Директорка УЦОЯО Вакуленко: Наше завдання - щоб кожен і кожна могли реалізувати свої освітні плани та мрії

#Бізнес

Інтерв'ю директорки Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяни Вакуленко агентству "Інтерфакс-Україна"

Яка наразі ситуація з фінансуванням Українського центру оцінювання якості освіти, зважаючи на те, що в держбюджеті на 2026 рік ваш запит не був задоволений повністю?

Ми дійсно не отримали частину запитуваного фінансування на товари й послуги. Поки що видається, що навіть із наявними фінансами ми матимемо змогу повноцінно провести всі освітні оцінювання. Але, звичайно, частина цих коштів була закладена на матеріальне устаткування самого Центру, і на це фінансування вже немає.

Водночас ми звертаємося до наших міжнародних партнерів щодо підтримки за окремими напрямами.

Зокрема, ідеться про додаткову комп'ютерну техніку для працівників та забезпечення Центру генератором, якого наразі в нас немає. Наступна зима може виявитися ще складнішою з погляду енергетичної ситуації, ніж попередня. А в нашому приміщенні відсутні будь-які альтернативні джерела енергозабезпечення, окрім централізованого. Безумовно, це створює проблему, адже всі підготовчі процеси до проведення оцінювань здійснюються лише в межах закритих систем нашого офісу.

Яка на сьогодні заробітна плата в Центрі оцінювання і регіональних підрозділах? Чи є необхідність у підвищенні зарплат?

Наші заробітні плати визначаються відповідною постановою Кабінету міністрів України. Наразі ми бачимо, що вони є середніми за мірками освітньої сфери, однак вимоги до наших фахівців є дуже високими. Тому очевидно, що ми порушуватимемо питання про їх підвищення.

На жаль, за останній місяць установу залишили троє важливих фахівців, оскільки вони знайшли аналогічну роботу з меншим рівнем навантаження та вищою зарплатою.

Скільки отримують інструктори в тимчасових екземенаційних центрах?

Ми вдячні Міністерству освіти і науки, Міністерству фінансів, а також Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій за підтримку в цьому питанні, адже саме минулого року вдалося підвищити відповідні ставки вдвічі. Завдяки цьому колеги почали отримувати за свою роботу хоч і не великі, але більш адекватні кошти.

Так, черговий у тимчасовому екзаменаційному центрі раніше отримував близько 80 гривень за годину роботи, а тепер ця ставка зросла до 160 гривень без відрахувань. Ми розуміли, що без такого підвищення не матимемо змоги залучати працівників до проведення настільки масштабних оцінювань. Зараз великих проблем із цим немає: ми можемо забезпечити тимчасові екзаменаційні центри кваліфікованими кадрами, і люди готові з нами працювати.

Звісно, це не якісь високі зарплати. Очевидно, що репетиторство або інші види додаткової діяльності у сфері освіти оплачуються краще, однак це вже більш адекватний рівень оплати, за якого людина принаймні готова розглядати можливість співпраці з нами.

За кордоном в тимчасових екземенаційних центрах оплата така ж?

Так. Більше того, для отримання цієї оплати як в Україні, так і за кордоном, людина повинна мати реєстраційний номер платника податків і рахунок в українському банку. На жаль, не всі працівники закордонних тимчасових екземенаційних центрів можуть отримувати від нас оплату, оскільки не мають змоги виконати ці базові вимоги. Тому фактично вони працюють радше заради ідеї і бажання підтримати Україну.

Ми розуміємо, що вартість життя в європейських країнах є вищою, ніж в Україні, тому така оплата є ще малопривабливою для колег за кордоном. Це радше прояв волонтерської діяльності, ніж спосіб отримання додаткового заробітку. Водночас у нас немає підстав для зміни визначених ставок для залучених працівників в інших країнах.

Яка вартість для держави проведення тестування з розрахунку на одного учня?

Вартість оцінювання - це комплекс заходів, від розроблення завдань до залучення персоналу. Минулого року це було понад 980 грн, цьогоріч -- понад 1070 грн.

Чи варто вводити оплату за неявку на національний мультипредметний тест (НМТ) без поважних причин? Це доволі великі витрати для держави, якщо декілька тисяч реєструються і не приходять.

З одного боку, наша держава, яка перебуває в таких складних обставинах, прагне забезпечити раціональне використання коштів і не витрачати ресурси на людей, які не планують проходити оцінювання. Це цілком зрозумілий підхід із погляду здорового раціоналізму. З іншого боку, очевидно, що забезпечити стовідсоткову явку неможливо, адже існують як об'єктивні причини, так і зміни особистих планів учасників.

