Економіка — це не лише статистика, а й наше повсякденне існування: погляди та досвід економістки Катерини Дяченко.

Катерина Дяченко є кандидатом економічних наук і займає посаду доцентки на кафедрі міжнародного бізнесу, фінансів та обліку. Вона є членом Європейської економічної асоціації та Асоціації "Школа адаптивного управління соціально-педагогічними системами", а також входить до редакційної ради електронного наукового журналу "Адаптивне управління: теорія і практика. Серія: Економіка". Її науковий внесок включає понад 70 публікацій.

Вона активно впроваджує свої дослідження в освітню практику: є авторкою низки методичних розробок, з фінансів та економіки підприємств; наукових розробок, присвячених економічній безпеці, зокрема будівельних підприємств, а також ініціаторкою інтерактивних освітніх форматів -- web-квестів по формуванню та збалансуванню державного та місцевих бюджетів України, економічного квесту для студентів коледжів.

Обговорили з Катериною, яким чином економіка впливає на безпеку та прогрес країни, як важливо пояснювати складні терміни доступною мовою, а також які сучасні ставлення до жінок у науковій сфері.

Пані Катерино, поділіться, будь ласка, історією вашого старту в науковій сфері економіки. Що надихнуло вас обрати саме цю галузь для свого професійного розвитку?

-- Я почала вивчати економіку вже у старшій школі. Я навчалась у юридичному ліцеї з поглибленим вивченням економіки і права. Саме там і почалось моє знайомство з цією наукою, яке потім переросло у професійну діяльність.

Тоді я усвідомила, що за сухими цифрами на аркуші ховається щось значно глибше. Це не лише досягнення, але й втрата всього через незначну помилку; це справжнє життя людей. Економіка надає інструменти для аналізу та вирішення складних соціальних викликів, таких як бідність, нерівність і кризи. Мене надихає можливість поєднувати аналітичне мислення з бажанням внести позитивні зміни в суспільство.

Поділіться, будь ласка, інформацією про ваші досягнення в науковій сфері. Які напрямки досліджень є для вас пріоритетними, і які результати ви вважаєте найбільш значущими?

-- Основний напрям моїх наукових досліджень -- це економічна безпека підприємств, зокрема в будівельній галузі. У 2020 році я захистила кандидатську дисертацію, а у 2022 отримала вчене звання доцента. У своїй дисертаційній роботі я зосередилась на розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення забезпечення економічної безпеки діяльності будівельних підприємств з урахуванням галузевої приналежності та особливостей формування їхніх фінансових ресурсів.

У дисертаційному дослідженні я працювала над розробкою методичного підходу до оцінювання фінансової складової економічної безпеки, який би враховував системну взаємодію показників фінансового рівня економічної безпеки діяльності будівельних підприємств, що містять їх коротко- та довгострокову платоспроможність, фінансову ефективність та отримані від замовника аванси і демонструють певні взаємозв'язки авансованого замовниками капіталу з показниками фінансового рівня їхньої економічної безпеки, що повною мірою враховує галузеві особливості діяльності будівельних підприємств.

Цей підхід, на відміну від традиційних, враховує, що фінансові ресурси будівельних компаній формуються через залучення авансованого капіталу. Це суттєво впливає на фінансові показники підприємств і визначає рівень фінансової складової економічної безпеки їхньої діяльності. Такий підхід дає змогу врахувати специфічні ризики та загрози, властиві саме будівельному сектору.

Я також створила нову методологію для аналізу різних аспектів економічної безпеки, які охоплюють фінансові, інноваційні та нормативно-правові складові. Цей підхід дає змогу досліджувати взаємозв'язки між цими елементами та оцінювати вплив як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Результати моїх досліджень успішно впроваджені в практику ряду компаній, таких як "УКРМІСЬКБУД ХОЛДИНГ" у Києві та "Житлобуд-2" у Харкові. Завдяки застосуванню розробленої методики був сформульований комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності системи економічної безпеки в цих організаціях.

Також я була залучена до ряду науково-дослідних проектів, фінансованих державним бюджетом, які стосуються оновлення регіональної економіки, аналізу конкурентоспроможності на внутрішньому ринку та адаптації соціально-економічних систем до зовнішніх змін.

На даний момент я є учасником редакційної ради наукового журналу та належу до European Economic Association. Я активно займаюся консультуванням бізнесу і продовжую проводити дослідження в галузі адаптивного управління. В моєму портфоліо налічується сімнадцять наукових статей, опублікованих у рецензованих виданнях, з яких дві представлені у базі Web of Science. Крім того, я виступав з більш ніж тридцятьма тезами на міжнародних і національних конференціях. Для мене наука є не лише теоретичною дисципліною, а й практичним інструментом, здатним сприяти стійкості та розвитку бізнесу в умовах змінного середовища.

