Освітяни побоюються, що надмірна залежність від алгоритмів погіршить аналітичні здібності дітей.
Китай реалізує один з найбільших у світі проектів, пов'язаних із впровадженням штучного інтелекту в навчальний процес. У цій країні навчається близько 200 мільйонів учнів початкових та середніх шкіл, і уряд має на меті до 2030 року забезпечити загальну грамотність у сфері штучного інтелекту серед усіх школярів. Проте дослідження вказують на можливі негативні наслідки, зокрема погіршення пам'яті, аналітичних навичок і здатності до самостійного мислення внаслідок надмірної залежності від технологій, як повідомляє Reuters.
Масштаби змін демонструє Пекінська академія нових талантів -- приватна школа, навчання в якій коштує $39 тисяч на рік. Її 13-річний учень Пен Гаоді за допомогою ШІ створив понад 200 застосунків, зокрема платформу для здавання домашніх завдань і майданчик для продажу вживаних речей. Він ужепрезентує свої ідеї інвесторам.
Його однокласники займаються програмуванням гуманоїдних роботів для футбольних ігор, відвідують курси з кодування та експериментують з авіаційними симуляторами. У навчальному закладі була розроблена унікальна програма з цифрових інновацій, що включає штучний інтелект, робототехніку та програмування, а також створена спеціальна модель ШІ для використання в різних класах.
Проте державна стратегія виходить за рамки лише престижних приватних навчальних закладів. У сільській місцевості провінції Аньхой середня школа Ціньціна впроваджує технології штучного інтелекту, щоб подолати дефіцит кваліфікованих педагогів і надати освіту близько 4000 учнів, серед яких переважно діти трудових мігрантів.
Учні беруть участь у індивідуальних уроках на планшетах, де штучні інтелектуальні агенти ставлять їм запитання, замість того щоб одразу пропонувати готові відповіді. Як зазначає директор школи Ян Тяньлян, ця система дозволяє учням отримувати підтримку, не боячись ставити навіть найпростіші запитання.
У навчальному процесі застосовуються моделі від компаній Alibaba, ByteDance і Z.AI, які дозволяють генерувати тексти, зображення, інтерактивні уроки та відеоматеріали. Ян зазначає, що за останні роки відсоток учнів, які продовжують освіту в університетах, зріс з 60% до 90%. Проте Reuters не вдалося незалежно підтвердити ці дані.
З початку 2024 року Міністерство освіти Китаю стимулює навчальні заклади впроваджувати курси з штучного інтелекту, готувати вчителів та ініціювати експериментальні програми. Для учнів початкових класів створюють умови для ознайомлення з основними інструментами, тоді як старшокласники мають можливість вивчати принципи функціонування ШІ та застосовувати його в більш складних проєктах.
Пекін активно працює над створенням регіональних стратегій для впровадження нових технологій. Близько 50% провінцій та міст вже реалізували обов'язкові навчальні програми з штучного інтелекту: у Шанхаї учні повинні пройти не менше 30 годин таких уроків на рік, тоді як столичні органи влади мають намір заснувати 100 пілотних навчальних закладів, орієнтуючи їх на технології ШІ.
У ряді регіонів активно використовують штучний інтелект не лише для освітніх цілей. Наприклад, у Ґуйчжоу реалізують технології розпізнавання обличчя та аналізу поведінки учнів, у Шанхаї впроваджують системи, що слідкують за фізичним і психічним благополуччям, а в провінції Юньнань планується запис та аналіз уроків у 14 тисячах класів.
За аналізом Reuters понад 100 документів про державні закупівлі, минулого року китайська влада виділила щонайменше $31 млн на обладнання для класів зі штучним інтелектом, навчальні платформи та інструменти для викладачів. Водночас консалтингова компанія iResearch оцінює загальні витрати на цифровізацію освіти у 2025 році майже у $83 млрд, а генеративний ШІ становив 46% закупівель, пов'язаних із цією технологією.
Китайська стратегія передбачає централізовану координацію, яка, за оцінкою Reuters, не має аналогів у інших країнах. Президент Сі Цзіньпін підкреслює важливість освіти в галузі штучного інтелекту як ключового елемента реформ. На відміну від цього, у США, згідно з даними Stanford AI Index 2026, існують лише необов'язкові рекомендації, без єдиних стандартів для педагогів і цільового фінансування на рівні штатів. Доктор юридичних наук Олексій Костенко раніше розглянув це дослідження у своїй статті "Як штучний інтелект змінює уявлення про незалежність держав: висновки Stanford AI Index 2026".
Згідно з інформацією Reuters, незважаючи на широке використання технологій, в Китаї досі відсутня єдина система оцінювання рівня грамотності в галузі штучного інтелекту. У зв'язку з цим навчальні заклади вдаються до експериментів із різними методами, а оцінити ефективність нових підходів до навчання наразі є складним завданням.
Дослідження, що вивчають вплив штучного інтелекту на досягнення учнів, демонструють суперечливі результати. Одне з таких досліджень, в якому брали участь близько 27 тисяч підлітків з Китаю, показало, що впровадження ШІ сприяло підвищенню оцінок за домашні завдання на 18%, проте водночас призвело до зниження результатів щомісячних іспитів на 20% упродовж півроку.
Інше загальнонаціональне опитування понад 320 тисяч учнів показало, що школярі, які використовували ШІ щонайменше тричі на тиждень, мали гірші показники пам'яті, розуміння, аналітичних і творчих навичок порівняно з тими, хто звертався до технології рідше. Проте ці результати не доводять, що саме використання ШІ спричинило погіршення здібностей.
Освітяни висловлюють занепокоєння щодо явища, відомого як когнітивний аутсорсинг. Це ситуація, коли учні покладаються на технології для виконання розумових завдань, замість того, щоб самостійно розвивати свої навички. Тед Мо Чен, керівник апарату освітнього стартапу ClassIn, застеріг, що без правильного підходу діти можуть уникати власного мислення, використовуючи штучний інтелект для отримання швидких відповідей.
Одночасно деякі учні та їхні батьки прагнуть визначити правила, які сприятимуть збереженню незалежності в навчальному процесі. Пен Гаоді поділився, що спочатку намагається самостійно вирішити програмні завдання, а лише потім звертається до штучного інтелекту за рекомендаціями, а не за готовими відповідями.
Паралельний метод застосовує мати 11-річної учениці з Пекіна Ріта Луан. Вона дозволяє своїй дочці взаємодіяти з чат-ботом Doubao, розробленим компанією ByteDance, але перед цим вимагає, щоб дівчинка спочатку протягом щонайменше 15 хвилин самостійно вирішувала складну математичну задачу. Через кілька днів вона повинна повторити рішення без використання штучного інтелекту.
Схожі проблеми виникають у системах освіти в різних куточках світу, де традиційні чат-боти часто призводять до "ефекту милиці", що негативно впливає на справжні знання учнів. Це підтверджує звіт Digital Education Outlook 2026. Як зазначає освітній аналітик Володимир Страшко у своїй статті "ШІ в школі: як не виростити покоління 'цифрових маріонеток'", важливу роль відіграє спосіб взаємодії з алгоритмом. Якщо учні отримують готові відповіді, це може знизити їх результати на підсумкових тестах. Натомість, спеціально налаштовані ШІ-тьютори, які надають лише наводячі підказки, здатні значно підвищити рівень успішності.
#