"Нехай усі НРК, які мають намір ознайомитися з озброєнням, направляють свої запити до нас". Один день у центрі підготовки пілотів наземних дронів.

Школа

Сьогодні Сова з захопленням говорить про НРК. Його перше знайомство з подібними технологіями розпочалося з наземного колісного дрона під назвою "Мороз".

Підтримайте LB.UA – ми створюємо контент спеціально для вас!

— Це потужна машина, до якої можна встановити кулемет. Нам дали термін: "У вас є тиждень, щоб все розібратися". Ми відкриваємо посібники, швидко засвоюємо матеріал і починаємо працювати. Часу обмаль, адже хлопці мають незабаром почати навчання. І ви знаєте, яка в нас вийшла удача? Перший курс на 90 % складався з ветеранів, які мали досвід роботи з НРК. Виявилося, що вони приїхали, щоб навчити нас, незважаючи на те, як це може звучати. Чекати немає часу, потрібно діяти, — згадує інструктор.

Изображение: Макс Требухов

Зараз ситуація така, що роботи вистачає, адже для всіх тих запланованих 15 000 наземних дронів необхідні оператори. І тут йдеться не лише про одного спеціаліста на кожен дрон. В рамках місії працює цілий колектив — щонайменше троє людей: оператор НРК, оператор "мавіка" і штурман.

-- Місія -- це ретельно спланований процес, де боєць чітко усвідомлює, скільки часу він витрачає на підготовку і скільки на виконання завдання. Все розписано до дрібниць, навіть час, що йде на заміну батареї в "мавіку". НРК активно взаємодіє, спостерігаючи за екраном "мавіка", діючи як єдине ціле. У цей момент штурман виконує роль координатора, надаючи орієнтири для взаємодії. Коли кожен учасник розуміє свої обов’язки, а також може замінити іншого, вони починають усвідомлювати, що потрібно один одному для комфортної роботи, -- ділиться своїми думками Сова.

Таким чином, учні зазвичай приходять до школи невеликими групами: по троє, шестеро, або навіть дев'ятеро. Протягом 35 днів основне завдання курсантів полягає в тому, щоб налагодити співпрацю, досягти ідеального виконання завдань та усвідомити свої сильні та слабкі сторони. І в результаті, вже у складі повноцінного підрозділу, вони повертаються до бригади для подальшої роботи.

Изображение: Макс Требухов

З кожним днем все більше людей, які ніколи не сідали за кермо "мавіка", відвідують школу, зазначає Сова. Для них це чудова можливість - подолати страх перед польотом та ризик втрати дрона, а також зробити якомога більше помилок, щоб потім уникати їх у професійній діяльності.

Таким чином, підкреслюється необхідність фінансування для дронів, адже вони є витратним матеріалом. Особливо, зауважують, не вистачає нічних моделей Mavic 3Т, оскільки більшість операцій на фронті проводяться у темний час доби. Саме тому курсанти повинні навчатися орієнтуванню на місцевості за допомогою тепловізора. Адже вдень і вночі зображення суттєво відрізняються. Зазначимо, що підтримати ініціативу з розвитку школи "Варан" можна за цим посиланням.

Перший етап навчання зосереджений на авіаційних польотах та повітряній розвідці. Після його завершення учасники проходять перший контрольний тест, який, за словами Сови, є досить важливим. Не всі здобувають можливість продовжувати курс після цього випробування.

Изображение: Макс Требухов

Це вступний тест, який містить запитання з різних дисциплін. Якщо кандидат не зможе дати відповіді на ці запитання, ми не зможемо його прийняти. Це є основним критерієм. На кожному етапі також проводяться перевірки знань, -- зазначає Сова.

Наступний етап полягає в роботі з НРК. Кожна фаза навчання супроводжується чеклістом, який містить перелік дій для реагування в нетипових ситуаціях, на що слід звернути увагу та як діяти далі. Це допоможе знизити рівень стресу у бійців, якщо вони зіткнуться з різними викликами на полі бою.

Изображение: Макс Требухов

Звідки ми отримуємо базу для чеклістів? Наші бійці, які повертаються з фронту, приносять цінну інформацію. У кожній бригаді є свої унікальні підходи, про які вони зазвичай не діляться, але ми тут обмінюємося досвідом, який може суттєво відрізнятися. Крім того, ми регулярно підтримуємо зв'язок з курсантами, просячи їх ділитися новинами, новими зв’язками, змінами в управлінні та тим, що вони використовують у своїй практиці. Адже охопити все одразу для нас неможливо, -- зазначає Сова.

У планах також розробити курс боротьби з НРК з чеклістами, додає інструктор.

Изображение: Макс Требухов

Команда з роботизованими технологіями для порятунку життів. Яким чином наземні та повітряні дрони підтримують військових саперів у їхній роботі?

