Масові виступи учнів у Франції, що виникли внаслідок труднощів у освітній системі, перетворилися на масштабну політичну кризу, яка вже позначається на президентських виборах 2027 року.
У Франції акції протесту, ініційовані старшокласниками через освітні проблеми, швидко переросли у великомасштабну національну кампанію. Як повідомляє Reuters, з моменту початку протестів затримали більше 5 тисяч осіб, більшість з яких - підлітки. На фоні зіткнень з поліцією, підпалів і руйнувань шкіл, питання протестів стало важливою темою в президентській кампанії 2027 року.
З чого все почалося?
Протести стартували у вересні в навчальних закладах малозабезпеченого району Парижа. Ліцей Saint-Exupéry у Кретейлі став одним із перших місць, де розпочалися мітинги. Спочатку студенти перекривали входи до шкіл, висловлюючи своє незадоволення через брак викладачів, погані умови в будівлях та труднощі в навчальному процесі.
21 вересня до Кретейля завітав депутат від "Нескореної Франції" Луї Бояр, щоб висловити підтримку школярам. Незабаром заклики до акцій протесту поширилися й на інші ліцеї.
А 28 вересня профспілка старшокласників Union syndicale lycéenne закликала до блокування ліцеїв по всій країні. Тоді акції вже охопили близько 180 навчальних закладів. У наступні дні рух швидко поширився за межі паризького регіону.
Згідно з інформацією Reuters, за тиждень протестна активність охопила більше ніж 1,2 тисячі ліцеїв у Франції. Правоохоронці застосували різні засоби, серед яких були сльозогінний газ та гумові кулі. Учасники акцій повідомляли про отримані травми, зокрема ушкодження очей, вибиті зуби та удари голови.
Водночас протести швидко вийшли за межі мирних блокад. У різних містах Франції фіксували підпали сміттєвих баків, феєрверки, кинуті в бік поліцейських, пошкодження навчальних закладів та сутички. Через блокади та пошкодження близько 400 навчальних закладів довелося закрити або перевести навчання в дистанційний формат.
Поліція також повідомила про значну кількість постраждалих серед своїх співробітників. За словами речниці Національної поліції Аґат Фуку, станом на 3 жовтня було поранено понад 600 поліцейських.
Які очікування ставляться до учнів?
Головні побажання учнів стосуються не лише окремих реформ, а й загальних умов навчального процесу.
Питання нестачі вчителів для учнів є одним із центральних. Reuters наводить приклад 17-річної Маїси з передмістя Парижа, яка розповіла, що минулого року складала іспит із французької мови, хоча протягом навчання не мала вчителя цього предмета.
Учні також обговорюють умови в самих навчальних закладах. Мова йде про застарілі, погано утримувані будівлі, переповнені класи, а також про брак не лише вчителів, а й іншого персоналу, зокрема медичних сестер і соціальних працівників. У департаменті Сен-Сен-Дені, згідно з інформацією профспілки CGT, близько двох третин ліцеїв взяли участь у протестах у четвер. Профспілка також зазначила, що значна частина шкіл у цьому регіоні стикається з проблемою незаповнених педагогічних вакансій.
Ще однією проблемою є тягар, який відчувають учні. Вони скаржаться на перевантажені розклади та стрес, пов'язаний із Parcoursup — системою подачі заяв до вищих навчальних закладів.
Федерація батьків FCPE також зазначила, що запити молоді відображають численні питання, які представники батьків впродовж років піднімають у навчальних закладах.
Згідно з інформацією, наданою Le Monde, серед учнів є ті, хто виступає за поліпшення умов навчання, в той час як деякі акції супроводжуються конфліктами та участю осіб, які не є учнями.
Відповідь політичних діячів та уряду
Французькі чиновники спершу намагалися розмежувати освітні вимоги учнів від насильства під час протестів. Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню визнав, що існуючі проблеми в ліцеях потребують вирішення, проте засудив акти підпалів, агресії та розширення блокад. Він також звинуватив ліву партію "Нескорена Франція" у використанні протестних акцій для власних політичних цілей.
