таких цехах розташоване обладнання для збагачення урану, яке працює безперервно протягом багатьох років, оскільки для збагачення необхідна значна кількість енергії. Зокрема, в цьому контексті йдеться про Бушер — іранську атомну електростанцію, що функціонує в рамках ядерного циклу.

Після того, як уран пройде процес збагачення, його необхідно перевести в металеву форму. Для цього існує спеціальна система конверсії урану. Наступним етапом є створення випробувальних установок, а потім безпосередньо виготовлення бойових пристроїв на основі цього урану.

"Продовжувати чекати стало неможливо."

До речі, на об'єкті в Ісфахані, згідно з матеріалами Bloomberg, саме тут відбувалася конверсія урану в початкову сировину, і цей об'єкт, безумовно, є одним з небагатьох в Ірані, що займався цим процесом.

Все, що повʼязане з ураном в ядерній програмі, фактично в одиничному екземплярі, немає дублюючих. Іран не настільки велика країна, щоб вона могла продублювати обʼєкти, як це свого часу робив СРСР.

Багато з підприємств, що займаються збагаченням і конверсією урану, розташовані на значній глибині під землею, що ускладнює їх виявлення та знищення. Сумніваюся, що навіть Ізраїль має в арсеналі спеціалізовані протибункерні ракети, здатні зруйнувати ці збагачувальні установки. Проте, знищити супутню інфраструктуру цілком можливо. Ізраїль, до речі, спочатку націлювався на енергетичні об'єкти, оскільки без їх функціонування збагачення урану стає неможливим. Відсутність електрики зупиняє процес, і його відновлення може виявитися надзвичайно складним.

Отже, метою Ізраїлю не було повністю ліквідувати ядерну програму Ірану. Натомість, він намагався досягти значно більш досяжної цілі — зруйнувати основні компоненти інфраструктури, що відповідає за розробку ядерної зброї, так, щоб відновлення цієї програми вимагало значного часу. Ізраїль наблизився до виконання цього завдання, оскільки Іран був фактично на останньому етапі перед створенням бойового ядерного пристрою — країна вже збагатила уран і провела випробування ланцюгової реакції (яка є основою ядерного вибуху) в обмеженому обсязі. Наступним кроком мало стати виготовлення справжнього ядерного пристрою, і саме тоді розпочалася ізраїльська операція, спрямована на знищення ключових елементів ядерної безпеки. Серед цих заходів були й дії, спрямовані на ліквідацію фахівців, адже без них програма не могла б функціонувати ефективно.

Після того, як Іран провів випробування так званого імплозивного методу запуску ланцюгової реакції в лабораторних умовах, потрібно було б декілька місяців, максимум пів року для того, щоб створити дієздатний ядерний пристрій. Тому момент удару був такий, що далі чекати було не можна.

"Зробили все можливе, використовуючи всі свої ресурси, але з неабиякою обережністю."

Давайте детальніше розглянемо, якими методами Ізраїль здійснював свою атаку та як вона проходила. Відомо, що операція складалася з трьох основних етапів: перший етап був спрямований на дезорієнтацію противника і знищення його системи протиповітряної оборони, другий — на ураження конкретних військових об'єктів. Які саме засоби використовував Ізраїль і які ресурси мали іранці для відбиття цих ударів?

Іран має на озброєнні, нібито, С-400, а також точно володіє С-300 — це досить непогана система протиповітряної та протиракетної оборони, яка демонструє свою ефективність лише в рамках комплексного підходу. У разі використання окремої установки її можливості обмежені. Якщо ж доступні супутникові спостереження, що дозволяють вчасно фіксувати загрози, така система може функціонувати більш результативно. Проте в Ірані відсутня така інтегрована структура, і він має лише розрізнені компоненти.

Чим завдав удару Ізраїль? Це було продумане та професійне виконання. Атаки здійснювалися різними засобами на різноманітні цілі. Спершу вони зосередилися на знищенні систем протиповітряної оборони, а потім перейшли до ударів по авіації, яка в них на досить високому рівні, включаючи навіть літаки F-35. Основним озброєнням стали американські ракети типу "повітря-поверхня", що відрізняються високою точністю — похибка становить близько 10 метрів. Ці ракети володіють значною руйнівною силою, здатні знищити навіть бункери, які не знаходяться на великій глибині. Вони ефективно руйнують об'єкти, що розташовані на поверхні або на невеликій глибині.

