Події, які відбулися в ніч на 11 вересня 2024 року, приголомшили всю Німеччину. У той вечір частина одного з чотирьох мостів, що перетинають річку Ельбу в серці Дрездена, обвалилася. Вражає, що в результаті цієї катастрофи вдалося уникнути жертв і травм, адже в самому Дрездені та його околицях проживає близько 800 тисяч осіб, а місто щороку приймає понад два мільйони туристів. За 18 хвилин до обвалу останній трамвай проїхав цим нещасливим мостом.
Причину обвалу вдалося швидко виявити. Сталева арматура в залізобетонних конструкціях мосту, зведеного між 1967 і 1971 роками, зазнала значного впливу корозії, що призвело до її тріщин. Ці результати викликали занепокоєння серед влади та чиновників по всій Німеччині. Справа в тому, що раніше вже було відомо про тисячі мостів у країні, які перебувають у настільки аварійному стані, що потребують термінового капітального ремонту, а деякі взагалі потребують знесення та будівництва нових споруд.
За наявними даними, у Німеччині налічується приблизно 130 тисяч мостових споруд. З них близько 40 тисяч розташовані на автобанах і основних магістралях, що робить їх особливо важливими для транспортних потоків у країні. Згідно з інформацією, наданою міністерством транспорту Німеччини, близько п'яти тисяч мостів потребують термінового капітального ремонту або ж мають бути знесені і відновлені.
У 2024 році на фінансування оновлення автобанів, магістралей та пов'язаних з ними мостів було закладено 4,6 мільярда євро. У бюджетних дискусіях на 2025 рік, які провалилися за старого федерального уряду, на ці цілі закладалося п'ять мільярдів євро. Однак, на думку федеральної автодорожньої компанії Autobahn-GmbH, навіть цієї суми замало.
Та нагальна потреба у відновленні та відбудові стосується не лише мостів, але й давно прокладених автомобільних доріг та залізничних колій, систем енерго- та водопостачання, телекомунікацій, шкіл, університетів та лікарень. Упродовж десятиліть занедбаною були як технічна, так і соціальна інфраструктура. "Наша країна дедалі більше занепадає", - застерігав на початку березня голова СДПН Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil).
Крім того, терміни модернізації виявляються вкрай незадовільними та повільними. Розвиток і розширення інфраструктури, що відповідає принципам кліматичної нейтральності, також потребує значного часу, а процес цифровізації країни зазнає затримок. У нещодавньому дослідженні, проведеному Німецькою промислово-торговельною палатою (DIHK), більше 25% респондентів вказали, що існуючі можливості доступу до широкосмугового інтернету не задовольняють їхні вимоги. "Спроби розширити мережу широкосмугового інтернету не приносять помітних результатів у контексті зростаючих потреб бізнесу", - зазначили представники DIHK.
Економісти вже давно радять політикам, що потрібно більше інвестицій. Оприлюднене влітку 2024 року дослідження Інституту німецького бізнесу (IW), що відстоює інтереси німецьких працедавців, оцінило потребу в 600 мільярдів євро протягом наступних десяти років. Більша частина коштів потрібна на розбудову міжрегіональної транспортну інфраструктуру.
У червні 2024 року Федерація німецької промисловості (BDI) оцінила, що для реалізації цієї мети знадобиться 165 мільярдів євро. Фолькер Віссінґ, нинішній федеральний міністр транспорту, мав намір заснувати інфраструктурний фонд на мільярди євро, а також залучити приватні інвестиції. Проте, ці плани залишилися нереалізованими.
Досі залишаються невикористаними близько 13 мільярдів євро, призначених для реалізації проектів капітального ремонту залізничної інфраструктури. Компанія Deutsche Bahn, яка страждає від перевантаження і вже здобула погану репутацію серед пасажирів через свою постійну непунктуальність, планує відремонтувати до 2030 року 40 ключових ділянок, загальною довжиною приблизно 4200 кілометрів.
