Реформа старшої школи, яку нині активно просуває Міністерство освіти і науки, дедалі частіше викликає не захоплення, а тривожні запитання. Український освітній експерт Ігор Лікарчук порівняв її із встановленням сучасного двигуна від "Mercedes" у старенькі радянські "Жигулі" -- ефектно на словах, але проблемно на практиці.
За словами експерта, Міністерство освіти і науки запустило широку інформаційну кампанію на підтримку концепції профільних шкіл: включаючи вебінари, презентації, регіональні поїздки та обіцянки, що привертають увагу. Однак реалізація цієї реформи відбувається в рамках застарілої, фактично радянської освітньої моделі, яка не готова впроваджувати нові освітні зміст. Саме цей зміст виступає в ролі "нового двигуна", для ефективної роботи якого відсутня належна структура.
Однією з ключових проблем Лікарчук називає відсутність чіткого розуміння, що таке академічний і професійний ліцей. В Україні досі немає Типового положення про профільний заклад освіти, не визначено, як він має функціонувати, якою має бути управлінська модель і педагогічна логіка. При цьому профільна школа -- це не просто інший набір предметів чи годин, а принципово інша філософія навчання.
Окрема і надзвичайно важлива проблема – це забезпечення кадрів. Незважаючи на п'ятирічний період реформ в університетах, освітні програми для підготовки вчителів до профільної школи так і не були створені. Відсутні чіткі професійні стандарти, не визначені вимоги до педагогів, їхнє навантаження та система оплати праці залишаються невизначеними. Водночас чиновники часто надають стандартні відповіді, запевняючи, що працюватимуть "найкращі вчителі". Однак, як підкреслює експерт, викладання в профільній школі – це не просто підготовка до НМТ, це освіта значно вищого рівня якості та технологій, яка вимагає особливого світогляду та підготовки.
Не менш складною є ситуація з учнями та батьками. Лікарчук застерігає: коли стане зрозуміло, що реформа -- це не косметичні зміни, а фактично додаткові три роки навчання, почнеться масове розчарування. До цього додасться й "освітня міграція" -- старшокласники навчатимуться не в школах поруч із домом, а в ліцеях, які можуть бути в іншій частині громади.
Наразі залишається невизначеним, яким чином буде встановлено, хто отримає місце в академічному, а хто – в професійному ліцеї. Які саме критерії стануть визначальними – знання, навички, результати тестування? Чи буде враховуватися усвідомлення процесів, або ж акцент робитиметься на механічному запам'ятовуванні інформації – ці питання поки що лишаються без відповідей.
Експерт також звертає увагу на небезпечну логіку, яка формується довкола реформи: новий зміст → нові програми → нові підручники → нові бюджетні кошти. У такій схемі підручник стає не результатом продуманої моделі школи, а стартом реформи. Подібні сценарії, нагадує Лікарчук, Україна вже проходила -- і вони завершувалися імітацією змін та глибоким розчаруванням.
В даний час, за його словами, видно лише початкові ознаки батьківського протесту. Однак справжнє випробування настане у 2027 році, коли реформу потрібно буде оцінювати не на презентаціях, а в повсякденному житті — в навчальних закладах, громадах та в життях дітей.
Нагадаємо, батьки не хочуть здавати гроші, діти - плачуть: українка підняла важливу тему подарунків у школах та дитсадках
Раніше ми повідомляли, що 82% дітей використовують російську мову в спілкуванні, а серед учнів спостерігається тенденція до зменшення використання української.
#Університет #Учитель #Україна #Двигун #Модель #Українська мова #Підручник #Українці #Російська мова #Міністерство освіти і науки України #Знання #Ліцей #Логіка #Світогляд #Міграція населення #Філософія #Mercedes-Benz #Лікарчук Ігор Леонідович
