Незалежність України триває вже понад три десятиліття, але в освіті все ще панують радянські традиції: акцент на підготовку слухняних працівників, а не на розвиток підприємницьких навичок. Школи, коледжі та університети в основному навчають, як стати кваліфікованими спеціалістами, проте не приділяють уваги тому, як започаткувати власну справу, залучити інвесторів чи сформувати команду. Таким чином, ми отримуємо фахівців, готових працювати на підприємствах або в установах. Якщо ви запитаєте випускника про його мрії після завершення навчання, найпоширенішою відповіддю буде: "Шукати роботу з хорошою зарплатою". Слова "візьмуть", "дадуть", "запропонують" стають звичними. У світі, де економіка базується на стартапах, інноваціях і малому бізнесі, ми все ще перебуваємо у рамках пострадянського світогляду.
Проте, для справедливості слід зазначити, що в українській освіті відбуваються позитивні зміни: на горизонті з'являються підприємницькі університети та стартап-інкубатори. Втім, це стосується лише вищої освіти. А як щодо шкільної системи? У ній також закладено величезний потенціал для виховання нового покоління підприємців, які здатні трансформувати економіку нашої країни. Необхідно змінити підходи в освіті так, щоб учні почали замислюватись про можливості створення власного бізнесу, генерувати ідеї, формувати команди і вивчати потрібні знання. Але які кроки слід зробити для реалізації цих змін?
Міністерство освіти і науки України своїм наказом №235 від 19 лютого 2021 року запровадило в навчальних закладах курс "Підприємництво і фінансова грамотність" для учнів 8-х і 9-х класів. Це, безсумнівно, позитивний крок, який відкриває нові горизонти для молоді. У 2024 році розпочнеться його пілотне впровадження, а з 2025 року планується зробити цей курс обов'язковим. Проте виникає питання: чи справді він принесе очікувані результати? У мене є певні сумніви щодо цього. Як свідчить практика, існує кілька факторів, які можуть завадити досягненню бажаних цілей.
Оскільки наразі не існує достатньої кількості підготовлених спеціалістів у сфері фінансової грамотності, ці уроки зазвичай стають додатковим навантаженням для вчителів, які вже мають обмежений розклад. Оплата за ці заняття є незначною, що, в свою чергу, навряд чи може мотивувати педагогів до креативного підходу. Ускладнює ситуацію й те, що важко знайти вчителя, який би зосередився виключно на фінансовій грамотності та підприємництві як на основному предметі. Оскільки фінансова грамотність викладається лише раз на тиждень у кожному класі, для того щоб вчитель зміг зібрати необхідну кількість годин для повної ставки, потрібно, щоб у школі було не менше чотирьох чи п'яти паралельних класів 8-11 рівня. Це завдання під силу лише деяким школам у великих містах.
У цих обставинах навчання дисципліни "фінансова грамотність та підприємництво" стає простою формальністю, яка лише підвищує навантаження на учнів (оскільки в їхньому розкладі з’являється ще один урок), але не сприяє формуванню ініціативних та підприємливих особистостей.
Чи існує вихід з цієї ситуації? Безумовно! На це вказує міжнародний досвід. Зокрема, приклад тих організацій і країн, які вже давно займаються підприємницькою освітою для учнів. Львівська область стала першою, а згодом й інші регіони України отримали можливість почати співпрацю з однією з таких міжнародних організацій. Вона разом із департаментами освіти різних областей України реалізує програму "Компанія" для школярів.
Ця програма, відома в усьому світі під назвою JA Company Programme, є однією з найпопулярніших в Європі для навчання молоді основам підприємництва. Генеральний директорат Європейської комісії, що займається внутрішнім ринком, промисловістю, підприємництвом та малими і середніми підприємствами, визнав "Компанію" зразковою ініціативою в галузі підприємницької освіти для молоді. Щорічно близько 400 тисяч учнів по всій Європі проходять навчання за матеріалами цієї програми, і, що особливо важливо, створюють більше 30 тисяч своїх міні-компаній.
В Україні ця програма схвалена Міністерством освіти і науки. Її матеріали створені фахівцями Junior Achievement USA й адаптовані до українського законодавства провідними вітчизняними компаніями фінансового сектору.
Отже, як це виглядає в реальному житті? На старті навчального року учні формують команди, що складаються з двох до десяти учасників. Вони розробляють різноманітні бізнес-ідеї і на основі однієї з них засновують свою навчальну компанію, в рамках якої протягом року здобувають навички управління.
Однією з ключових особливостей цієї програми є залучення досвідчених підприємців до наставництва. Протягом року волонтер-підприємець надає консультації учням, допомагаючи їм в реалізації своїх бізнес-ідей. Після цього учасники мають можливість брати участь у таборах підприємництва та ярмарках, організованих ГО "Junior Achievement Україна". Крім того, організація активно залучає молодь до міжнародних подій, таких як онлайн-табори, хакатони, ярмарки та найбільша в Європі онлайн-виставка навчальних мінікомпаній - Virtual Expo.
ГО "Junior Achievement Україна" надає навчальним установам методичну допомогу, освітні ресурси та можливість користуватися онлайн-платформою з усіма матеріалами курсу. Вчителі, що реалізують програму "Компанія", мають можливість пройти безкоштовні спеціалізовані тренінги.
Завершуючи навчальний рік, міні-компанії, які створили учні, стають учасниками змагання "JA Компанія року". Тут вони мають можливість представити свої бізнес-ідеї та показати досягнення своєї діяльності. Суддівська колегія обирає найкращу міні-компанію, яка потім представляє Україну на престижному європейському конкурсі молодіжного підприємництва Gen-E.
