Учні, які демонструють високі результати в навчанні, зазвичай встигають виконати всі свої завдання. Які методи використовують гімназії з найкращими показниками НМТ - Дослідження Твоє місто.

Що насправді працює в навчанні, а що лише здається порятунком? Про це для Клубу експертів "Твого міста" Світлана Жаб'юк поговорила із директоркою львівської гімназії "Євшан" Боженою Назар та директором Класичної гімназії при ЛНУ імені Івана Франка Юрієм Джалою. Це велика розмова про освіту, реформу середньої та старшої школи і про те, як змінились учні.

"Залучати репетитора в одинадцятому класі з надією, що дитина раптом оволодіє матеріалом, який не вивчала протягом років? Це не спрацює!" - стверджують фахівці. Найбільше, на що здатен репетитор, - це підвищити оцінку на пару балів з дванадцяти. Більшість питань вирішується раніше: чи навчилась дитина вчитися в п’ятому-шостому класі, чи не заблукала вона в восьмому, чи вміє відкласти телефон і уважно прочитати умови задачі.

Труд багатьох поколінь і 4,5 дитини на кожну сім'ю.

Як вам вдається досягати високих рейтингів?

Б. Н.: Це досягнення кількох поколінь, система, яка розвивається протягом багатьох років. Я вдячна всім педагогічним колективам, розпочинаючи з 2001 року, коли другий директор Андрій Анатолійович Матковський перетворив середню школу № 79 з поглибленим вивченням математики на Львівську гімназію "Євшан". Отримані результати свідчать про безперервність професіоналізму та відданість справі, а також про ефективність нашої системи роботи.

Пане Юрію, а у вас? Читала, що класична гімназія була створена для хлопців.

Ю. Д.: Спочатку для юнаків: перший директор Ігор Підкова вважав, що роздільне навчання є більш ефективним. У 1999 році ми перетворилися на змішану гімназію при ЛНУ, а до цього часу вже досягли розвитку до 15 класів. Я повністю підтримую пані Божену: ця система формувалася протягом багатьох років. Вона починається з моменту вступу, а далі протягом років ми аналізуємо успішність учнів та можливості її покращення, обираємо найкращі підручники, вибудовуємо максимально ефективний навчальний процес, що приносить хороші результати, зокрема на ЗНО і НМТ.

Observe.

У Німеччині досі, зокрема, є роздільне навчання. Чи виправдовує воно себе?

Ю. Д.: З мого досвіду в чоловічій гімназії думаю, що так. З хлопцями працюєш зовсім інакше, ніж коли присутні дівчата. Коли гімназія стала змішаною, ми ввели в хлопчачі класи по кілька дівчат. На першому ж уроці в мене ком став у горлі, бо з дівчатками треба було поводитися зовсім інакше, м'якше, а з хлопцями можна говорити жорсткіше, організованіше. Ми набирали їх з сьомого класу, вони приходили вмотивовані, готові тільки вчитися, а не байдикувати, і дівчата не відволікали. Тоді в нас були дуже високі результати на всеукраїнських олімпіадах, бо з хлопцями з сьомого класу працювалося дуже продуктивно.

Чи поділяєте ви думку, що дівчата володіють більшою креативністю в своїх ідеях?

Б. Н.: Мені складно відповісти, я собі такого питання не ставила. У нас діти вчаться разом, за гендером не ділимо. На математику й українську ділимо на дві групи, на англійську та інформатику на три, по списку, а не за рівнем складності. Так дитина з трошки слабшими знаннями має на кого рівнятися й чує відповіді сильніших. Ця система себе виправдовує. Діти з початкових шкіл не працювали по поглиблених комплексах і не мали можливості отримати знання найвищого гатунку, але в нас працюють разом з усіма і дотягуються.

З психіатром Романом Кечуром, завідувачем кафедри психології і психотерапії УКУ, ми складали портрет українців. Він зауважив, що українцям притаманна величезна відповідальність перед дітьми: дати їм кращу освіту, ніж була у батьків. Чи ви самі здобули кращу освіту, ніж ваші батьки?

Ю. Д.: Думаю, що так. Мої батьки закінчили школу в 1950-х, коли були інші підходи до навчання, зокрема в ідеологічному плані. Мама, вже маючи вищу освіту, думала, як дати мені добру. Я закінчив 28-му школу у Львові, одну з добрих, з поглибленим вивченням німецької. Свій досвід навчання враховував у роботі й старався покращити його в гімназії.

Б. Н.: Моя мати працювала вчителькою початкових класів у школі, яку я закінчила, а згодом сама стала її директором. Отже, я маю педагогічну спадковість. Моя мама отримала вищу освіту, а в нашій родині завжди цінували знання і прагнули, щоб я здобула ще кращу освіту: з глибоким вивченням англійської мови, музики та образотворчого мистецтва. Основна мотивація була такою: вчися, досягнеш успіху, буде легше, і результати ніколи не змусять себе чекати.

Ю. Д.: Мій дідусь був заможним селянином, який володів великими наділами землі. Коли почалися розмови про Другу світову війну, він вирішив інвестувати в землю, сподіваючись, що навіть у найгірші часи вона залишиться при ньому. Але прийшли радянські військові, і забрали все, включаючи його землю. Після цього він завжди наголошував своїм чотирьом дітям: "Все можна відібрати, але знання ніхто не відбере". Він забезпечив їм вищу освіту. Мої двоюрідні брати також отримали вищу освіту, тож ми маємо можливість навчатися краще і здобувати більш якісні знання.

Для того, щоб забезпечити своє виживання та майбутнє нашої країни, нам необхідна якісна освіта. Конкуренція в цьому процесі є надзвичайно високою. Яка кількість дітей змагається за одне вакантне місце?

