Ян народився у 1922 році в місті Хефей провінції Аньхой на сході Китаю. Він здобув визнання у світі науки завдяки роботі в галузі статистичної механіки та принципів симетрії в елементарній фізиці частинок. У 1957 році він отримав Нобелівську премію з фізики разом із Цзун-Дао Лі, який помер у 2024 році.
Їхнє спільне дослідження стало справжнім проривом у науці — вони кинули виклик усталеним законам парності, які стверджували, що сили, що впливають на основні субатомні частинки, мають симетричну природу відносно лівої та правої сторін. У більш зрозумілій формі це означало спростування ідеї "дзеркальної симетрії".
Перед відкриттям Лі та Яна існувала думка, що дзеркальне відображення фізичних процесів відображає хід подій, який міг би відбуватися в реальному житті. Це означало, що не було можливості розрізнити, чи є те, що спостерігається, справжньою подією, чи лише її дзеркальним відображенням.
Ян виріс у науковому середовищі університетського кампусу Цінхуа поблизу Пекіна, де його батько був професором математики. Після отримання бакалаврського та магістерського ступенів в китайських навчальних закладах, він переїхав до США наприкінці Другої світової війни на основі стипендії в Університеті Чикаго. Саме там його вразив професор Енріко Фермі — італійський фізик, який був натуралізований у США і здобув популярність завдяки створенню першого у світі штучного ядерного реактора.
Починаючи з 1949 року, Ян працював в Інституті перспективних досліджень у Принстоні, а у 1955 році отримав звання професора.
#Університет #Математика #Фізика #Друга світова війна #Китай (регіон) #Нобелівська премія з фізики #Пекін #Чикаго #Ядерний реактор #Фізик #Енріко Фермі #Симетрія #Статистична механіка #Аньхой. #Хефей. #Принстонський університет
