Європі бракує працівників, але сирійцям зазвичай пропонують вийти за двері.

Окремі європейські політики виступають за термінове повернення сирійських біженців на їхню батьківщину після падіння режиму Асада. Проте, враховуючи нестачу робочої сили, такі вимоги можуть виявитися шкідливими для самої Європи.

Після повалення режиму диктатора Башара Асада 8 грудня Німеччина невідкладно заявила про призупинення прийому від громадян Сирії заявок на надання притулку.

Лише через 36 годин після того, як сирійські повстанці оголосили, що взяли столицю Дамаск, уряд Німеччини призупинив розгляд понад 47 тисяч запитів на притулок від сирійців. За кілька годин Франція, Великобританія, Італія та кілька інших країн наслідували цей приклад.

Ці заходи викликали занепокоєння у понад 1,5 мільйона сирійських біженців, які втекли до Європи після початку громадянського конфлікту в 2011 році.

Особливу тривогу викликали зауваження міністра внутрішніх справ Австрії Ґергарда Карнера (Gerhard Karner), який повідомив про підготовку програми "впорядкованої репатріації та депортації". Заклики по подібних дій звучали й від німецьких політиків.

Схоже, європейські уряди скористалися моментом усунення Асада, щоб відреагувати на зростаюче занепокоєння європейської громадськості через високий рівень міграції.

Згідно з інформацією, наданою Агентством Європейського Союзу з питань притулку (EUAA), до моменту призупинення розгляду заявок, наприкінці жовтня в країнах ЄС залишалося в очікуванні більше 108 тисяч клопотань на отримання притулку від громадян Сирії.

Швидка реакція європейських політиків та їхні заклики повернути сирійців на батьківщину різко відрізняються від "культури гостинності", що панувала під час так званої кризи біженців у 2015-2016 роках. У ті часи німці зустрічали сирійців на вокзалах, пропонуючи їм воду та їжу.

Також читайте: Австрія надасть сирійцям по 1000 євро за репатріацію.

Справді, існує безліч тривог, зважаючи на безлад, який панує в Сирії, де повстанські групи під проводом "Хаяйт Тахрір аш-Шам" (ХТШ) прагнуть сформувати тимчасовий уряд. Ситуацію ускладнює також явна зміна основної причини, чому Європа колись з радістю приймала сирійських мігрантів. Окрім гуманітарних зобов'язань, політики тоді підкреслювали, що сирійці зможуть допомогти вирішити серйозну проблему нестачі робочої сили на ринку праці.

Оглядачка брюссельського Європейського політичного центру (EPC) Анастасія Карацас зазначає, що ще до усунення Асада країни ЄС останнім часом активізували зусилля з повернення більшої біженців на батьківщину, незважаючи на величезний попит на "робочі руки" в Європі.

"В усьому Європейському Союзі терміново виникає потреба в усуненні проблеми браку робочої сили, а також необхідно звернути увагу на питання трудової експлуатації, особливо щодо нелегальних мігрантів. Проте є ризик, що акцент на поверненні біженців може відволікти від інших важливих завдань," - зазначила вона в інтерв'ю для DW.

Читайте також: Біженців із Сирії у Німеччині виявилося менше, ніж з України

Інтегрувати таку велику кількість біженців - 972 тисяч сирійців у випадку Німеччини - за такий короткий період, безумовно, було складно. Проте дослідник ринку праці з Нюрнберзького Інституту досліджень ринку праці та кар'єри (IAB) Філіпп Яшке (Philipp Jaschke) вважає, що зусилля Німеччини "спрацювали набагато краще, ніж очікувалося".

"Біженці покидали Сирію похапцем. Багато з них під час втечі пройшли через травматичний досвід. Після приїзду вони здебільшого були не готові до німецького ринку праці, існувало багато бюрократичних та інших бар'єрів", - нагадав Яшке у розмові з DW.

Серед перешкод були і тривалі затримки щодо рішень про надання притулку, і вивчення німецької мови, і завершення навчання та отримання визнаної кваліфікації перед початком роботи, на що потрібні роки. Тим часом перспективи працевлаштування біженців часто обмежуються низькокваліфікованими посадами.

Дослідження, проведене IAB, виявило, що в Сирії понад 90% сирійців займалися професіями, які в Німеччині потребують професійної підготовки або вищої освіти. Після прибуття до Німеччини близько третини з них спочатку були зайняті на роботах з низькою кваліфікацією. Через шість років чверть з цих людей залишалася на аналогічних посадах.