Б. Н.: При 300 заявах на 60 місць ми взяли 90 дітей, бо на вступі вони показали дуже хороші результати і шкода було втрачати таких діток. Замість двох набрали три класи.

Чи існує інформація про те, куди подалися інші діти?

Б. Н.: В інші гімназії, сусідні заклади. Після шостого, сьомого класу також пробують вступати до нас, є конкурс і після дев'ятого: на кілька вільних місць подає заяви 40 дітей, вступає двоє, троє, п'ятеро.

Ю. Д.: Цього року в нас був конкурс 4,5 дитини на місце, приблизно як у пані Божени. Багато дітей вступають одночасно до нас, у "Євшан" і в Академічну гімназію, а зараховані потім обирають, куди йти. Нам лишається лише спостерігати, це непросто.

Математика, якої не обійти

Відомі гімназії зазвичай славляться своїм акцентом на математику, тоді як Класична гімназія зазвичай зосереджується на мовах. Які кроки можуть вжити батьки, чиї діти не мають схильності до математики, але прагнуть вступити до престижної гімназії? Чи реально обійтися без математики в сучасному світі?

Ю. Д.: Як професійний вчитель математики, можу стверджувати, що без цієї дисципліни обійтися неможливо. Діти, які мають міцні знання з математики, успішніше засвоюють й інші предмети. Якщо звернути увагу на рейтинги, то найвищі місця займають школи з фізико-математичним ухилом, такі як "Євшан", фізмат-ліцей та Академічна гімназія. Цікаво, що навіть гуманітарна Класична гімназія знаходиться серед лідерів. Це тому, що директор, який є математиком, наголошує на важливості математики. Ми перевіряємо знання з математики під час вступу, адже після початкової школи, окрім основних предметів, таких як українська мова та математика, немає багато чого, що можна було б оцінити.

А чи неможливо потрапити до ваших навчальних закладів без попередньої підготовки?

Ю. Д.: Це не є обов'язковим, це всього лише міф. Завдання створені відповідно до навчальної програми.

Молодші навчальні заклади обирають підручники, за якими відбуватиметься навчання. Чи дійсно це не є важливим?

Ю. Д.: На вступному іспиті з математики представлені завдання середнього та трохи вищого рівня складності, але не підвищеного. Діти отримують додому задачі, які вимагають виконання кількох дій і є більш складними, ніж ті, що зазвичай зустрічаються в підручниках. Але як можна відібрати учня на конкурс, де на одне місце претендують 4-5 дітей, якщо ти оцінюватимеш лише середній або нижчий рівень їхніх знань?

Б. Н.: Тому ми розміщуємо на сайті зразки завдань. При написанні заяв проводимо з батьками бесіду, що бажано розв'язати задачі такого рівня, з такого підручника. Це задачі логічного характеру, щоб діти бачили ключик до розв'язку. Ми не можемо давати базовий рівень, завдання повинні бути підвищеної складності. Але підібрані вони так, що дитина, яка добре вчиться в початковій школі, може набрати 8 прохідних балів з 12 своїми зусиллями, уважно виконуючи кожне завдання. Задачі багатоходові, по 4-6 дій, але поєднують знання з початкової школи. Нічого захмарного там нема, щоб дитина, яка щодня працювала всі роки навчання, не змогла показати знань.

Ми концентруємося на математиці. З української мови щороку той самий тип завдань: встановити зв'язок слів у реченні, знайти синоніми, антоніми, орфографічний чи фонетичний розбір, будова слова. Міняються лише речення й слова. Це все вчилося в початковій школі, а діти пишуть на 0-3 бали. Ніхто не робить секретів із завдань. Є рівень, планка, і дитина, готуючись до вступу, повинна показати результат. Бо грамотність важлива також.

Ю. Д.: Дитина, що старанно навчалася в початковій школі та не зазнала освітніх втрат, має всі шанси успішно вступити до наших гімназій.

Чи помітили ви освітні втрати внаслідок війни та пандемії COVID-19, і з якого періоду це стало помітно?

Ю. Д.: Отже, незважаючи на те, що кількість учасників конкурсу зросла, ми спостерігаємо загальне зниження рівня знань учнів після завершення початкової школи. Це явище може бути пов'язане з програмою Нової української школи, яка вже впроваджується у 9 класах. Не можу стверджувати, що це єдина причина, але ми фіксуємо загальний спад, що підтверджується також світовими дослідженнями в Україні, такими як PISA.

На який орієнтовний термін?

Б. Н.: Дослідження, проведене у 2022 році, виявило, що оцінки з математики, природничих наук та читання зменшилися на 20-30 пунктів.

З читанням в нашій країні та у світі спостерігається величезна криза. У Сінгапурі вирішили ввести плату для дітей за читання та увагу. Як ви ставитеся до такої ініціативи?

Б. Н.: Ми не можемо платити, оскільки не маємо такої можливості, але потрібно заохочувати дітей до читання і знаходити захоплюючі книги. Це, насамперед, відповідальність батьків. Кожна дитина повинна знайти ту книгу, яка її зацікавить, розбудить азарт, дозволить пережити власну історію та знайти відповіді на свої запитання. Читання — це не лише механічне проголошення слів та швидкість. Дитина аналізує текст, розвиває критичне мислення, робить висновки, візуалізує, що значно стимулює її уяву.

