Згідно зі звітом шведської агенції, близько 66% шпигунів у Європейському Союзі мають зв'язки з Росією.

У Європейському Союзі переважна кількість виявлених шпигунів була завербована російськими спецслужбами, а на другій позиції опинився Китай.

Цю інформацію наводить звіт шведської урядової агенції "Шпигуни серед нас", згідно з інформацією, наданою Українською службою "Польського Радіо".

Згідно з проведеним дослідженням, протягом 2008-2024 років близько двох третин агентів, засуджених у країнах Європейського Союзу, діяли в інтересах Російської Федерації. Крім того, зафіксовано шість випадків, що стосуються Китаю, та три випадки, пов’язані з Іраном.

Звіт "Шпигуни серед нас: шпигунство в Європі" підготовлений за замовленням Служби безпеки Швеції (Säkerhetspolisen), шведської розвідки та військової контррозвідки MUST. Документ опрацювала Державна агенція оборонних досліджень (FOI) у співпраці зі Збройними силами Швеції. Його опублікували на початку лютого.

Автори дослідили відкриту інформацію про 70 шпигунських справ з 20 країн, серед яких також Польща. Як зазначила співаторка звіту, експертка FOI доктор Еліна Ельвеборг Ліндskog, це дало змогу сформувати "вичерпну картину" шпигунської активності в Європі — від причин, що спонукають агентів до використання нових методів вербування.

За словами Ліндског, шпигунство стає дедалі складнішим. Окрім традиційних агентів, з'явилися так звані "одноразові" шпигуни -- люди, яких залучають лише до окремих завдань, часто з кримінального середовища. "Такі особи нерідко навіть не усвідомлюють, кому насправді передають інформацію", -- зазначила експертка.

Зазвичай вони працюють за гроші й можуть вважати, що виконують "звичайні" злочинні доручення. Такий підхід зменшує витрати спецслужб і знижує ризик викриття професійних розвідників. Використання фрилансерів і кримінальних угруповань також ускладнює прямий зв'язок із іноземною розвідкою.

Попри розвиток цифрових технологій, класичне агентурне шпигунство не зникає. Як наголошує Ліндског, вирішальним залишається "доступ до таємниць". Саме тому спецслужби продовжують вербувати так званих "інсайдерів" -- фахівців із доступом до державної інформації.

Проте вербувальники звертають увагу не лише на осіб із військовим досвідом. Серед їхніх потенційних кандидатів також опиняються спеціалісти з медицини, енергетичного сектора та харчової промисловості.

Дослідження показало, що серед засуджених шпигунів дуже мало жінок -- лише чотири випадки з 70. Середній вік агентів становить 48 років, проте траплялися як 21-річні, так і 82-річні фігуранти справ.

Останніми роками спецслужби дедалі активніше використовують соціальні мережі для пошуку агентів. Ця тенденція посилилася під час пандемії. Вербувальники застосовують Telegram для контакту з російськомовними спільнотами, а LinkedIn -- для пошуку фахівців на конкретних посадах.

Окрім цього, розвідки й далі використовують тактику "медової пастки", але з новим елементом -- дедалі частіше залучають персонажів, створених штучним інтелектом, які імітують романтичні стосунки, формують емоційний зв'язок і спонукають жертв розкривати конфіденційні дані.

З 70 проаналізованих випадків 47 мали зв'язок з Росією. Основними організаціями, які займаються вербуванням агентів, є ГРУ та ФСБ, тоді як Служба зовнішньої розвідки і КДБ залучаються до цього процесу значно рідше.

В Естонії було зафіксовано найбільшу кількість російських шпигунів. За словами Ліндskog, китайські розвідники орієнтуються переважно на технологічні дані та активно діють в академічній сфері.

У документі зазначається, що Китай проявляє "експансивну" активність, що робить його найбільшою загрозою в галузі промислового та наукового шпигунства. Зокрема, у Франції та Бельгії уряди вже попередили університети та дослідницькі установи про можливі ризики співпраці з Китаєм.