Поділіться інформацією про вашу участь у редакційній колегії наукового журналу. Які напрямки досліджень наразі викликають найбільший інтерес серед вчених?

Основною метою редакційної команди електронного наукового журналу "Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка" є проведення рецензування та підтримка публікацій, що стосуються економіки та управлінських практик.

Щодо тем, які зараз найбільше цікавлять наукову спільноту, то це: адаптивне управління в умовах глобальних змін, цифровізація та штучний інтелект у бізнесі, економіка сталого розвитку, а також питання кризового управління й економічної стійкості. Ці напрями є в центрі уваги наукової спільноти та мають практичне значення для сучасного управління.

Ви займаєтеся питаннями економічної безпеки. Чому ця проблема є такою важливою в наш час, особливо в сфері будівництва?

Проблема ідентифікації, а також подолання упереджень і зменшення ризиків і загроз в діяльності бізнес-структур є надзвичайно актуальною в усіх економічних сферах, проте особливо - в будівельному секторі. Будівництво виступає одним із ключових показників і рушіїв економіки. Ця галузь акумулює значні фінансові ресурси, залежить від постачання матеріалів, стабільності цінових коливань і регуляторних норм.

Будь-яка форма дестабілізації — чи це корупційні схеми, чи збої в логістиці — миттєво позначається не тільки на бізнес-структурах, але й на суспільній інфраструктурі. Після військових руйнувань будівництво стає критично важливим для процесу відновлення. Від його ефективності залежить як швидкість, так і якість відновлення інфраструктури, житла та соціальних об'єктів. У таких обставинах питання прозорості, контролю за витратами та запобігання економічним злочинам виходять на перший план.

Ви входите до складу декількох професійних об'єднань, серед яких European Economic Association. Яке значення для вас має визнання на міжнародному рівні у вашій професії?

Для мене міжнародне визнання в професійній сфері означає, прежде за все, користь. Це свідчення того, що моя діяльність має значення в глобальному науковому контексті. Асоційованість з такими організаціями, як European Economic Association, надає можливість для постійного обміну знаннями, участі у важливих дискусіях, а також доступу до останніх досліджень і практик. Це не лише статус, а й шанс активно впливати на розвиток економічної науки на міжнародному рівні, представляти Україну на світовій науковій сцені та впроваджувати передовий міжнародний досвід у вітчизняну практику.

Яким чином, на вашу думку, наукові дослідження впливають на прийняття стратегічних рішень у бізнес-середовищі?

Наукова діяльність виступає основою для стратегічного мислення. Бізнесу недостатньо покладатися лише на інтуїцію та актуальні тренди, адже це може призвести до втрати стабільності. Науковий підхід забезпечує можливість детального аналізу ринків, систематизації ризиків та моделювання майбутніх сценаріїв на основі обґрунтованих даних, а не лише припущень. Це особливо критично в часи високої невизначеності.

Наукові дослідження надають бізнесу можливість аналізувати не лише миттєві зміни, а й виявляти більш глибокі тенденції. Завдяки вивченню таких галузей, як економіка, технології, управління ризиками та ринок праці, підприємства здатні ухвалювати обґрунтовані рішення, які будуть ефективними не лише в даний момент, а й у перспективі.

Методи, такі як моделювання та аналіз даних, допомагають знизити рівень невизначеності та забезпечують можливість більш ефективного планування. У періоди змін це стає особливо актуальним. Наука – це не абстрактне поняття, а практичний інструмент для тих, хто прагне діяти проактивно, а не просто реагувати на події.

Ви є не тільки науковцем, але й педагогом. Яким чином ви спрощуєте складні економічні концепції для студентів та молоді?

-- Найпростіший спосіб донести складні теми, це пояснити їх через актуальні події, ситуації, з якими студенти стикаються у повсякденному житті. Економіка -- це не щось абстрактне, вона навколо нас: у цінах, ринку праці, виборі професії чи навіть в онлайн-платформах, якими користується молодь.

Щоб цього досягти я використовую кейс-методи, візуалізацію, інструменти інтерактивного навчання. І найголовніше -- я завжди пояснюю не тільки що, але й навіщо це потрібно знати. Коли студент бачить практичну цінність знань, навіть найскладніша модель перестає бути теоретичною і стає інструментом.

Крім того, необхідно забезпечити можливість для запитань та розвитку критичного мислення. Я спонукаю студентів не лише засвоювати моделі, але й ставити під сумнів їхні основи, досліджувати альтернативні підходи та формувати власні висновки. Це є основою економіки як науки – здатність заглядати за межі цифр і усвідомлювати, як функціонує складна система.

Що спонукає вас до розробки нових навчальних форматів, таких як веб-квести та економічні квести для студентів коледжів?

-- Зі своїми студентами я працюю за принципом -- щоб зацікавити, треба здивувати. А сьогодні не використовуючи методи інтерактивного навчання та сучасні інформаційні технології здивувати не так просто.