Чому результати PISA виявляються низькими? Причина криється у складності текстів математичних задач. Учень повинен уважно їх прочитати та зрозуміти умову. Іноді вже на першому етапі міститься важлива підказка, що веде до відповіді. Тому критичне мислення, швидкість читання та розуміння тексту мають велике значення. Це особливо важливо для математики: одна дитина швидко освоює умову задачі та знаходить розв'язок, тоді як інша витрачає більше часу на читання і, відповідно, має менше можливостей для вирішення. Ці навички тісно взаємопов'язані, і жодна з них не може існувати у відриві від інших.

Ви питали, як жити без математики. Я математик, і колись на мехматі в нас був вислів: не можна бути справжнім математиком, не будучи поетом у душі. Тобто десь ми й лірики. Математику треба знати принаймні на базовому рівні, я не говорю про вищу математику, теорію ймовірностей, статистику. На базовому рівні художник розрахує пропорції і реалізує це у своєму напрямку. Те ж стосується музикантів і не тільки.

Чи використовуєте ви якісь унікальні методи для читання? Мені відомо, що для учнів початкових класів (1-7) існує платформа "Читач", розроблена "Школою вільних та небайдужих". На цій платформі можна накопичувати бали і взаємодіяти з контентом в інтерактивному форматі.

Ю. Д.: Передусім читання йде з сім'ї. У школі дитина читає хіба коли має час, на групі продовженого дня чи на перерві. Якщо сім'я приділяє читанню увагу, навіть на початках змушує дитину читати, це дуже добре.

У нашій бібліотеці діти мають можливість прийти та записатися на книжку, яка їх зацікавила, навіть якщо її немає у фонді. Бібліотекар згодом придбає цю книгу. Це чудово працює, адже діти, обмінюючись враженнями, рекомендують цю літературу один одному, що стимулює інтерес до читання. Проте, як заохотити читання на рівні школи, я не знаю. Багато в чому це залежить від підтримки родини.

Б. Н.: І ми так робимо.

Які дії можна виконати з електронними пристроями?

А як щодо гаджетів? У нас триває війна, і важливо підтримувати зв'язок з дитиною. Наразі парламент обговорює можливість обмеження їх використання в навчальних закладах. Коли моя дитина пішла в п'ятий клас, підручники ще не були надруковані, і ми навчалися за електронними версіями. Таким чином, ми самі звикли до того, що діти під час уроків користуються гаджетами, відкриваючи книги і водночас спілкуючись у чатах.

Ю. Д.: Згідно з даними британського дослідження, основною причиною загального зниження рівня навчання є використання гаджетів. Це викликано постійними відволіканнями та частими переходами з одного контенту на інший. Ситуація, коли діти безперервно свайпають, є аномальною.

Б. Н.: Це мислення в форматі кліпів.

Ю. Д.: Ти навіть не сприймаєш, що там було, а воно вже пролетіло. Так само і з важливою інформацією. Я вважаю, що будь-яка заборона недоцільна. Але якщо школі дадуть право визначати правила користування гаджетами і їх дотримання буде обов'язковим, це дуже добре.

Б. Н.: Ми придбали бокси для зберігання гаджетів. З 1 вересня розпочали навчальний процес, а 3-го числа провели збори для батьків, де чітко окреслили правила: під час уроків учні повинні здавати свої телефони в бокс або вимикати їх і ховати в портфель. Проте повністю виключити гаджети з навчання неможливо. На заняттях вчитель англійської мови використовує платформу "Kahoot" для перевірки знань, що дозволяє учням миттєво бачити свої результати. Іноді потрібно швидко знайти переклад або значення слова. Математики також залучають телефони під час уроків. Отже, гаджети використовуються, але виключно з дозволу вчителя.

Батьки не висловили свого незадоволення? Під час інтерв'ю керівник міського управління освіти зазначив, що багато з них виступали проти, адже діти повинні мати доступ до мобільних телефонів.

Б. Н.: У батьків дуже різне бачення. Вони встановлюють батьківський контроль на телефоні на час навчання. Ми поставили тенісні столи, даємо настільні й карткові ігри, багато хто приносить своє й грає. Маємо прекрасно обладнані бібліотеки й освітні простори, щоб дитина на перерві могла почитати або разом з педагогом-організатором готувати флешмоб чи робити поробки до свят. Та гаджет конкурує з цим на перерві і в більшості випадків перемагає. Це має бути усвідомлено з сім'ї, тільки разом і одностайно.

Що ви робите з порушниками?

Ю. Д.: Деколи вчителі приносять мені з уроків мобільні телефони, бо діти на контрольній витягають другий або й третій, часом і навушник у вусі є. Забирати ми не маємо права, тож після уроку віддаю дитині. Якщо повторно, стараюся віддати батькам, щоб вони попрацювали з тим.

Учитель має свободу в методах оцінювання, проте в школі діють певні загальні норми. Ми вирішили, що у випадку, якщо учень користується мобільним телефоном для списування під час контрольної роботи, ми можемо знизити оцінку за цю діяльність. Хоча це не зовсім відповідає вимогам міністерства, ми змушені вживати заходів. Нам було доручено підтримувати академічну доброчесність, але інструменти для її забезпечення поки що залишаються недостатніми.

Брак учителів, науковий ліцей і профілі

Основним завданням є створення системи, що забезпечить позитивні результати для учнів. Проте часто говорять про те, що вчителі залишають країну через низькі зарплати. Чи маєте ви досвід з цим?

Б. Н.: У зв'язку зі зростанням кількості учнів з'явилися вільні години для викладання англійської та математики. Ми вже знайшли вчителя з математики, а от на пошуки викладача англійської ще триває, проте одна кандидатка вже завітала, і ми сподіваємося на позитивний результат. У нас не було проблем з плинністю кадрів: деякі вчителі працюють у нашій школі понад 30-40 років. Це справжні професіонали, які віддані своїй справі і вміють навчати, надаючи знання з любов'ю та вимогливістю. Ми цінуємо стабільність нашого колективу, більшість вчителів має 40-50 років досвіду.