Безумовно, є потреба в обговоренні таких питань, як, наприклад, запровадження оплати за участь в оцінюванні для випускників минулих років. Адже доросла людина вже мала можливість безоплатно пройти оцінювання, а в наступні роки могла б проходити його на платній основі. Але ми маємо розуміти, що живемо в дуже складних умовах і, якщо така плата позбавить можливості взяти участь у конкурсному відборі людину, яка прагне вступити до університету, це буде несправедливо.

Також ми повинні враховувати, що є вразливі категорії населення та категорії, які потребують додаткової підтримки. Їхні шанси на вступ не можуть залежати від того, чи мають вони кошти для участі в оцінюванні.

Тому такі дискусії періодично виникають. І хоча це, ймовірно, дало б змогу зекономити певні ресурси, водночас це спричинило б доволі складний суспільний діалог.

Тобто ви не будете ініціювати таку історію, скажімо, з наступного року?

Наступного року такий підхід точно буде неможливим. Ми обговорювали можливість запровадження подібних варіантів раніше, однак з огляду на умови повномасштабної війни це не видається реалістичним на сьогодні. Крім того, таке рішення не може бути швидким, адже його впровадження потребує належної підготовки.

Тобто це питання на після війни?

Це точно не питання цього чи наступного року.

Цьогоріч НМТ проходитиме в уже звичному одноденному форматі. Минулого року тривали дискусії, чи не зробити формат дводенним, щоб, серед іншого, зменшити навантаження на учасників. Але все ж було вирішено залишити все як є, і серед головних причин називалися можливі логістичні незручності для вступників із прифронтових територій та за кордоном. Наскільки справедливе це рішення з точки зору загального пулу учасників?

Справедливість полягає не в бажанні чи небажанні когось підтримувати, а у створенні умов, за яких різні категорії вступників, зокрема найуразливіші, матимуть реальний шанс на вступ.

Для всіх ми застосовуємо однакову модель, і це означає, що результати всіх учасників є порівнюваними. Я, наприклад, чула ідею запровадження гібридної моделі. Однак це точно буде несправедливо, адже очевидно, що проходити другий блок тестування після двогодинної попередньої сесії - це одна історія, а починати такий блок "на свіжу голову" - зовсім інша. Тому такий варіант є неприйнятним.

Водночас варіант, за якого ми враховуємо думку й побажання багатьох, але не беремо до уваги потреб значної частини вступників, зокрема найуразливіших категорій, які вже на етапі підготовки до тестування стикаються з численними труднощами та викликами, також є неправильним. Очевидно, що чинна модель є складною. Але й вступна кампанія в умовах повномасштабної війни - це вже саме по собі складне завдання.

Минулорічна дискусія про цей одно- чи дводенний формат поставила крапку до кінця війни, чи вона знову почнеться після цьогорічного НМТ?

На мій погляд, ми досить ґрунтовно опрацювали цьогорічні можливі ризики та обговорили їх із колегами з Міністерства освіти і науки, Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, а також з омбудсменами. Тому, поки суттєво не зміняться умови, не виглядає, що цими ризиками можна знехтувати. Тобто за умов, коли логістика залишається постійно складною, а, наприклад, для того, щоб дістатися до Запоріжжя для участі в оцінюванні, потрібно їхати під загрозою обстрілів, ми не можемо ухвалювати інших рішень.

Однією із великих відмінностей ЗНО від НМТ є відсутність в останньому питань з відкритою розгорнутою відповіддю. Чи не вважаєте, що варто поступово, в невеликому об'ємі, все ж таки, в НМТ вводити такі запитання?

У нас є завдання з відкритою формою, але вони передбачають числову відповідь. Наприклад, у тестах з математики, фізики чи хімії потрібно розв'язати задачу й унести числовий результат. Це завдання, які не передбачають "вгадування" або якихось випадкових відповідей. Для отримання правильної відповіді потрібно пропрацювати задачу, засвідчити вміння виконувати певні операції.

Якщо говорити про завдання з розгорнутою формою відповіді, то, безумовно, ми над цим працюємо. У межах модернізації платформи для проведення НМТ вже є рішення, які в перспективі дадуть змогу проводити онлайн-оцінювання із завданнями відкритої форми відповіді.

Водночас маємо враховувати низку важливих аспектів. По-перше, якщо йдеться про текстові відповіді, необхідно враховувати різні розкладки клавіатури та забезпечити можливість для українських учасників у 33 країнах світу використовувати українську розкладку.

