Савва Лібкін вказав на недоліки українських шкіл, підкресливши, що учнів не навчають, як стати вільними, заробляти гроші та ефективно використовувати отримані знання в повсякденному житті.

Одеський ресторатор Савва Лібкін, батько чотирьох доньок, звернув увагу на недоліки в українській освітній системі. Він висловив занепокоєння, що учнів не навчають критично мислити або використовувати свої знання на практиці. Натомість, школярам пропонують просто вірити в те, що все, що вони вивчають, колись стане їм у нагоді.

У дописі на особистій сторінці у Facebook Лібкін зазначає, що у школі також не вчать заробляти гроші, адже діти повинні мати хоча б мінімальні знання про підприємництво. Натомість, учням вкладають ідеї, що гроші - це щось погане, а про дітей завжди хтось дбатиме.

"Чого не навчають у сучасній українській школі з того, що справді стало б у пригоді дітям - моїм і вашим? Не вчать критичного мислення, тобто вміння ставити запитання, іноді незручні. Чому нас у школі навчають саме цього, а не чогось іншого? Чому все влаштовано так, а не інакше? Кому це вигідно? Знання подаються так, ніби запаковані в коробочку, і будь-яка спроба визирнути за її межі, м'яко кажучи, не заохочується", - пише Лібкін.

"У навчальних закладах не навчають, як заробляти гроші. Звісно, середня школа не є бізнес-інститутом, але елементарні знання про підприємництво могли б бути корисними. Натомість навчання фокусується на зовсім протилежному - на утриманстві та переконанні, що гроші - це щось негативне. Школа обіцяє, що завжди знайдеться хтось, хто про тебе подбає: батьки, держава тощо. Але реальність така, що батьки не вічні, а держава не має наміру взяти на себе цю відповідальність. Тож питання, чим підмостити свій хліб, доведеться вирішувати самостійно. У навчальних закладах про це не згадують - там бідні викладачі навчають дітей, як залишатися бідними," - зазначає він.

Крім того, у школі не вчать бути вільними, а навпаки вкладають, як залишатися в межах, "програмуючи дітей, як роботів", адже дзвінок лунає лише для вчителя, а навчальна програма непорушна. Також часто переписують підручники з історії, на лінійках виступають депутати, а шкала патріотизму має відповідати нормам, які встановило Міністерство освіти. За словами Лібкіна, це політизує заклади освіти.

Український ресторатор також підкреслив, що в навчальних закладах практично не приділяється уваги культурі. У той час як в початкових класах є заняття з творчості, у старших класах залишаються лише уроки літератури.

"Чим відрізняється експресіонізм від імпресіонізму, а постмодернізм від метамодернізму, чому сучасне мистецтво тяжіє до провокації, чим талановита вистава відрізняється від посередньої - про це у школі не почуєш. Хто такий Пушкін сьогодні - знати небезпечно, а хто такий Пітер Брейгель чи Луїза Буржуа - не знають навіть деякі вчителі. Залишається сподіватися, що всьому цьому вашу дитину навчить вулиця (що малоймовірно) або доведеться самим узятися за культурну освіту - з допомогою книжок, музеїв і театрів", - зазначає Лібкін.

Він переконаний, що в короткостроковій перспективі ситуація в освітній сфері залишиться стабільною, а якість навчання не покращиться. Ресторатор наголосив, що батьки повинні взяти на себе відповідальність за те, чого школа не забезпечує, однак для цього їм необхідно бути культурними, освіченими і здатними до критичного мислення.

Погляди Лібкіна отримали підтримку з боку освітян та звичайних українців. Зокрема, освітній аналітик Сергій Дятленко підкреслив, що багато з його думок знайшли відгук у серцях людей.

"З деякими моментами я можу не погодитися. Деякі речі мені не до вподоби, а інші вразили, мов удар батога. Проте більшість висловлених думок знайшли відгук у моєму серці. Такою повинна бути реакція на якісний контент," - зазначив Дятленко.

У той же час, користувачі соціальної мережі висловили думку, що дітей слід навчати розвивати різні вміння та навички. Однак українці також підкреслили, що важко навчати учнів, якщо більшість педагогів самі не володіють необхідними компетенціями, як зазначив Лібкін.

Ви виявляєте вражаючу здатність до розуміння! Важливо навчити дітей самостійно розвивати свої навички та уміння.

"А ще в школі не навчають скромності, людяності, співчуттю і багатьом якостям, притаманним Людині".

"Не навчають, бо самі не усвідомлюють, про що йдеться! Вони не мають достатніх знань у цій сфері! Адже й самі здобували освіту в таких же умовах. Не зацікавлені в тому, щоб виховувати розумних людей, адже це може бути невигідно. Краще, коли маси працюють як механізм: зранку на завод, ввечері додому, а на вихідних — розважитися і забутися. Це вигідно державі. Народ без власної думки — це зручний ресурс для маніпуляцій. Ось чому система освіти виглядає саме так. На жаль."

Раніше OBOZ.UA інформував про те, що вчитель біології Руслан Шаламов висловив свої думки щодо недоліків шкільних підручників.

#Музей #Олександр Пушкін #Школа #Підприємництво #Хліб #Підручник #Українці #Міністерство освіти і науки України #Знання #Біологія #Держава (політичний устрій) #Середня школа #Патріотизм #Театр #Продуктивність #Сучасне мистецтво #Знання (видавництво) #Постмодернізм #Експресіонізм #Луїза Буржуа #Імпресіонізм

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
Інновація перевершує традиційні панелі. У Сполучених Штатах розробили 3D-сонячні вежі, які генерують на 50% більше енергії.
Гарвардський університет вибрав проект реконструкції Державного податкового університету в Україні як приклад для вивчення теми сталого розвитку.
Енергія, що походить з ґрунту – чи може трава стати заміною газу?
Теги