Ю. Д.: Коли гімназія була заснована, однією з основних вимог було, щоб вчителі мали не нижчу, ніж перша категорія. Процес атестації вчителів проходить у кілька етапів: спочатку вони отримують статус спеціаліста, потім атестуються на другу, першу, вищу категорії, а також можуть стати вчителем-методистом та отримувати інші високі звання. Наразі ця вимога не є обов'язковою для гімназій.

Для того щоб виростити кваліфікованого вчителя, потрібно докласти зусиль до його навчання. Молодих педагогів слід ретельно підготувати, щоб вони адаптувалися до нашої освітньої системи. Саме тому до нас часто приходять працювати наші колишні студенти, які вже знайомі з цією системою, і їм легше інтегруватися в ролі вчителів. Що стосується низької заробітної плати, це, на жаль, правда.

Можливо, ваша заробітна плата зросла? Ви входите до п'ятірки найкращих спеціалістів в Україні.

Ю. Д.: За це ані нам, ані навчальному закладу грошей не виплачують.

Місто доплачує учням.

Б. Н.: Деякі діти отримали нагороди від міського голови за досягнення в 200, 400 та 600 балів.

Ю. Д.: Раніше вчителі отримували надбавку у розмірі 10%. Однак цього року міністерство вирішило скасувати цю доплату, заявивши: "Ви зможете її отримати, лише ставши повноцінним науковим ліцеєм".

А коли ви почнете його застосовувати на практиці?

Ю. Д.: Виконком ухвалив рішення, але нам потрібно пройти аудит від Державної служби якості освіти за певними критеріями, щоб офіційно отримати статус наукового ліцею. Як тільки ми його здобудемо, розпочнеться процес наповнення, і вже зараз ми з вчителями активно готуємось до цього.

Ліцей повинен охоплювати навчання з 10 по 12 клас. Однак вже існує міністерська норма, яка дозволяє розпочинати підготовку до вищого рівня навчання в науковому ліцеї з 5 класу. Науковий ліцей є платформою для переднаукової діяльності учнів, де викладачі співпрацюють з вищими навчальними закладами, як, наприклад, з нашим партнером — Львівським національним університетом імені Івана Франка, з яким укладено угоду.

Ми також активно займалися науковою діяльністю: організовували конференції, а учні створювали та презентували свої наукові проекти. Це все виникло з нашої власної ініціативи. Тепер же це стане нашим обов'язком. У науковому ліцеї повинні працювати викладачі з науковими ступенями, а також університетські викладачі, які братимуть участь в управлінні науковою діяльністю учнів.

Це клас 10-12?

Ю. Д.: Поки що це не зовсім зрозуміло, але, судячи з назви, йдеться про ліцей. Тому учні, які навчаються до 10 класу, готуватимуться до того, як організувати своє навчання в старших класах.

Б. Н.: Наукова діяльність включає в себе проведення досліджень та експериментів. У нас існує практика досліджень і написання проєктів, починаючи з 5 класу.

А інші школи теж пишуть?

Б. Н.: Напевно, так і є. Кожен усвідомлює, що відбувається у його організації. Протягом багатьох років у нас проходять наукові декади, активно функціонують методичні комісії. Процес реорганізації є досить складним, але для цього є свої причини.

Ми створили банк даних, і кожна дитина від 5 до 11 класу впродовж року готувала проєкти за своїми зацікавленнями. Минулого червня на науковому практикумі "Наука - мова життя" їх захищали: діти представляли роботи й ділилися досвідом.

З 2003 року в нашому місті організовується науково-практична конференція під назвою "Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт з інформатики та математики". У складі журі представлені викладачі вищих навчальних закладів, а також доктори і професори. Ми активно співпрацюємо з національним університетом, з яким укладали угоди вже три або чотири рази.

Чи ви вже визначили профілі, їх кількість і якими вони будуть?

Б. Н.: Плануємо три профілі, але обговорення ще триває: математика-інформатика, технології-STEM, економіка-правознавство. Я аналізувала, куди вступають наші випускники. Близько 40 % це IT, комп'ютерна інженерія, прикладна лінгвістика і математика, близько 30 % міжнародна економіка і право. Решта медінститут, психологія, соціологія, геодезія.

Базуючись на цих результатах і опитуванні (кожен з нас щороку проводить внутрішню систему оцінювання якості освіти, анкетуємо дітей, батьків і педагогів), бачимо запити нашого освітнього середовища і до того підлаштовуємося. Також дивимося на кадри, які в нас є, щоб профіль можна було професійно впровадити. Плюс профільна школа передбачає міністерські або авторські курси за вибором, їх також треба дуже добре продумати: наприклад, застосування ШІ, фінансова грамотність, підприємництво.

До травня перед нами стоїть важливе завдання: чітко визначити профілі, провести тарифікацію кадрів, оскільки 5% навчального навантаження учнів повинні забезпечувати викладачі університету. Також плануємо ввести гуртки для підготовки до олімпіад, зокрема з прикладної лінгвістики. Наші учні демонструють вражаючі результати в міжнародних конкурсах. Наприклад, два роки тому один із наших хлопців здобув третє місце з прикладної лінгвістики в Бразилії, а дівчину на олімпіаді геніїв в Америці нагородили дипломом. Цього року Емілія Влащенко, яка спеціалізується на економіці та математиці, отримала бронзову медаль: вона працювала разом із керівником Малої академії з університету над розробкою логістичних маршрутів під час війни. Ми пишаємося нашими учнями.