Вартість одного лише інфраструктурного проекту може вражати, як показує приклад будівництва залізничного вузлового вокзалу "Штутгарт 21". Проект реалізується вже 15 років, і протягом цього часу його кошторис неодноразово збільшувався — з приблизно чотирьох мільярдів євро на початку до одинадцяти мільярдів євро станом на грудень 2023 року.
Величезні суми також знадобляться для подальшого розширення відновлюваних джерел енергії та необхідної електромережі. Вітрова енергія в основному виробляється на півночі Німеччини. Для розподілу цієї "зеленої" енергії по всій країні доведеться будувати дедалі більше потужних ліній електропередач. За оцінками операторів систем енергомереж, лише розширення електромереж може коштувати 55 мільярдів євро - плюс 110 мільярдів євро на розширення місцевих розподільчих мереж до 2033 року.
Досі витрати на розширення енергомережі перекладалися на споживачів у вигляді плати за користування мережею через підвищення цін на електроенергію, а отже, і на бізнес. Це робить німецькі компанії менш конкурентоспроможними на світовому ринку. Якщо держава хоче зменшити навантаження на споживачів, вона має перебрати частину тарифу за користування мережею. Крім того, існують витрати на будівництво резервних електростанцій, величезних акумуляторних станцій для електроенергії та водневої інфраструктури.
У країні спостерігається помітний дефіцит житла, особливо в урбаністичних зонах та великих містах. Як результат, протягом останніх кількох років орендна вартість житла в ряді регіонів значно зросла. Наприклад, у Мюнхені оренда нових квартир за ціною 24 євро за квадратний метр стала звичною практикою. Це веде до численних негативних наслідків, оскільки люди із середніми доходами все частіше виявляються нездатними дозволити собі життя в містах. Крім того, роботодавці, які не можуть запропонувати високі зарплати, здатні залучити працівників лише за умови надання службових квартир.
У своєму аналізі BDI підрахувала, що протягом наступних десяти років для стимулювання житлового будівництва необхідно буде інвестувати додатково 56 мільярдів євро, але будувати доведеться так, щоб це не шкодило клімату.
Модернізація й ремонт дитсадочків, шкіл та університетів, а також диджиталізація всіх навчальних закладів також коштує чималих грошей. За оцінками Федерації німецької промисловості, для цього знадобиться близько 100 мільярдів євро. Спілка освітян і науковців (GEW) навіть називає цифру в 130 мільярдів євро. "Німецька система освіти схожа на великий будівельний майданчик. Завдання величезні", - йшлося в заяві спілки, опублікованій на початку березня 2025 року. Там же вказувалося на те, що нестача кваліфікованої робочої сили, особливо в дитячих садках і школах, є "драматичною".
Освіта в Німеччині регулюється на рівні федеральних земель, тому основна відповідальність за неї лежить на 16 німецьких федеральних одиницях. Проте, міста та місцеві громади також відіграють важливу роль у підтримці та модернізації інфраструктури, яка потребує термінового оновлення. На жаль, муніципалітети не можуть інвестувати достатньо коштів, адже їхні фінансові ресурси обмежені, а боргова ситуація залишається критичною.
У галузі охорони здоров'я теж накопичився інвестиційний дефіцит у розмірі близько 50 мільярдів євро. За даними Німецької асоціації лікарень, близько 70 відсотків усіх лікарень у Німеччині є збитковими. Ще близько десяти мільярдів євро бракує на ефективну боротьбу зі стихійними лихами. Сюди входять і великі катастрофи, як-от повені та інші погодні катаклізми, а також захист від загроз, пов'язаних з війною.
Якщо об'єднати всі ці фінансові показники, то в найближчі кілька років для відновлення технічної та соціальної інфраструктури Німеччини буде потрібно справжніх сотень мільярдів євро.
#Університет #Німеччина #Енергія #Лікарня #Інфраструктура #Капітал (економіка) #Бізнес #Інтернет #Євро #Телекомунікації #Електрична енергія #Розмова #Туризм #Споживач #Мюнхен #Трамвай #Міст #Залізобетон #Залізнична колія #Дрезден #Автомагістраль #Ельба #Корозія #Соціал-демократична партія Німеччини #Саксонія #Німецька залізниця #Штутгарт