По-друге, це питання тривалості виконання таких завдань. Зараз предметні тести НМТ є доволі короткими, адже тестування і так вже триває 4 години - два блоки по 2 години. Збільшення кількості завдань неминуче потребуватиме подовження тривалості тестування. Якщо ж додавати такі формати за рахунок інших завдань, це може збільшити похибку вимірювання, оскільки завдання з розгорнутою відповіддю передбачають елемент людського фактору під час перевірки.

Крім того, однією з відмінностей НМТ від ЗНО є те, що учасник отримує результат одразу після завершення тесту - на екрані. З огляду на той рівень стресу, який і так супроводжує підготовку до НМТ, додаткове очікування результатів не видається очевидно виправданим.

І найголовніше запитання - для чого це робити? Основна мета НМТ - забезпечення вступу до закладів вищої освіти. Тих результатів, які ми сьогодні отримуємо із чотирьох предметів, цілком достатньо для формування конкурсного бала, достатньо для диференціації вступників і вступниць з різним рівнем підготовки і, урешті, достатньо для того, щоб дати змогу університетам відібрати найкращих.

Тобто, узагальнюючи сказане вами, цього не буде в НМТ?

Поки безпекова ситуація не дає змоги розширити його хоча б на два дні, це не видається адекватним рішенням.

Якщо говорити про перспективу, то очевидно, що НМТ має бути замінене чимось середнім між НМТ і ЗНО. У такій моделі від НМТ можна було б зберегти комп'ютерний формат і принаймні частину завдань закритого типу, що дають змогу швидко обробляти результати та аналізувати дані. Водночас від ЗНО можна було б взяти відкриті завдання та завдання з розгорнутою відповіддю з математики, української мови та іноземних мов. Також варто повернути формат, коли один предмет або максимум два складаються впродовж одного дня, а між сесіями тестування передбачена перерва для учасників.

Як ви загалом бачите перехід від НМТ до ЗНО по завершенню війни чи настанні більш сприятливих умов? Чи буде це одразу з наступного року, чи треба буде вводити перехідні періоди?

Не можна очікувати, що сьогодні припиняються бойові дії і вже наступного дня все запрацює інакше. Це неможливо, адже існують складні підготовчі процеси.

Уже сьогодні ми готуємо тестові матеріали на наступний рік. Для того щоб забезпечити тестування такої значної кількості вступників і вступниць, організувати локації для проходження тестів, підготувати зміст тестових матеріалів, забезпечити повне організаційне супроводження, а також навчений персонал, потрібно щонайменше рік.

Типовий цикл таких тестувань становить близько трьох років - це нормальний термін для імплементації будь-якої інновації. У нас ці цикли в умовах війни значно скорочені, але не настільки, щоб їх можна було звести до мінімуму, адже існують об'єктивні організаційні процеси.

Так само не може бути швидкого переходу на зовсім іншу модель, якщо ми плануємо проводити оцінювання за кордоном. Поки ми це робимо, збільшення кількості днів тестування виглядає малоймовірним, адже партнери готові працювати з нами в межах 17 днів основної сесії НМТ, а також додаткової сесії та вступних до магістратури. Якщо ж запропонувати модель, де учасник чи учасниця складатиме тест упродовж 2-4 днів, це означатиме просити партнерів підтримувати процес фактично із травня до кінця серпня. Не думаю, що багато міжнародних партнерів погодилися б на таке тривале залучення своїх інституцій. Тому щонайменше рік потрібен для того, щоб визначити, що саме ми робимо далі.

Тобто, якщо, у 2026 році настають умови, які дозволяють щось змінювати, то зміни відбудуться, скоріше всього, у 2028-му?

Як довго, на вашу думку, потрібно буде проводити НМТ / ЗНО за кордоном після завершення війни і від чого це залежатиме?

Мені здається, що Україна вже давно усвідомила, що потрібно цінувати кожного й кожну, хто є українцем, незалежно від того, де вони зараз проживають, у яких обставинах перебувають і які мають плани на майбутнє. Якщо існує хоча б невелика ймовірність того, що дитина чи підліток повернеться до України, навчатиметься в українському закладі вищої освіти, ми маємо створювати для цього всі необхідні умови.

Тож допоки ми маємо доволі значну кількість охочих проходити таке оцінювання за кордоном, ми маємо зберігати цю систему. Водночас вона може з часом змінюватися.

Можливо, з'явиться більше вступників і вступниць, яким не буде потрібне НМТ, і вони зможуть вступати за результатами своїх випускних іспитів у країнах перебування, як це зараз дозволяє Міністерство освіти і науки України. Однак доти, доки є люди, які хочуть вступати до українських вишів, але перебувають за кордоном, ми маємо забезпечувати їм таку можливість.