Шановний Юрію, як саме ви плануєте реалізувати це? Чи передбачені гуманітарні напрямки?

Ю. Д.: Математика не є нашим основним напрямком, її вивчають лише з усвідомленою метою, незважаючи на труднощі. Класичні гімназії від природи мають більш гуманітарну спрямованість. Разом із вчителями ми виокремили три основні профілі: лінгвістичний, суспільно-гуманітарний та STEM. Кожен з них матиме два підпрофілі, а далі будемо спостерігати за вибором учнів. Аналізувати, куди вступали випускники раніше, важливо, але ще важливіше - досліджувати інтереси та здібності учнів сьогодні, адже їх захоплення можуть змінюватись. Раніше наші випускники обирали факультети іноземних мов, юриспруденції, історії, філософії та міжнародних відносин. Натомість цього року 25% випускників вирішили продовжити навчання в галузі комп'ютерних наук.

УКУ надає безліч орієнтирів для вибору професійних шляхів. Поєднання етики, політики та економіки може здаватися складним завданням, але УКУ демонструє, що таке можливо, і ми можемо бачити в цьому один з підпрофілів. Важливо враховувати запити молоді та вимоги сучасності, оскільки війна вносить свої корективи. Якщо раніше наша країна могла дозволити собі мати велику кількість гуманітарних спеціальностей, то зараз вона зобов'язана акцентувати увагу на підготовці фізиків, математиків і хіміків. Це також варто враховувати, і цілком можливо, що ми зможемо це реалізувати, оскільки маємо потужних викладачів з хімії та біології.

Тобто з наступного року у вас будуть додаткові десяті класи, куди можна вступити, вибравши профіль?

Ю. Д.: Ми це плануємо. Проте реальні результати стануть очевидними лише з початком навчального року.

Скільки навчальних класів може існувати у вашому ліцеї?

Б. Н.: Напевно, три. У нас вже є два класи для дітей, і ми плануємо створити ще один на основі результатів вступних іспитів.

Чи обиратимуть учні профіль із цих трьох класів?

Б. Н.: У спеціалізованій школі міністерство встановило, що учні приходять у десятому класі та обирають профілі навчання. Протягом першого семестру вони вчаться, оцінюють, чи підходить їм обраний профіль, і мають можливість змінити його після закінчення півроку. У одинадцятому класі учні вже впевнено слідують обраному профілю, вивчаючи при цьому програму середньої освіти та завершуючи підготовку. Дванадцятий рік призначений для підготовки до НМТ, що значно спростить процес вступу до вищих навчальних закладів.

Ю. Д.: Під час зустрічей із представниками міністерства, що займаються питаннями профільного навчання у старшій школі, мені стало відомо, що змінити профіль можна і в одинадцятому класі або після його закінчення. Однак, цей процес буде більш ускладненим, оскільки потрібно буде складати академічну різницю, подібно до того, як це роблять при переході на іншу спеціальність або в інший виш.

Скільки дітей у вас у класі, якщо вийде добирати по одному класу?

Б. Н.: Значна кількість, 34-36.

Ю. Д.: 34.

Чи реально здобувати знання в таких обставинах? Ви ділитеся всім?

Ю. Д.: У нас не все так просто, але в групах роботи вистачає. Іноземна мова викладається для трьох груп. Математика у нас не є профільним предметом, але ми ділимо половину уроків на дві групи за рахунок додаткових коштів (оскільки бюджетного фінансування немає, доповнюємо з інших джерел). Українська мова також викладається в двох групах, а з гуманітарних профільних предметів ми можемо ділити половину уроків на дві групи. Друга іноземна мова розділяється на дві групи: наприклад, 10 учнів обрали німецьку, а 20 - польську, тому ми ділимо ці 20 учнів на дві групи, і зрештою клас ділиться на три. Це також відбувається за рахунок додаткових коштів.

У наукових ліцеях учні мають можливість працювати в малих групах, що складаються до п'яти осіб, на різних етапах навчання. З кожним роком учні отримують все більше варіантів курсів, що дозволяє їм досягати високих результатів.

Ваші діти зазнають значного навантаження. Хто підтримує їх у цьому процесі — психологи, консультанти з кар'єри?

Б. Н.: Навантажені, але встигають ще й у гуртках та спортивних секціях. Хто має велике навантаження, той чітко вміє планувати свій час.

Ю. Д.: Кар'єрні радники тільки запроваджені в школах, тож діти ще не дуже відчувають їхньої роботи. Найважче ввійти в навантаження дітям у п'ятому-шостому класі. Далі все стає на свої місця, бо вони знають, що мають вчитися і по-іншому не може бути. Попри те діти можуть займатися в дуже багатьох секціях і гуртках.

Чи є у вас секції?

Ю. Д.: Так, вони отримують фінансування. Основна програма гуртка складається з 18 уроків, які ми розподіляємо, додаючи по 3-4 години для різних гуртків, що проводяться вчителями.

Хочу підкреслити важливість якісного навчання та того, як діти повинні навчатися вдома. Я розглянув теоретичний матеріал, і з'ясувалося, що одна дитина отримала низький бал. Мама приходить і запитує, чому оцінка така погана, адже він провів усю неділю, займаючись геометрією і вивчаючи аксіоми та теореми. Я відкрив підручник і продемонстрував їй ті кілька аксіом і теорем, які він мав просто засвоїти та повторити своїми словами. Не можу зрозуміти, чим він займався весь цей час. Одна дитина може освоїти матеріал за годину, тоді як інша, незважаючи на тривалі заняття, може залишитися без розуміння.

