Вадим Попко, доктор юридичних наук та заслужений юрист України, вважає, що нова система грантів для студентів, впроваджена державою, є справжньою революцією у сфері вищої освіти. Він є професором кафедри порівняльного та європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.
Цю інформацію він опублікував у своєму блозі на платформі "Інтерфакс-Україна".
Перший етап у цьому напрямку було здійснено влітку цього року, коли була ухвалена Постанова Кабінету Міністрів України "Про впровадження експериментального проєкту з надання державних грантів для отримання вищої освіти", на думку експерта.
Попко погоджується з думкою віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій -- міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, який вважає, що ініціатива запровадила принцип "гроші ходять за студентом".
Одночасно, як зазначає Попко, у Верховній Раді України перебуває на розгляді урядовий законопроєкт "Про внесення змін до певних законодавчих актів України стосовно фінансування отримання вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Прийняття цього законопроєкту,
він впевнений, що в Україні відбудуться справжні революційні перетворення у сфері вищої освіти.
"Які основні положення містить цей законопроєкт? По-перше, йдеться про розширення грантової системи освіти. Це справді інноваційний крок, який передбачає надання державою грантів обдарованим студентам, що навчаються на контрактній основі. Раніше існували лише дві форми фінансування освіти — бюджетна та контрактна. Тепер студенти, які навчаються за контрактом, також отримують можливість отримати грант," — зазначив Вадим Попко.
Він підкреслив, що мінімальна сума освітніх грантів становить 15 тисяч гривень, і ці кошти можуть бути використані виключно на навчальні витрати. Проте, як зауважив, в європейських країнах існує практика, згідно з якою студенти мають можливість використовувати ці фінанси також для покриття витрат на проживання, медичне страхування та інші потреби.
"З часів відновлення Незалежності студентство поділяли на дві категорії. Перша -- власне, ті, хто навчається на бюджеті (держзамовлення, тобто коли держава покриває 100% плати за навчання). Само по собі держзамовлення формується на основі потреб держави в певних спеціалістах. Раніше студентів, які навчаються на бюджеті було до 40%. З ухваленням законопроєкту в Міносвіти стверджують, що протягом 5 років їх частка зменшиться до 25-30% (державне та регіональне замовлення). Але в той же час з'явиться категорія студентів, які зможуть отримати освітній грант від держави (35-40%). На такі гранти зможуть претендувати і контрактники" -- зазначає Вадим Попко.
Інша група — це студенти (очікується, що їх буде приблизно 35-40% за оцінками Міністерства освіти), які оплачуватимуть весь обсяг контракту. За словами експерта, такі заходи суттєво розширять можливості української молоді для отримання вищої освіти.
Одночасно Попко вважає, що українській освіті необхідно продовжити процес реформування, особливо в аспекті змін у системі університетів та інститутів.
"Для того, щоб наші навчальні заклади зайняли гідні позиції в глобальних рейтингах, таких, як Academic Ranking of World Universities, QS World University Rankings, U-Multirank вони мають відповідати тренду -- орієнтуватися на результати наукових досліджень" -- резюмує автор.
#Університет #Європа #Студент #Вища освіта #Уряд України #Українська мова #Міністерство освіти і науки України #Верховна Рада #Держава (політичний устрій) #Інновації #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Українська гривня #Доктор наук #Грант (гроші) #Заслужений юрист України #Законодавство України #Інтерфакс-Україна #Міжнародні відносини #Студентство #Академічний рейтинг університетів світу #Медичне страхування #Експерт
