Круглий стіл на тему "Виклики економічного розвитку України 2025-2030 та адаптаційні моделі до кадрового дефіциту" зосередився на стратегічних підходах до відновлення та розвитку української економіки в середньостроковій перспективі. У обговоренні було враховано демографічні проблеми, брак кадрів, значний рівень державного втручання в економіку, а також необхідність формування нової економічної парадигми. Захід був організований Українським безпековим клубом у співпраці з громадською організацією "Фонд сприяння демократії" за підтримки Фонду Ганса Зайделя.
Модератор події, голова Українського безпекового клубу та керівник аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко підкреслив, що відновлення після війни повинно ґрунтуватися не лише на відновленні знищеного, а й на переосмисленні самої концепції розвитку. Він зазначив: "Прийшов час залишити в минулому наші рефлексії і зосередитися на створенні нового майбутнього".
Основними орієнтирами економічної політики мають стати спиральність на власні ресурси, стратегічне мислення та забезпечення безпеки. Експерт також наголосив на необхідності кардинально переглянути підходи до демографічних питань, адже вони виступають не лише наслідком, а й основою для будь-яких державних ініціатив.
"Суспільство, вражене вірусом безглуздого споживання, втрачає здатність до відтворення. А Україна -- народ, що бореться за виживання, а не об'єкт глобальної демографічної еволюції", -- підкреслив Юрій Гончаренко.
Учасники круглого столу зосередили увагу на пошуку ефективної економічної моделі, здатної забезпечити зростання у воєнний і повоєнний періоди.
Професор економіки та засновник American University Kyiv Роман Шеремет підкреслив, що українська економіка має надмірний рівень регулювання, а велика роль держави гальмує розвиток приватного сектору. "Я підтримую більш лібертаріанські ідеї — зменшення державної машини та максимізацію приватної власності. Необхідно створювати стимули для розвитку, і саме таку модель я вважаю найбільш перспективною для України", — зазначив він.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів АНТС, звернув увагу на неефективність державного перерозподілу ресурсів: "Частка держави в економіці занадто велика. Маємо переглянути підходи до фінансування освіти, охорони здоров'я, оцінити ефективність витрат і структуру державного управління. Питання адекватності системи -- це питання національної спроможності".
Доктор економічних наук, професор Костянтин Швабій підкреслив значення фіскальних стимулів у поствоєнний час: "Після здобуття перемоги та скорочення військових витрат виникне потреба в пошуку можливостей для фіскальної гнучкості. Одним із основних чинників, що сприятим економічному розвитку, має стати зменшення податкового тягаря".
У результаті обговорення, учасники круглого столу дійшли згоди, що економічна стратегія України повинна базуватися на інтеграції безпекового аспекту, новаторського розвитку та людських ресурсів. Основним викликом для держави стане не лише відновлення інфраструктури, а й формування умов для самостійності, підтримки підприємництва та відновлення демографічної ситуації.
#Приватна власність #Україна #Суспільство #Модель #Українська мова #Ректор (академії) #Організація громади #Демократія #Економіка #Стратегія #Логіка #Доктор наук #Економіка України #Експерт #Еволюція #Демографія #Податок #Державне управління #Американський університет #Лібертаріанство #Державна політика #Економічна політика