Лідер "Нескореної Франції" Жан-Люк Меланшон підтримав протестувальників і заявив, що уряд намагається придушити їхні акції. Водночас після поширення інформації про насильство він засудив такі дії.
Міністр внутрішніх справ Лоран Нюне назвав насильство "неприйнятним" і закликав до відновлення порядку. Міністр юстиції Жеральд Дарманен зустрівся з 36 генеральними прокурорами та закликав до жорсткої реакції на правопорушення під час протестів.
До осуду "Нескореної Франції" приєдналася і партія "Національне об'єднання". Марін Ле Пен висловила думку, що протестні акції вже перетворилися на щось більше, ніж звичайні учнівські виступи, та звинуватила професійних провокаторів і представників "Нескореної Франції" в загостренні ситуації. Крім того, вона виступила з ініціативою щодо впровадження нового закону, що передбачає відповідальність за участь у заворушеннях.
Водночас, видання Le Monde, посилаючись на дані поліцейської розвідки, повідомляло, що радикальні ліві намагалися інтегруватися в протестні акції, проте сам рух залишається різноманітним. Одна з розвідувальних доповідей стосувалася приблизно 20 навчальних закладів у Сен-Сен-Дені, в той час як загалом протестна активність охопила понад тисячу шкіл.
Водночас уряд активізував комунікацію з учасниками протестів. Міністр освіти Едуар Жеффре провів зустрічі з профспілками, організаціями батьків та представниками учнівського середовища, а також було оголошено про проведення додаткових консультацій зі школярами.
Які наслідки це має перед виборами президента?
Протести проходять приблизно за пів року до початку першого туру президентських виборів у Франції. Еммануель Макрон не має можливості висувати свою кандидатуру на третій термін поспіль.
Таким чином, освітня криза швидко перетворилася на тему, що має не лише соціальний, але й політичний вимір. Як зазначає TF1 Info, активізація учнів ліцеїв стала важливою складовою президентської кампанії, і кандидати, а також ті, хто лише розглядає можливість участі в виборах, почали відкрито висловлювати свої позиції щодо протестних акцій.
Для Жана-Люка Меланшона ситуація особливо важлива через його орієнтацію на молодий електорат. За опитуванням Ipsos BVA-CESI, проведеним 3-9 вересня для Le Monde у відповідному сценарії понад 40% респондентів віком 18-24 років заявили про намір голосувати за Меланшона, 20% -- за Марін Ле Пен, а 5% -- за Рафаеля Глюксмана. Водночас це вимірювання намірів голосувати, а не прогноз результатів виборів.
Таким чином, участь "Нескореної Франції" в протестах має двояке політичне значення. Партія виражає солідарність з вимогами молоді, проте також піддається ризику бути асоційованою з насильницькими інцидентами, що відбуваються під час акцій.
Для правих політичних сил протести, навпаки, стали приводом акцентувати питання громадського порядку.
Поки що головне питання полягає в тому, чи залишиться протест передусім боротьбою за умови навчання, чи остаточно перетвориться на ширше протистояння між урядом, лівою опозицією та правими силами напередодні президентської кампанії. Наступний загальнонаціональний день протестів школярів запланований на 6 жовтня.
#Франція #Воєнна розвідка #Заклад вищої освіти #Насильство #Ліцей #Париж #Національна поліція України #Сльозогінний газ #Профспілка #Французька мова #Еммануель Макрон #Le Monde #Марін Ле Пен #Поліція #Куля #Феєрверки #Сполучені Штати Америки #Загальна конфедерація праці (Франція) #Гума #Око #Президентські вибори у Сполучених Штатах 2016 року #Президентські вибори в Україні 2010 року #Баррикада #Облога Ленінграда #Підпал #Вибори #Національний мітинг #Жан-Люк Меленшон #Самі
