Діти потребують книг, письма від руки та можливості робити помилки: батьки в Малайзії стурбовані повною цифровізацією навчальних закладів.

Надмірне впровадження цифрових технологій та штучного інтелекту в школах може зашкодити навчанню дітей, якщо витіснить паперові книжки, письмо від руки, живі дискусії та самостійне мислення. Про це заявила малайзійська група батьків Parent Action Group for Education Malaysia (PAGE).

Як повідомляє видання The Edge Malaysia, ця організація підтримує впровадження якісної освіти та викладання природничих наук і математики англійською мовою. У PAGE вважають, що інтеграція штучного інтелекту в освітній процес повинна здійснюватися з обережністю, враховуючи реальні результати навчання, безпеку дітей та забезпечення рівного доступу до технологій. Учням слід опановувати нові інструменти, проте важливо, щоб вони зберігали здатність до самостійного аналізу інформації, вирішення проблем і прийняття рішень.

Малайзійські батьки звертають увагу на досвід країн, які раніше активно цифровізували освіту, а тепер переглядають цей підхід і повертають до класів традиційні навчальні матеріали. Наприклад, Швеція за два роки витратила понад 2,1 млрд крон (приблизно 4,26 млрд грн) на друковані підручники та посібники для вчителів. Каролінський інститут, один із провідних медичних університетів країни, заявив, що цифрові інструменти не сприяють навчанню, а можуть погіршувати його. У Швеції також запровадили загальнонаціональну заборону на мобільні телефони в школах, яка діє навіть під час перерв.

Протягом наступного десятиліття Данія має намір інвестувати 540 мільйонів данських крон (приблизно 3,6 мільярда гривень) у видання друкованих підручників. Крім того, у країні вирішили заборонити використання смартфонів у школах та позашкільних гуртках. Фінляндія, у свою чергу, обмежила користування телефонами під час навчальних занять, тоді як Італія та Франція встановили заборону на їх застосування в класах до старших класів середньої школи.

У Мадриді, столиці Іспанії, запровадили нові правила, які обмежують час, що учні початкових класів можуть проводити перед екранами, до двох годин на тиждень. Крім того, домашні завдання, для яких необхідні електронні пристрої, заборонені. Ці заходи спрямовані на те, щоб допомогти дітям краще концентруватися та зменшити відчуття цифрової втоми. У Норвегії, де використання мобільних телефонів заборонено у більшості навчальних закладів, також зменшили час, проведений перед екранами, для молодших школярів.

Механічно замінювати цифрове навчання письмом від руки та паперовими матеріалами ці країни не збираються. Йдеться про пошук балансу між сучасними технологіями та традиційними методами освіти. Адже сама наявність гаджетів у класі не гарантує кращих знань.

Малайзія, в свою чергу, активно планує інтегрувати штучний інтелект у свою освітню систему. Наступного року буде запроваджено нову навчальну програму для учнів початкових класів та перших класів середньої школи, яка передбачає значне використання технологій ШІ. Проте батьки, які є членами організації PAGE, висловлюють сумніви щодо обсягу та наслідків цієї цифровізації.

У PAGE підкреслюють, що для дітей важливі не тільки цифрові засоби, але й традиційні книги, практика письма від руки та можливість зосередитися на навчанні без постійних сповіщень. Ключовим є активне залучення учнів до уроків: вони повинні ставити запитання, допускати помилки, обговорювати різні точки зору, аргументувати свої думки, робити висновки та розвивати навички самостійності.

Штучний інтелект не може стати заміною для самого навчального процесу. Діти повинні навчитися використовувати його, але водночас важливо, щоб вони розвивали своє критичне мислення, а не покладалися на технології в усіх випадках, вважають представники організації.

Це підтверджує досвід Гарвардського університету, де викладачі все частіше обмежують використання ноутбуків під час занять, повертаючись до форм навчання без екранів. У вересні 2026 року студентське видання The Harvard Crimson провело аналіз навчальних програм і виявило, що кількість курсів, на яких заборонено використання ноутбуків або будь-яких особистих електронних пристроїв, зросла більш ніж удвічі.

У PAGE ставлять питання: чи справді школи вчать дітей мислити самостійно, чи поступово привчають їх перекладати цю роботу на технології? Якщо навіть університетські викладачі обмежують використання ноутбуків через проблеми з концентрацією та засвоєнням матеріалу, то чи варто так активно впроваджувати екрани в навчання дітей, чиї навички самостійного мислення ще формуються?

У PAGE вважають, що технологічний розвиток не обов'язково призводить до позитивних результатів, якщо його реалізують без достатнього усвідомлення наслідків.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про українську вчительку, яка висловила своє незадоволення щодо колег, які не прагнуть впроваджувати штучний інтелект у навчальний процес.

#

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
22 листопада: важливі події, свята та історичні факти. У цей день в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів, а також відзначають Міжнародний день сина.
Правила виїзду чоловіків за межі країни у 2026 році: детальний список причин - Завтра.UA
Кучері, коротка спідниця та запальний танець: Христина Горняк підготувала несподіванку для Кравцової на проекті "Холостяк".
Теги