Техніка

"Варан" має всі зразки техніки, яку кодифікувала держава: ударні, логістичні, розвідувальні, камікадзе.

Кожен тип техніки має свої специфічні умови експлуатації. У міських умовах ми зазвичай віддаємо перевагу колісним моделям, оскільки вони працюють тихо і не створюють зайвого шуму. В той же час, для роботи в лісі або на важкодоступних ділянках краще підходять гусеничні варіанти. Головне, щоб користувач усвідомлював, які саме інструменти йому потрібні для досягнення своїх цілей. Це є нашим основним акцентом, адже неправильне використання обладнання може призвести до значних втрат, -- зазначає інструктор.

З часом, зазначає Сова, виникають моделі, в яких ти абсолютно впевнений — вони не підводять ані за якістю комплектування, ані у функціонуванні. Поряд з ним його колега Кука, чиїм фаворитом є гігант "Миротворець". Кука характеризує цю машину як найнадійнішу, що коли-небудь потрапляла до школи.

Изображение: Макс Требухов Миротворець в русі

Беручи до уваги його розміри, цей засіб було створено для використання на другій або третій лінії оборони. Я ніколи не розглядав його застосування на лінії бойових завдань, адже його видно навіть із космосу. Проте, якщо до нього додати вогневий модуль і 10 тисяч патронів для ведення вогню по ворогу, це може стати ефективним варіантом для прикриття відступу наших підрозділів або стримування наступу противника, поки наші сили займаються логістикою, -- зазначає інструктор.

Изображение: Макс Требухов Кука

Попри це, машина має технічні недоліки: сильно нагрівається, якщо довго використовувати, зв'язок потрібно покращити, корисне навантаження -- 450 кг, це дуже мало, адже сама машина важить понад тонну.

Існують автомобілі, які мають вагу 200 кг і здатні перевозити до 600 кг. Отже, для такої громіздкої машини 450 кг – це приблизно три здоровенні чоловіки в бронежилетах з боєкомплектом і кількома мінами. І це є максимальним навантаженням, яке вона може витримати. Це абсолютно нерентабельно, адже її вартість становить 3,5 мільйона гривень. Проте, навіть при врахуванні колісної бази, ця машина все ж може проїхати там, де гусеничні трактори виявляються безсилі, — зазначає Кука.

Изображение: Макс Требухов

Сова виділяє серед своїх улюбленців НРК "Воля-Е" та "Терміт".

— Це дрони, які дійсно виконують свою роботу. Є й такі, які потребують постійних доопрацювань. А деякі з них, на мою думку, взагалі не варто навіть розглядати. Наприклад, ударний НРК, який постійно виходить з ладу. Ідея, звісно, вражаюча, але варто лише запустити його в роботу — і деталі починають розпадатися, — нарікає інструктор.

Фото: Макст Требухов Воля-Е

Изображение: Макс Требухов

На жаль, серед тих, кого держава взяла під своє крило, є чимало таких.

Я хотів би закликати: нехай усі вироби, які планується прийняти на озброєння, передаються до навчальних закладів НРК. Наші курсанти докладають максимум зусиль, щоб виявити їх слабкі місця. Якщо ми надаємо зворотний зв'язок, виробник вживає заходів для усунення недоліків – і через три-чотири місяці в армії з’явиться продукт, що функціонує надійно та без збоїв. Саме так і має бути, підкреслює Сова.

Також інколи виробники дають напряму свої моделі на краштест.

В ідеальному сценарії всі вироби НРК повинні проходити навчання в школі. Лише після цього школа видає сертифікат, підтверджуючи, що конкретна машина може бути експлуатована, адже ніхто інший не використовуватиме її так активно, як ми, -- стверджує інструктор.

Изображение: Макс Требухов Курсанти

Іноді хлопці приносять із собою новинки. Наприклад, Красавчик разом із п'ятьма товаришами привіз два наземні роботи-мінувачі DODGER, що нещодавно надійшли до нашої бригади. Їм доручили відправитися на навчання та отримати ВОС.

-- Я взагалі сапер. Працював на "мавіках". Потім поранення, лікарня, відновлення. Зараз тут. На НРК не працював ще, хоча того року вже мова йшла про них. І це все ж краще, ніж руками тягнути, ніжками ходити. Усі ці засоби -- це майбутнє. Бо сіра зона зросла. Але знову ж це не панацея. Без людей ніяк, такі реалії війни, -- міркує курсант.

Изображение: Макс Требухов Красавчик

Сова зазначає, що молоді люди також привезли нічні дрони і надають допомогу з їх програмним налаштуванням.

— Це моя особиста думка: кожен з нас повинен підтримувати один одного. Врешті-решт, ми всі працюємо над спільною метою — знищенням ворога, — зазначає Красавчик.

Запитую, чи справді поширена проблема, що підрозділи не комунікують між собою і не діляться напрацюваннями. Усі присутні погоджуються, що таке є.