Тобто можна припустити, що таке закордонне оцінювання в майбутньому може перерости в постійний формат, можливо в дещо скороченому вигляді? Щось по типу як з виборами на закордонних дільницях.

Певні гібридні формати можна опрацьовувати залежно від кількості охочих. На 2026 рік ми не бачимо потреби в запровадженні якогось спрощеного формату, оскільки за кордоном зареєструвалися 18,5 тис. учасників. Але загалом так, будемо бачити, де залишатиметься велика потреба і відповідно до цього будемо формувати таку можливість.

Частина тимчасових екземенаційних центрів за кордоном є дуже популярними, і місця в них закінчуються в перші дні реєстрації. Який відсоток наших випускників за кордоном вдається залучити до НМТ виходячи із наявних можливостей? Чи задовольняється попит повністю?

Ми точно покриваємо запит у тих країнах, де найбільше наших вступників і вступниць. Це, зокрема, Німеччина й Польща - там діє значна кількість локацій і достатньо місць, які не вичерпуються навіть у межах додаткового періоду реєстрації.

Утім, ми не завжди можемо повністю задовольнити попит у конкретних містах. Тобто, якщо дитина хоче пройти оцінювання саме в певному місті, така можливість може бути відсутня.

Також інколи ми не можемо забезпечити достатню кількість місць у деяких країнах, де було передбачено обмежену кількість локацій. Наприклад, цього року в Румунії було відкрито відносно небагато місць у Бухаресті, і вони були заповнені доволі швидко.

Водночас варто розуміти, що йдеться про вступні іспити і про те, що вступник чи вступниця планує навчатися в українському університеті впродовж настуних чотирьох років. Тому, на мій погляд, якщо людина справді має намір навчатися в університеті, вона має бути готова організувати приїзд хоча б на один день для проходження тестування, навіть якщо локація є доволі віддаленою.

Якщо говорити загалом, то наша пропозиція місць завжди перевищує попит. Цього року було передбачено понад 30 тисяч місць. Водночас середні показники не завжди відображають окремі локальні проблеми.

Чи не обговорюється питання розширення кількості обовʼязкових предметів на НМТ, скажімо, додавання до цього переліку іноземної мови, зважаючи на наш поступ до Європейського Союзу?

Мені здається, що поки йдеться про проведення чотирьох предметів у межах одного дня оцінювання, додавання нових є неможливим. Ми можемо або зменшувати тривалість кожного окремого предметного тесту, однак тоді виникатиме значна проблема переключення між завданнями, а також суттєво знизиться точність вимірювання, адже в коротких тестових формах будь-яка помилка матиме велику вагу. Або ж, навпаки, ми можемо збільшувати тривалість тестування, однак це теж неможливо: а тривалість, яка є зараз, на мою думку, є максимальною в наших умовах. Це вже межа прийнятності організації такого процесу.

У 2022 році після основної і додаткової сесій НМТ запровадили ще спеціальну сесію. Чи буде щось подібне у 2026 році і за яких умов?

У 2022 році це був вимушений крок, адже ми фактично повністю переналаштовували модель оцінювання. На той момент ми не були впевнені, чи всі абітурієнти встигнуть зареєструватися вчасно. Спочатку тривала реєстрація на ЗНО, потім через повномасштабне вторгнення її було призупинено, а згодом, у квітні, ми запустили нову реєстрацію. Це був складний перехід від однієї моделі до іншої, і тоді планували цю спеціальну сесію з огляду на те, що не всі охочі мали змогу взяти участь в основній і додатковій сесіях. Крім того, на той момент ми не мали чіткого розуміння безпекової ситуації, а також того, чи буде достатньо комп'ютерів для всіх учасників і чи матимемо ми належне програмне забезпечення для проведення оцінювання.

Тепер ми вже п'ятий рік проводимо такі оцінювання, маємо значно більше даних і маємо краще розуміння всіх процесів. Ми бачимо, що основної та додаткової сесій загалом достатньо - за умови, що не виникає якихось надзвичайно складних обставин. Наприклад, минулого року були дуже серйозні нічні повітряні атаки, а позаминулого - тривалі періоди відключень електроенергії.

Якщо цьогоріч названі чинники накладуться або з'являться нові виклики, тоді може виникнути потреба в третій сесії, щоб усі, хто не мав змоги взяти участі в основній чи додатковій, могли реалізувати своє право. Утім, якщо умови залишатимуться на рівні тих труднощів, з якими ми вже стикалися, то, ймовірно, двох сесій буде достатньо.

