Штучний інтелект (ШІ) є істотною загрозою для системи вищої освіти, оскільки підриває довіру, прозорість та саму суть навчального процесу. Дослідження, проведене в Пітсбурзькому університеті (США), показує, що безконтрольне використання інтелектуальних помічників в академічному середовищі викликає у студентів відчуття тривоги і недовіри. Найбільша проблема полягає в тому, що ШІ розмиває межі відповідальності та позбавляє студентів необхідних зусиль, які формують їх професійну компетентність.
Оскільки чат-боти взаємодіють з користувачами на природній мові, студентам стає важко визначити, чи отримують вони зворотній зв'язок від живого викладача, чи ж від ШІ-асистента. Крім того, у вищих навчальних закладах спостерігаються випадки, коли викладачі використовують штучний інтелект для створення завдань, а студенти - для формування відповідей. Це викликає сумніви щодо актуальності оцінювання та підкреслює необхідність впровадження нових норм авторства, зазначає The Conversation.
Крім того, надмірна залежність від штучного інтелекту створює ризикову ситуацію, в якій студенти, замість того щоб самостійно здобувати знання, розвивати свої навички та генерувати нові ідеї, покладаються на чат-ботів для виконання цих завдань.
Окрім загроз, пов'язаних з освітою, штучний інтелект також викликає занепокоєння щодо конфіденційності та безпеки даних студентів, які збираються під час обробки заявок, закупівель та оцінки ризиків навчальних закладів. Хоча інтелектуальні асистенти можуть ефективно виконувати рутинні завдання, їх безконтрольне впровадження в гібридні навчальні системи може призвести до того, що освіта втратить людський аспект і критичне мислення.
Найзначніші трансформації можуть статися з технологіями, які функціонуватимуть не стільки як асистенти, скільки як агенти. Такі рішення здатні звільнити час для діяльності, що вимагає людських навичок. Це означатиме, що вчителі зможуть займатися викладанням у загальному сенсі, тоді як більша частина навчального процесу буде делегована системам, оптимізованим для досягнення максимального ефекту та масштабованості.
Так, в дослідженнях траєкторія вказує на системи, які можуть дедалі більше автоматизувати дослідницький цикл. Зокрема, в деяких галузях вже є роботизовані лабораторії, які працюють безперервно, автоматизуючи значну частину експериментів. На перший погляд, це виглядає привабливо, проте університети - це не інформаційні фабрики, а системи практики, де молоді науковці навчаються викладати та досліджувати, беручи участь у самій роботі.
Це також стосується студентів. Якщо штучний інтелект здатний пропонувати пояснення, чернетки або готові рішення, у студентів може з'явитися спокуса покладатися на нього для вирішення найскладніших завдань. Проте саме така практика може заважати їхньому інтелектуальному розвитку.
Дослідники вважають, що у світі, де робота зі знаннями стає дедалі більше автоматизованою, університети повинні задатися питанням, чим вища освіта завдячує студентам та науковцям на початку карʼєри. Відповіді визначатимуть не лише те, як буде впроваджено штучний інтелект, але й те, яким стане сучасний університет.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що покоління Z стало першим в історії, у якого зафіксовано "мінусовий" IQ через надмірне використання гаджетів.
#Університет #Студент #Вища освіта #Гібрид (біологія) #Вищий навчальний заклад #Ризик #Штучний інтелект #Експеримент #Критичне мислення #Компетентність #Екосистема #Вчений #Автоматизація #Вчитель #The Conversation (веб-сайт)