— Вони не прагнуть ділитися. Коли ви усвідомлюєте, що є найкращими, і починаєте ділитися цим, ви втрачаєте свою перевагу. Це стосується всього — від програмного забезпечення до технологічних новинок, — пояснює Сова причини поведінки тих, хто воліє зберігати секрети.

Изображение: Макс Требухов

-- Іноді навпаки: коли хочеш дати інформацію, а люди не хочуть приймати. Тягнуть резину, а потім раптом що -- починають кіпішувати, шукати, хто знає/вміє, -- додає Красавчик.

-- Чому так?

— Чому варто виконувати те, що не є обов'язковим? Це ж просто людська природа, — зауважує один з молодих людей.

Тяпа також є сапером і має досвід роботи з системами радіоелектронної боротьби. В зоні виконання завдань його підрозділу вже неможливо мінувати територію та розкидати єгозу людьми через значну активність ворожих безпілотників.

-- Останній вихід хлопців був дуже невдалим. Командиру відділення відірвало ногу. Щоб зберегти людей, вирішили створити підрозділ НРК, видали дрони "Воля-Е". Запитали, хто хоче спробувати, і так ми поїхали відділенням п'ять чоловік, займаємось, навчаємось, -- ділиться курсант.

Изображение: Макс Требухов

Навчання, за словами, приносить задоволення, він висловлює похвалу інструкторам за їхній індивідуальний підхід. Навіть незважаючи на те, що прийшов без жодного досвіду роботи з дронами і ніколи не стикався з "мавіками", він відзначає прогрес.

— А, до речі, він найкращий учень серед усіх з другої групи. Вбирає інформацію на льоту і вміло застосовує свої знання, — додає Сова.

-- Справді? -- з недовір'ям запитує Тяпа, жартуючи. -- На мою думку, найважливіше — це бажання та зацікавленість людини. Якщо немає інтересу, то й результату не буде.

Изображение: Макс Требухов

Це дійсно так. Коли є бажання, все інше стає на свої місця. Завжди можна звернутися до інструктора, і він надасть необхідну інформацію. А якщо сам не володіє відповіддю, то обов'язково знайде того, хто зможе допомогти, -- підкреслює Сова.

І додає, що для всіх краще, якщо людина, яка відчуває, що це не її, скаже про це на початку. Це повага і до свого часу, і до ресурсів школи й інструкторів, вважає Сова.

-- Панове, розкажіть, а як вам вчитися? -- звертається до інших хлопців.

З жартами на вустах вони визнають, що їм подобається навчання. Зазначають, що розуміти техніку стало простіше. Один з курсантів розповідає, що його освіта у сфері комп'ютерних систем і мереж, а також веброзробка, значно допомагає йому. У цивільному житті він також займався цією діяльністю. Після мобілізації він провів півроку на службі зв'язківцем.

Курсант зазначає, що одним із переваг його професії є необхідність постійного самовдосконалення. "У сфері веброзробки технології змінюються настільки стрімко, що завжди потрібно опановувати щось нове. Тому для мене нові знання та навички не є чимось незвичним," - ділиться він. Він також зауважує, що поки не має позивного, оскільки ще не отримав його і не придумав собі.

Изображение: Макс Требухов

Цікавлюся, ким були інші хлопці у звичайному житті: Красавчик займався ремонтом, Тяпа трудився кухарем-кондитером, а поруч сидить Тікі-Тікі — він працював водієм, доставляючи продукти.

Тепер у нас з'явиться нова доставка, але з абсолютно іншими товарами. Тими, що приготував наш шеф-кухар-кондитер, -- додає Красавчик.

-- А після війни буде зйомка весіль на "мавік" і підвозка тортів "Тарганом", -- заходяться сміхом хлопці.

Снимок: Макст Требухов Тарган

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Питаю у Сови про ситуацію із зв'язком в НРК. Вона відповідає, що це питання потребує окремого обговорення. Але запевняє, що зараз активно працюють над цим, і справ справді чимало.

Окрім цього, висловлює невдоволення щодо блогерів, чиї дії можуть слугувати на користь противнику, коли вони обговорюють зв'язки та розкривають важливу інформацію.

— Якщо ти хоч трохи розбираєшся в цьому, то помічаєш, що між ними існує певний зв'язок. Він набрав купу лайків і репостів, але кому від цього стало краще? Ми ж два роки тримали все в секреті і нікого не інформували — і ось, маємо результат, — вражено висловлюється Сова.

Схожа ситуація й з розповідями про їх використання. Попри те, що ці відеоматеріали вражають, інструктор вважає, що не все доцільно демонструвати.

— Адже росіяни вміють дуже швидко засвоювати наші напрацювання. Це варто мати на увазі, — підкреслює Сова.

Изображение: Макс Требухов