Окрім того, існували безпілотники, що запускалися з іранської території, і знищували цілі, розташовані неподалік. Іншими словами, вони застосовували всі доступні засоби, при цьому діяли вкрай обдумано.

До речі, їм довелося частково пройти через території Сирії та Іраку...

Літаки пересікали цей простір, коли США, хоч і неофіційно, але на практиці, надали підтримку Ізраїлю, що дозволило йому здійснювати удари. Американці перехоплюють ракети, які запускає Іран, і постачають Ізраїлю розвідувальну інформацію. Завдяки такій співпраці Ізраїль може безперешкодно літати над територіями сусідніх країн. Важливо, що їх не збивають, оскільки США звернулися з проханням про це, і всі розуміють, що у разі збиття можуть бути запущені ракети, у тому числі й американські, на Ірак або Сирію. Отже, ізраїльські літаки виконують свої польоти без жодних перешкод, а протиповітряна оборона в регіоні не становить загрози ані для їхніх ракет, ані для літаків.

Ціль зупинити ядерну програму Ірану вже реалізована.

Окремо хочеться згадати, що Ізраїль закликав США приєднатися до своєї нової військової кампанії проти Ірану. Але США наразі не розглядають такий крок. Тобто Штати не будуть бити по Ірану. Але без зброї Сполучених Штатів Ізраїль не зможе повністю знищити ядерну програму ірану, тим паче, що деякі обʼєкти глибоко під землею, в скелях. В Ізраїлю зброї для ураження таких обʼєктів немає, а чи є вона в США?

Іран вже надсилає сигнали, що вони готові до предметних перемовин стосовно згортання бойової ядерної програми. Тобто мета призупинити програму вже, можна сказати, досягнута.

Щодо повного знищення, це є досить складним завданням. Ізраїль, ймовірно, не володіє ракетами, здатними пробити скельний ґрунт і досягти укриттів та виробничих потужностей, що розташовані на значній глибині. Проте саме там знаходяться готові до використання ракети та шахти, з яких вони можуть бути запущені.

Подібні технології існують і в Південній Кореї, де розроблені спеціалізовані ракети, здатні пробивати укриття завдяки кінетичній енергії і досягати глибини до 300 метрів і більше. Сполучені Штати також володіють протибункерними ракетами, які можуть пробивати бетонні конструкції на глибині 200-300 метрів. Додатково, у них є ядерна зброя, призначена для знищення укриттів, що може діяти на глибинах близько одного кілометра. Таким чином, у США є широкий арсенал засобів, але я сумніваюся, що їх використання буде дійсно необхідним.

"Ізраїль не здатен перехопити понад 75% іранських ракет, які мають недоліки у своєму виробництві."

Яка інформація відома про балістичні можливості Ірану та їхню ракетну програму? Яка ваша думка щодо атак, які вже мали місце на Ізраїль у відповідь на певні події?

По-перше, Іран активно розвиває свою ракетну програму. Країна має кілька типів ракет, які спочатку були запозичені з Північної Кореї, але згодом модернізовані власними фахівцями. Однією з таких ракет є та, що може нести бойову частину вагою близько тонни та досягати дальності понад 700 кілометрів. В Ірані нараховується щонайменше 2000 балістичних ракет різних дальностей, всі з яких здатні дістатися до Ізраїлю. Хоча країна не в змозі запустити їх усі одночасно, проте може здійснити запуск до 200 ракет за добу. Хоча точність цих ракет залишає бажати кращого, їх балістичний характер і швидкість на підльоті, що досягає п'яти звукових швидкостей, ускладнює їх перехоплення. Система "Залізний купол", розгорнута в Ізраїлі, розрахована на невеликі ракети, що нагадують ті, які використовуються в системах залпового вогню, завдовжки близько 3-4 метрів. Водночас, іранські ракети мають характеристики, схожі на "Іскандер", але їхня точність залишає бажати кращого. Це означає, що вони можуть вражати міста, однак прицільно на конкретні об'єкти їх ефективність обмежена. У результаті приблизно 25% балістичних ракет пробивають ізраїльську протиракетну оборону. Отже, навіть з урахуванням своїх технологій, Ізраїль не може перехопити більше 75% іранських ракет, які мають суттєві недоліки.