Читайте також: Кількість заяв на отримання притулку в Німеччині зменшилася приблизно на 25%.

Згідно зі звітом IAB, опублікованим 13 грудня, станом на вересень 2024 року в Німеччині працювали приблизно 287 тисяч сирійців. Рівень їхньої зайнятості впав, оскільки велика кількість прибула нещодавно та все ще перебуває на ранній стадії процесу інтеграції.

Проте, чим триваліше біженці перебувають у Німеччині, тим більша ймовірність, що вони влаштуються на роботу. Дослідження IAB показало, що через сім років після їхнього приїзду приблизно 61% сирійських біженців знайшли роботу.

Хоча офіційний рівень безробіття для сирійців у 37 відсотків набагато вищий, ніж загальний рівень безробіття в Німеччині, який у листопаді становив 5,9 відсотка, культурні та інші чинники зіграли значну роль. Сирійські жінки частіше випадають із цього рівняння. Багато з них перебирає на себе традиційну сімейну роль домогосподарки і з меншою ймовірністю має попередній досвід роботи, ніж чоловіки. Додається й той факт, що багато з сирійських жінок є матерями маленьких дітей і займаються їхнім вихованням.

Загалом Карацас з EPC зазначає, що дискримінація та "безперервні труднощі з визнанням навичок і кваліфікацій" становлять серйозні виклики для сирійців по всій Європі.

Читайте також: Україна налагодить постачання продовольства в Сирію

У Німеччині близько 30% жінок-біженок зайняті в соціальних та культурних секторах, зокрема в освіті та догляді за дітьми. Кожен десятий з них обирає працю в роздрібній торгівлі. Що стосується чоловіків-біженців, то понад 20% знаходять роботу в логістиці та виробництві. За інформацією IAB, значна частина сирійців також трудиться у галузях готельного сервісу, охорони здоров'я та будівництва.

"У цих сектора існує великий дефіцит робочої сили, - каже Яшке і додає, що в цих секторах є високий попит на працівників і відносно низька пропозиція робочої сили. - Тож Німеччина справді програє, якщо ці люди виїдуть".

Що стосується питання про готовність до повернення, то нещодавнє дослідження, проведене IAB, виявило, що більше 90% сирійських біженців, які прибули до Німеччини в період з 2013 по 2019 рік, висловили бажання залишитися в країні назавжди. Проте ця ситуація може змінитися у світлі останніх подій у Сирії.

"Близько 40 відсотків людей проживають тут з 2015 року або навіть раніше. Вони налагодили своє життя, мають власні зв'язки, і багато з них перевезли свої сім'ї, тому, ймовірно, чимало з них залишаться надовго," - зазначає Яшке.

Ознайомтеся також: Чи відчуваєте себе відокремленими від дійсності? Володіння мовою та актуальні умови на ринку праці в Німеччині.

Водночас існує ймовірність, що біженці, які не змогли інтегруватися або знайти роботу в прийнятні терміни, можуть бути змушені повернутися на батьківщину або самостійно вирішити виїхати, щоб сприяти відновленню економіки Сирії після тривалої майже 14-річної війни. Депутат Бундестагу Єнс Шпан (Jens Spahn) з опозиційної партії ХДС/ХСС нещодавно в інтерв'ю телеканалу n-tv висловив думку, що сирійцям слід надати державну підтримку для репатріації, зокрема, він запропонував бонус у розмірі 1000 євро на особу та організацію державних чартерних рейсів. ХДС/ХСС наразі є лідером у виборчих перегонах і, ймовірно, сформує майбутню урядову коаліцію.

Лідер німецького профспілкового об'єднання Verdi, Франк Вернеке, висловлює занепокоєння щодо можливості масової примусової репатріації сирійських біженців і висловлює сподівання, що уряд візьме до уваги цю ситуацію з об'єктивністю та розумом.

У бесіді з німецьким інформаційним агентством dpa Вернеке підкреслив, що ключовим є необхідність створення перехідним урядом Сирії "якомога більш демократичного середовища", яке враховувало б інтереси різних етнічних та релігійних спільнот у країні.

Карацас також попереджає європейські уряди про необхідність уникати поспішних рішень. "Слід створити політику, яка забезпечить організоване повернення, ґрунтуючись на реальних даних та враховуючи внесок біженців у ринок праці європейських держав," зазначає вона.