Освітні втрати й штучний інтелект

Тобто є діти, яким математика й геометрія не даються. Чи треба опанувати базу, давати додаткові заняття? Багато хто нам пише: "Що з цією математикою? Хай краще дитина робить те, що їй виходить".

Ю. Д.: За моїми спостереженнями, багато проблем у дітей виникає через освітні прогалини, які починаються ще в початковій школі. Математика є однією з найбільш структурованих дисциплін. Якщо учень у 8 класі не зрозуміє, що таке косинус альфа, це негативно вплине на його знання в 10-му або 11-му класах, коли знадобиться розв'язувати задачі зі стереометрії. Вивчення математики вимагає строгої послідовності.

А якщо виникають втрати, які дії слід вжити?

Б. Н.: Потрібно почати з 5 класу. Повертаючись до дослідження PISA: більше половини опитаних не змогли обчислити 2/5 від 240. Це ж базові навички, які кожен повинен опанувати.

Чому я це запитую: багато дітей переміщуються по Україні, виїжджають за межі країни, повертаються назад, переживають постійні обстріли. Дехто вже пройшов певні етапи, але в одних ситуаціях впорався, а в інших – ні.

Ю. Д.: Не зовсім так. Навчальні програми стандартизовані, вони визначають, що в якому віці дитина має вивчити, а вчитель зобов'язаний дати матеріал відповідно до класу. Так в основних, матуральних предметах: математиці, українській мові, фізиці, хімії, біології. Якщо обрав курс, то не вчиш його як хочеш, чи, як казали колись, що на одному творі можна вивчити всю літературу, це неможливо. Є календарний план. За навчальними планами, які міністерство визначає для всієї України й яких ми мусимо дотримуватись, діти в усіх школах вивчають ці предмети більш-менш однаково. У нас не так, як у Канаді: переїхав в інший штат, де зовсім інша програма, і дитина мусить доздавати академрізницю. Там до години відстежують теми, які маєш відпрацювати.

Б. Н.: Існують об'єктивні фактори та бажання дитини здобувати знання. Якщо це бажання є, сьогодні доступно безліч ресурсів для навчання: усе доступно й зрозуміло пояснюється, причому абсолютно безкоштовно. Вчитель в цій ситуації виконує роль наставника, який має вміти визначити, які знання дитини потребують доповнення. Він повинен вказати, на що варто звернути увагу.

Ю. Д.: Які ресурси можна дослідити в інтернеті, зокрема на YouTube?

Б. Н.: А якщо не зрозумів, переглянувши ресурси, підійди, я тобі поясню. Впевнена, що жоден вчитель не відмовить, якщо дитина звернеться і хоче.

Штучний інтелект є серйозним викликом для педагогів, але повністю заборонити його використання неможливо. Чи вважаєте ви, що міністерство повинно встановити правила для застосування ШІ в навчальному процесі?

Б. Н.: Ми організували тренінги для педагогів.

Ю. Д.: На даний момент кожна школа в сфері штучного інтелекту намагається впоратися своїми силами. Ми навчаємо педагогів, щоб вони могли пояснити учням основні принципи використання ШІ, проте роблять це на свій розсуд, оскільки від міністерства я не отримував жодних вказівок.

Чи сприймаєте ви штучний інтелект як інструмент, що може підтримати дитину в освіті, чи вважаєте його загрозою, оскільки він може призвести до зменшення самостійного мислення у дитини?

Ю. Д.: Важливо передавати дітям цінності та розуміння. Треба пояснити їм, що якщо використовувати штучний інтелект для виконання домашніх завдань і просто копіювати його відповіді, це неправильно і може призвести до негативних наслідків. Якщо дитина усвідомлює це, вона буде більш критично ставитися до ШІ. Для нас, директорів, штучний інтелект стає корисним інструментом у нашій діяльності.

Б. Н.: Це надзвичайно зручно, але штучний інтелект генерує інформацію, і важливо вміти її аналізувати. ШІ може помилятися, тому перевірка його даних є обов'язковою. Якщо у вас немає знань про правила чи закони, ви можете беззастережно довіряти його відповідям. Важливо навчитися користуватися ШІ як вчителям, так і учням. Заборона його використання в сучасному світі виглядає, м'яко кажучи, непрофесійно.

Новий міністр освіти казав про ШІ, що зміни тут зі швидкістю метеора. Обов'язково треба вміти користуватися, аналізувати, застосовувати там, де зручно. А вчитель повинен уміти аналізувати, чи це зробив ШІ і де саме. Ми маємо дотримуватися закону про академічну доброчесність. У вишах роботи від курсових до кандидатських аналізують на можливість і відсоток використання ШІ.

Ю. Д.: Там є визначені програми, а для нас ні.

Чому у нас переслідують репетиторів?

Міністерство підкреслювало, що завдяки спеціалізованій школі та додатковому року навчання учні зможуть більш ефективно підготуватися до вступу, що, в свою чергу, зменшить потребу в послугах репетиторів. Проте підготовка до НМТ залишиться важливою. Незалежно від обраного напрямку, необхідно буде скласти іспити з історії, математики та української мови.

Ю. Д.: Сьогодні підготовка до НМТ вимагає не лише знань, а й психологічної витривалості, адже потрібно успішно скласти чотири предмети за один день. В школах раніше існувала норма, що не можна проводити більше трьох контрольних в один день, а НМТ пропонує для здачі цілих чотири предмети за один раз?

Кажуть, що можливо розділять на два дні, бо через війну важко добиратись.

Ю. Д.: Це буде набагато краще, адже діти зможуть досягти ще вищих результатів. Проте підготовка є необхідною. Учні, які віддано та старанно займаються, зможуть самостійно підготуватися, як і в даний момент, і отримати високі бали на НМТ.