У Львівській області ми почали реалізовувати програму "Компанія" з 2022/2023 навчального року в закладах професійно-технічної освіти. Згодом було долучено заклади фахової передвищої освіти, а також у межах пілотного проєкту -- школи. За три роки кількість освітніх закладів -- учасників проєкту зросла вдвічі -- з 23 до 45. Кількість зареєстрованих учнівських мінікомпаній також збільшилася вдвічі -- з 27 до 51 проєкту, що свідчить про ефективність програми.
Протягом цього часу команди учнів з Львівської області активно брали участь у Національних відборах та конкурсах мінікомпаній, вражаючи всіх своїми інноваційними бізнес-ідей. Наприклад, команда NOVIA з Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання та дизайну у Львові зайняла почесне друге місце на Національному відборі "JA Компанія року 2023" зі своєю бізнес-ідеєю щодо змінного вишиваного мерчу. Унікальність цього продукту полягає в тому, що вишитий принт прикріплюється до одягу за допомогою кнопок, що дозволяє клієнтам щодня змінювати свій стиль, залишаючись завжди на піку моди. Цю креативну ідею втілила команда дівчат, які прагнули стати дизайнерами одягу та швачками.
Які лише міні-компанії не представляли інші коледжі та професійні навчальні заклади! Тут можна знайти виробництво різноманітних товарів, таких як смачні солодощі, екологічні торбинки, блокноти з натуральних матеріалів, а також торти, десерти, статуетки і прикраси. Також пропонуються різні послуги, наприклад, аналіз води. Є чим гордитися!
Команда FeelTouch із Новояворівського вищого професійного училища виборола перше місце й титул найкращої учнівської JA-компанії 2024 року в Україні, а її мінікомпанія Wound Body виграла в номінації "Наймасштабніша бізнес-ідея".
Команда FeelTouch взяла на себе місію підтримувати людей з інвалідністю, зокрема тих, хто має травми рук, параліч або втратив верхні кінцівки, у керуванні сучасними пристроями. Сучасні технології стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Оскільки багато людей отримали інвалідність у зрілому віці, вони стикаються з труднощами у праці, спілкуванні та відпочинку без доступу до гаджетів.
Міні-компанія Wound Body створила унікальний аналог комп'ютерної миші, яка не потребує жорсткої поверхні для роботи та дозволяє переміщати пристрої в тривимірному просторі. Перш ніж затриматися на цій ідеї, команда провела ретельний аналіз ринку та вивчила бізнес-моделі конкурентів. Одним словом, все відбувалося як у великих корпораціях.
Команда з Львівської області презентувала Україну на найбільшому європейському змаганні молодіжного підприємництва Gen-E, яке проходило на острові Сицилія (Італія), та виборола бронзову медаль за свій інноваційний бізнес-проєкт 2024 року.
Загалом минулого року Україна посіла друге місце на найбільшій онлайн-виставці молодіжного підприємництва Virtual Expo 2024 за кількістю мінікомпаній, що представили свою продукцію та ідеї міжнародній аудиторії. Це свідчить про величезний підприємницький потенціал української молоді. Потенціал, який недостатньо реалізується в школах через певні налаштування системи освіти та проблеми, зазначені вище.
В Україні вже існують успішні приклади впровадження підприємницької освіти в школах, але це лише початок. Ініціативи, такі як програма JA Company Programme, реалізуються у форматі експерименту та охоплюють лише кілька навчальних закладів. Для того щоб підприємництво стало невід'ємною частиною освітньої системи в усій країні, необхідні кардинальні зміни. Які саме кроки слід здійснити?
Важко не помітити, що більше ста років досвіду, накопиченого організацією Junior Achievement, заслуговує на увагу та масштабне застосування. Але уявімо, що ми створили власну програму, схожу на "Компанії", і змогли залучити до неї всі школи. Це добре? Так, проте це лише частина успіху.
Щоб завершити формування основ підприємницької ініціативи та фінансової грамотності в навчальних закладах, необхідно зробити ще один важливий крок — заохочувати учнів і студентів до підприємництва, створюючи для них умови для реалізації власних ідей. У цьому контексті варто звернутися до досвіду Південної Кореї, де навчальні заклади мають можливість безкоштовно надавати свої приміщення для діяльності студентських компаній у позаурочний час. Проте така можливість надається лише один раз і діє протягом трьох років.
Безумовно, підприємницькі ініціативи та їх реалізація можуть мати різні результати. Деякі студентські або учнівські компанії зможуть вирости і досягти успіху, в той час як інші припинять своє існування. Проте навіть у таких випадках молоді люди отримають цінний досвід. Вільні приміщення навчальних закладів, яких стало більше через демографічні зміни, можуть слугувати платформами для бізнес-інкубаторів.
Країна, яка навчає своїх дітей ініціативності, інноваційності та відповідальності за власне майбутнє, має всі шанси стати економічним гравцем світового рівня.
#Університет #Європа #Справедливо #Учитель #Вища освіта #Одяг #Львів #Україна #Радянський Союз #Підприємництво #Італія #Сполучені Штати #Міністерство освіти і науки України #Коледж #Знання #Організація громади #Бізнес #Закон України #Економіка #Тренінг #Стартап-компанія #Справедливість (чеснота) #Інвалідність #Інвестор #Грамотність #Львівська область #Європейська комісія #Південна Корея #Сицилія #Журі конкурсу
