ГО "Освіторія" спільно з дослідницькою агенцією FAMA провели дослідження стану вчительства в Україні. І за підрахунками, Україна вже втратила 40% вчителів за останні 2 роки.
А брак вчителів до 2030 року може становити від 108 до 366 тисяч. Тобто ще 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року.
2030 рік — на перший погляд, здається, що це ще в майбутньому. Але насправді, всього через 5 років, що в контексті довгострокового планування виглядає, як ніби це станеться вже завтра. Досить тривожні факти, чи не так?
Існує безліч причин для такої статистики, зокрема:
Оплата праці: очікування та реальність. В Україні заробіток вчителя є найнижчим у Європі – всього 190 доларів для початківців. Ця ситуація стає серйозною перешкодою для залучення нових фахівців до шкіл. Молоді педагоги, незважаючи на свою мотивацію та пристрасть до виховання дітей, змушені залишати професію, адже їхній дохід не забезпечує навіть найнеобхідніших потреб.
Окрім цього, тема із зарплатнею тісно перетинається з темою робочого навантаження, з яким теж є питання: тільки 41% задоволені його реальним обсягом.
Бюрократія, що не має сенсу та відволікає від роботи з дітьми -- є найбільшим демотиватором для 94% вчителів. Вищезазначене доповнюється й тим, що 80% вчителів не відчувають поваги до їхньої роботи в суспільстві.
Безумовно, повномасштабне вторгнення також суттєво вплинуло на дефіцит вчителів. З початку 2022 року Україна втратила близько 40 тисяч педагогів.
По-перше, варто підкреслити, що дружні взаємини між вчителями та учнями є ключовим фактором для 81% респондентів, які вказали цей аспект як основну причину для продовження своєї професійної діяльності. Другим важливим чинником, що надихає вчителів, є стосунки з колегами, які задовольняють 79% опитаних, а також взаємодія з адміністрацією школи, яку вважають джерелом мотивації 74% респондентів.
Також важливо зазначити, що педагоги проявляють відкритість до нових знань і прагнуть до саморозвитку. 73% з них бажають покращити або вивчити англійську мову, 58% виявляють інтерес до підвищення своїх знань у сфері домедичної допомоги, а 53% мають бажання освоїти інструменти підтримки психічного здоров'я, щоб якісно допомагати учням в умовах війни.
Наразі середній вік учителя в Україні складає 45 років і прогресує "старіння професії". Частка вчителів до 30 років становить лише 10% і за останні два роки ми втратили 15 000 молоді у цій професії.
Протягом 2023-2024 навчального року 94 тисячі студентів займалися вивченням педагогічних наук, що на 7 тисяч перевищує показники минулого року. Крім того, цього року абітурієнти віддали перевагу технічним спеціальностям, що дозволило представникам технічних дисциплін обійти гуманітаріїв під час вступної кампанії.
52% респондентів висловлюють задоволення від процесу навчання. При цьому 44% з них вказують на бажання впливати на еволюцію освіти в Україні як основну причину своєї мотивації.
Близько 54% студентів планують працювати в сфері шкільної освіти протягом найближчих двох років. Проте, варто зазначити, що середній вступний бал для педагогічних спеціальностей демонструє негативну тенденцію, знижаючись протягом останніх шести років. На сьогоднішній день середній бал для вступу на спеціальності, пов'язані з викладанням технологій та природничих наук, є одним із найнижчих серед усіх освітніх програм – лише 143 бали з 200 є достатніми для вступу.
В освітніх супердержавах, на які Україна рівняється, на вчителів вступають найкращі абітурієнти країни з найвищими балами.
Для досягнення значних покращень необхідно вирішити кілька ключових проблем, серед яких: низький статус педагогічної освіти, застарілі освітні програми та брак практичного досвіду. І це лише частина всього списку. Однак, якщо ми усвідомимо та розглянемо кожен із цих аспектів, у нас з'явиться можливість подолати одну з основних перешкод для збільшення кількості вчителів в Україні. Імідж професії вчителя має потенціал стати таким же привабливим і шанованим, як у фахівців у сфері ІТ або юриспруденції.
Як кожна проблема, що не вирішувалася роками, шляхи подолання вчительської кризи багаторівневі й навряд чи здійсненні в короткі терміни. Але поки в нас ще дійсно є шанс запобігти більшому, відчутнішому розвитку цього дефіциту, необхідно діяти.
Серед важливих заходів:
1. Збільшити заробітну плату.
2. Поліпшення якості педагогічної освіти могло б залучити більш амбітну та мотивовану молодь до цієї сфери. Сьогодні ми спостерігаємо, що деякі університети все ще не адаптують свої програми під вимоги реформи, яка триває вже вісім років.
3. Важливо якнайшвидше організувати взаємодію студентів педагогічних спеціальностей з дітьми під наглядом кваліфікованих наставників. Дослідження свідчать, що рання участь у таких заходах значно підвищує рівень зацікавленості та бажання продовжити кар’єру в освіті.
4. Розробити "швидкі" програми для фахівців з різних сфер, які б давали змогу швидко та ефективно здобути педагогічні навички і навчати дітей у школах. Згідно з дослідженнями серед молоді, основним стимулом є можливість позитивно впливати на майбутнє України через виховання учнів.
Цей процес, хоча й є тривалим і складним, має потенціал принести бажані результати. Важливою складовою на цьому шляху стануть точні дані, які слугуватимуть корисним інструментом. Розробляти стратегії та ухвалювати рішення щодо подальших дій значно простіше, коли є чітке уявлення про загальну картину. Сподіваюся, що результати дослідження "Освіторії" стануть корисними для освітян. Разом ми зможемо позитивно вплинути на ситуацію з дефіцитом, і в майбутньому наші діти не відчують його негативного впливу на своє навчання.
#Університет #Європа #Студент #Учитель #Україна #Суспільство #Юрист #Сміливіше. #Бюрократія #Організація громади #Природничі науки #Абітурієнт #Англійська мова #Мотивація #Стратегія #Старіння #Наука