Скільки ваших випускників готуються до НМТ без допомоги репетиторів?

Б. Н.: У нас немає подібних відомостей.

Ю.Д.: Це особиста справа батьків. Я впевнений, що репетитори залишаться затребуваними. Що значить "не потрібно буде"? Як відповідальний батько, я прагну забезпечити своїй дитині максимальні можливості для вступу в престижний університет. Я знайду спеціаліста, який глибоко ознайомить її з предметом і допоможе досягти відмінних знань, що, в свою чергу, підвищить шанси на вступ. Саме в цьому і полягає суть репетиторства.

В Україні чомусь почали критикувати репетиторство. Правильне репетиторство має на меті поліпшення знань учня, підготовку до вступу та покращення оцінок. Пригадую випадок з моєї практики, який стався близько 20 років тому, коли вчитель заохочував учня займатися репетиторством, що вже тоді викликало негативну реакцію. Але якщо кваліфікована особа може отримати додатковий дохід, адекватно пояснюючи матеріал і допомагаючи дитині краще підготуватися до вступу, то чому б і ні?

Як коли ти не вмієш керувати автомобілем і шукаєш інструктора.

Ю. Д.: Наразі директорам необхідно пройти тест з української мови, щоб отримати посаду. Я в пошуках експерта, який зможе мені в цьому допомогти, і готовий за це заплатити.

Можливо, нам варто розглянути можливість залучення репетиторів серед добросовісних платників податків?

Ю. Д.: Так, податкові ставки повинні бути помірними, адже чим менше податкове навантаження, тим вищий прибуток. Відмінний репетитор виступає справжнім союзником у навчанні.

Тобто репетитори не зникнуть, можна видихнути.

Б. Н.: Репетитори з 5 по 10 клас потрібні для подолання освітніх втрат, а в 11 класі систематизують те, що дитина вчила з 1 по 10. Якщо в дитини добра база, нескладно це відшліфувати й швидко повторити вивчене. Репетитори не за всіх беруться: визначають рівень дитини й працюють, бо знають, що вона покаже результат.

Ю. Д.: Репетитор не дає знань, він дає дельту, зміну значення змінної математичною мовою. Що вищий самостійно отриманий рівень у школі, то краща зміна. Але чуда репетитор не зробить і сильно дельти не розтягне, щоб здобути високі бали на НМТ. Може покращити максимум на два бали за 12-бальною шкалою.

Б. Н.: Невже можливо за один рік охопити всю інформацію, як через Bluetooth? Навчатися потрібно починаючи з п'ятого класу, адже за такий короткий термін просто неможливо все наздогнати.

Ю. Д.: Я спостерігав за учнями, які отримували 6 балів за 12-бальною системою, сподіваючись, що їхні батьки наймуть досвідчених репетиторів у 11 класі, щоб покращити їхні знання. Однак, дива не сталося: рівень знань залишився на позначці 6 балів, оскільки діти не навчені обробляти великий обсяг інформації. Крім того, на мою думку, неправильно, що батьки звільняють своїх дітей від додаткових та обов'язкових занять у школі на етапі 11 класу.

Як ви з цим боретесь?

Б. Н.: Батьки мають можливість повідомити вчителя і забрати свою дитину з уроку.

У Німеччині не маєш права поїхати з дитиною на 5 днів без поважної причини. Поліція може спитати, чому дитина не в школі. Якщо пропускає один день, пишеш пояснення на електронну пошту, якщо два-три дні, мусиш принести довідку.

Ю. Д.: У нас стартує навчальний процес, і діти починають розслаблятися.

До вас вступають сильніші діти. Чи є історії успіху, коли діти вступали не з першого й не з другого разу?

Ю. Д.: Однак це також означає й більшу відповідальність, адже ми повинні забезпечити ще вищий рівень знань.

Б. Н.: Є такі, хто лише з п’ятого разу зміг вступити. А дві дівчини потрапили до навчального закладу з другого разу і закінчили гімназію з золотою медаллю. Це свідчить про їх внутрішню силу, прагнення та мотивацію.

Як заохотити дітей до навчання?

Сьогодні спостерігається тенденція до ліберального підходу в вихованні: дитина сама несе відповідальність за свої оцінки, розвиває та вивчає те, що їй вдається.

Ю. Д.: Це недобрий тренд. Дитину хоч до шостого класу треба навчити вчитися, а тоді вже можна спостерігати за нею. Не дарма за кордоном початкова школа до шостого класу.

А що означає навчитися вчитися?

Ю. Д.: Нещодавно ми відкрили новий восьмий клас, в якому зібрали учнів з наших переповнених класів та з інших навчальних закладів. Наразі у нас 17 учнів. Вчителі зазначають, що діти, які навчалися в гімназії з 5 класу, вже мають навички організації та виконання завдань, тоді як нові учні, що прийшли в 8 клас, ще адаптуються. Тому 5 і 6 класи є надзвичайно важливими для формування основи навчання. Це стосується атмосфери, методів викладання та організації роботи з учнями, щоб вони зрозуміли, що таке навчання і як правильно до нього підходити.

Б. Н.: Навчити дитину планувати свій час, відповідати за свої оцінки й результати. Навчити самостійно працювати вдома, починаючи від щоденника, у якому записуєш домашні завдання (якщо це початкова школа), чи самостійно користуватися "НІТ" або Smart School. Знати, які задані предмети, відкрити підручник, прочитати параграф. Якщо не розумієш прикладу після параграфа, прочитай ще раз, подивися на класну роботу, знайди аналогію. Самостійно досягни результату. Не спіши, не проси, щоб розв'язали за тебе.