Я прагну довести, що економіка — це не лише абстрактні формули та діаграми, а жива і практична наука, що торкається кожного з нас. Коли студенти залучені до навчального процесу як емоційно, так і інтелектуально, вони здобувають знання глибше та з більшим інтересом. Тому я розробляю формати, де теорія сплітається з практикою — наприклад, економічні квести та веб-квести.

Ці методи сприяють розвитку критичного мислення, командних навичок та здатності швидко приймати рішення в умовах невизначеності. Це не просто "гра", а ефективний спосіб занурити студентів у реальні економічні процеси, дозволяючи їм самостійно знаходити та аналізувати офіційні джерела інформації. Вони вчаться працювати з великими обсягами даних, виділяти основні моменти, систематизувати та аналізувати актуальну, "живу" інформацію.

Яким чином ви уявляєте місце жінки-науковця в сучасному суспільстві? Чи зустрічалися ви з стереотипами, і якими способами вам вдалося їх подолати?

Хоча кількість жінок у науковій сфері поступово зростає, перед нами все ще стоять виклики, що потребують змін.

Щодо упереджень, я, звісно, стикалася з ними — іноді вони були прихованими, а іноді досить відкритими. Це могло проявлятися у сумнівах щодо моїх професійних здібностей через "молодий вік" (я почала викладати, коли мені було всього двадцять один рік), або в очікуваннях більш "традиційної" поведінки. Однак моя реакція та боротьба відбуваються в науковій сфері. Мої досягнення, ініціативи та проєкти говорять самі за себе.

Для мене надзвичайно важливо виступати в ролі зразка для молодших колег та студенток, щоб вони усвідомлювали, що в науковій сфері є місце для жінок, які мають свій голос, бачення та вплив. Справжні зміни відбуваються тоді, коли участь жінок у науці вважається не винятковістю, а звичайною практикою.

Які завдання ви визначаєте для себе на даний момент у ролі науковця, педагога та консультанта?

Як фахівець, я прагну зосередитися на подальшому вивченні сучасних напрямків, які можуть суттєво трансформувати практичні методи в моїй професії.

Як викладачка, я прагну не лише ділитися знаннями, але й спонукати студентів до розвитку критичного мислення та самостійного пошуку інформації. Моя мета - активніше залучати їх до наукових досліджень та практичної діяльності в бізнес-середовищі.

У ролі консультантки я прагну сприяти бізнесу та приватним клієнтам у розв'язанні складних завдань і пошуку ефективних рішень, використовуючи наукові підходи та дослідницькі методики.

Я маю на меті об'єднати та узгодити всі ці сфери, щоб сприяти створенню та зміцненню синергії між науковими дослідженнями, освітніми процесами та практичною діяльністю. Це стане основою для мого розвитку в науці та принесе користь бізнесу і суспільству.

Які поради ви б дали молодим науковцям, які тільки розпочинають свою кар'єру в галузі економіки?

Основний аспект, який слід враховувати дослідникам, полягає в необхідності зберігати допитливість та відкритість до нових ідей і методик. Економіка є рухомою та мінливою галуззю, тож важливо не зупинятися на досягнутому, а бути готовим освоювати нові концепції, підходи та технології, залишаючись швидкими та адаптивними.

Дослідники знають, як важливо бути постійно в контексті теми, вивчати та читати якомога більше. І це не значить відмовитись від власного життя. Навіть по сорок хвилин на день достатньо, щоб з часом почати генерувати власні ідеї.

Крім того, слід бути готовим до викликів і критичних зауважень, а також не боятися невдач. Дослідницька діяльність рідко проходить гладко і без труднощів, тому важливо вміти аналізувати свої помилки і не здаватися вже на початку шляху.

І на завершення: як, на вашу думку, наукові досягнення можуть вплинути на розвиток держави в майбутньому?

Наука є фундаментом прогресу, що торкається всіх аспектів життя — від інноваційних технологій до соціальних трансформацій. Держави, які інвестують у наукові дослідження та враховують думки експертів, здобувають не лише переваги у сфері інновацій, але й швидше реагують на виклики, що постають перед світом.

Завдяки науковим досягненням бізнес отримує нові можливості для підвищення ефективності, виникають інноваційні виробничі сфери, економіка розвивається, а нові робочі місця сприяють покращенню добробуту населення. Це, в свою чергу, зміцнює позиції країни у світі.

Крім цього, науковий підхід дозволяє глибше усвідомлювати екологічні та соціальні виклики. Коли державні рішення базуються на обґрунтованих даних і дослідженнях, це зменшує ризики та сприяє досягненню більш гармонійного розвитку.

Найголовніше те, що наше майбутнє створюється в даний момент у наукових лабораторіях та дослідницьких колективах. Країни, які це розуміють, інвестують не лише в науку, а й у стабільність, міць і добробут свого населення.