Якщо щось залишається незрозумілим, не соромся запитати. Проте важливо спочатку усвідомити, що саме викликає труднощі. Здатність сформулювати питання під час консультації — це вже значний крок до успіху. Дитина повинна вміти правильно організовувати свій час і розставляти пріоритети. Коли стикаєшся зі складним матеріалом або великим обсягом завдань, важливо не намагатися охопити все одразу, а розподілити інформацію на частини для кращого засвоєння.

Коли дитина побачить свої досягнення і відчує смак успіху, вона розвине віру в себе. Це надзвичайно важливо: я можу досягти мети, навіть якщо не вдається з першої або другої спроби. При достатніх зусиллях я обов'язково досягну результату. Дорослі працюють, а головне завдання дитини — навчатися. Я завжди підкреслюю: навчання має приносити задоволення. Не слід розглядати домашні завдання як тягар. Це — твій шлях до розвитку, самовираження і підвищення рівня. У майбутньому ти будеш спілкуватися з різними людьми, і твоя ерудиція залежатиме від того, які предмети ти вивчиш: історію, українську мову, літературу, мистецтво. Маючи достатній обсяг знань, ти почуватимешся впевнено в будь-якому оточенні.

Ми часто ставимо питання: навіщо нам математика, ці формули, для чого вони потрібні. Але насправді математика – це не просто про формули, а про розвиток мислення. Найголовніше, чому ми повинні навчити дітей, – це вміння аналізувати та критично мислити. Знання математики формує логічний підхід, що дозволяє знаходити вихід з різних ситуацій. У тебе є база даних, набір фактів. У світі математики це формули, вимірювання, а у повсякденному житті – твої обставини: наприклад, я маю такий дохід, живу в такій квартирі, мушу сплатити певну суму за обслуговування будинку. Тому потрібно логічно розумно планувати та з'єднувати всі ці елементи в єдину картину.

Отже, навчання є необхідним, і сам процес здобуття знань приносить радість. На факультеті механіко-математичних наук наш викладач Ярослав Григорович Притула завжди повторював: "Займайтеся, діти, розуміння прийде згодом". І справді, воно неодмінно прийде.

Ми організовуємо зустрічі Клубу експертів із аудиторією. На нашій останній події виступав владика Борис Ґудзяк, який, на жаль, рідко відвідує Україну. Він зазначив: "Праця може стати джерелом любові". Це стосується і навчання. На завершення, хотів би запитати: скільки дітей з інших міст зараз у вас, чи зростає їхня кількість, і скільки львівських дітей виїхало?

Ю. Д.: З Класичної гімназії виїхало 2-2,5 % дітей. Хлопці спочатку поїхали, потім повернулися. Дітям комфортніше тут, удома.

До нас приєднуються діти з регіонів сходу. Це не завжди помітно, оскільки зазвичай це одна-дві дитини, які потрапляють у вже сформовані та майже заповнені класи. Конкурс на нові місця ми організовуємо влітку, але впродовж навчального року отримуємо безліч запитів щодо переведення до нашої школи.

Б. Н.: З 2022 року з нашої групи виїхало небагато людей, приблизно до 15, і більшість з них залишилася за кордоном. У випуску 2023 року було семеро хлопців, всі вони вирішили продовжити навчання за межами країни. Наразі ця тенденція дещо зменшилася: лише один або два студенти вступають до закордонних навчальних закладів, а частина повертається додому вже через пів року чи рік.

У нашій установі 5 % дітей є внутрішньо переміщеними, переважно з Запоріжжя, Харкова та Києва. Вони продовжують звертатися за можливістю вступити в середині навчального року. Проте, набір вже завершено, і вільних місць немає — класи налічують по 36 учнів.

Ю. Д.: Наші класи настільки переповнені, що немає місця навіть для парти. Було б доцільніше мати групу з 24 учнів, адже навчальний процес у такому форматі був би значно продуктивнішим.

Окрім досягнень у навчанні та співпраці з педагогом, що ще має велике значення для дітей?

Ю. Д.: Повсякденність, звичайне існування.

Коли ж знайти на нього час, якщо стільки уроків навалилося?

Ю. Д.: Є. Будьте впевнені, діти ведуть цілком насичене і повноцінне життя.

Які трансформації відбулися в житті дітей за останні роки?

Б. Н.: Вони стали надзвичайно незалежними. Вільно висловлюють свої погляди, не погоджуються з певними аспектами, проявляють креативність у своїх ідеях. Діти позитивні, відкриті та без комплексів. Вони мають широкий кругозір, отримують доступ до великої кількості інформації та активно читають. Не бояться проявляти ініціативу в організації різних заходів. Ми з гордістю спостерігаємо за їхніми досягненнями.

Дуже радісно бути присутнім на святі останнього дзвоника або випускному, спостерігаючи за результатами спільних зусиль батьків і вчителів. Я завжди повторюю: "Я захоплююся вами, коли дивлюся на ваші сяючі обличчя і розумні погляди. І те батьківське тепло, яке діти випромінюють, відчувається в кожному з них".

Ю. Д.: Особливо приємно спостерігати за тим, як вони завершують навчання в університетах і знаходять своє місце в житті. Вони повертаються до нас, зустрічаються з однокласниками. Існують групи, які щороку організовують зустрічі, і це викликає в них великий інтерес. Багато з них створюють сім’ї між собою, а згодом приводять своїх дітей до наших навчальних закладів і самі стають вчителями.

Бесіду проводила Світлана Жаб'юк.

Повна чи часткова копія матеріалу без отримання письмового дозволу від редакції є забороненою і розглядається як порушення авторських прав.