Наразі технології дозволяють зробити процес списування більш простим і непомітним. Чи були випадки, коли під час тестування ви виявляли в учасників якісь нетипові гаджети, скажімо окуляри з камерами, чи ще якісь "шпигунські" прилади?

За роки проведення тестувань на комп'ютерній осонові нам уже довелося стикатися з усім. Ми бачили фактично весь "китайський ринок" девайсів у різних форматах і з різним функціоналом. Ми розуміємо, що вартість таких пристроїв постійно знижується, а отже, можливість їх використання стає все вищою і вищою. У цьому сенсі ми перебуваємо в певній нерівній боротьбі з людьми, у яких є три долари і підписка на eBay.

Водночас ми намагаємося в цій боротьбі не втрачати позицій. Ідеться і про камери спостереження, і про металодетектори, і про контроль в аудиторіях, і про багато інших інструментів.

Наша основна мета - унеможливити вплив на результати тестування. Так, інколи трапляється, що після проведення тестування в певний день окремі завдання потрапляють у відкритий доступ, і це прикро, адже йдеться про втрату важливих дороговартісних тестових матеріалів. Однак це не впливає на результати учасників, оскільки тестування проводиться одночасно, а використані добірки не повторюються.

Найбільш критична ситуація, з якою ми боремося і на подолання якої спрямовані основні зусилля, - це недопущення отримання учасниками будь-якої інформації про правильність або неправильність відповідей під час виконання тесту. Ідеться, зокрема, про навушники та інші пристрої, які можуть забезпечувати зворотний зв'язок.

Які найцікавіші шпаргалки виявляли в учасників?

Зі шпаргалками останнім часом ми бачимо не надто креативні рішення. Інколи вони бувають заховані в ручках, але це, по суті, підходи, які існували і 30 років тому. Буває, що інформацію записують на тілі або одязі, однак це теж не щось принципово нове. Тепер усі розраховують на те, щоб використати мобільний телефон, і у звʼязку із цим стають усе більше цікавими предмети одягу, щоб кудись його припасувати, скажімо, високі чоботи. Але це теж не дуже оригінально.

Мені здається, що вступнику чи вступниці, які справді потребують результату, не варто вдаватися до таких спроб. Тестування є довгим - це чотири предмети за чотири години, і завдань досить багато. Розраховувати на те, що мобільний телефон або інший пристрій допоможе отримати одну додаткову відповідь, теоретично можна, але час, витрачений на пошук пристрою, фотографування, спілкування з AI-чатами, навряд чи це виправдовує. Та й із високою ймовірністю таку особу буде виявлено в процесі. А так би вона просто пропустила одне завдання, яке в загальному результаті, можливо, мало б дуже маленьку вагу.

Чи були випадки, коли інструктори тимчасових екземенаційних центрів були виявлені на тому, що допомагали учасникам скласти тест, чи закривали очі на порушення правил?

Такого немає. Водночас ми дуже просимо вступників і вступниць, щоб вони, якщо помічають подібні випадки або підозрілі ситуації, обов'язково повідомляли про це Український та регіональні центри оцінювання якості освіти, аби ми могли вчасно запобігати таким проявам.

Важливо розуміти, що, коли хтось толерує подібні схеми (навіть із добрих намірів, наприклад, через бажання допомогти молоді), це зрештою шкодить усім. У результаті вступники, які списують, можуть отримати вищі бали й претендувати на ті ж місця у виші, що й ті вступники, які чесно отримали свій результат на тестуванні.

Ви не вперше звертаєте увагу на те, що учасникам НМТ варто повідомляти, якщо вони стають свідками списування. Але чи були реально такі звернення?

Нас повідомляють після тестування, що в конкретних аудиторіях хтось списав. Найчастіше йдеться про перегляд відповідей із сусіднього монітора через специфічну розстановку комп'ютерів, адже не всюди є можливість організувати простір так, щоб повністю унеможливити огляд екранів. У таких випадках ми посилюємо заходи безпеки, проводимо відповідні роз'яснення та додатково опрацьовуємо ці питання з колективами.

Водночас перед тим, як ухвалювати будь-які рішення, ми обов'язково перевіряємо інформацію, оскільки інколи подібні скарги мають емоційний характер - коли, умовно, "я не склав, отже ті, хто склав, списали".

Але такого, щоб хтось прямо під час тестування на когось показав пальцем, такого не бувало?

У нас не було таких випадків ні в минулому, ні в позаминулому році. Думаю, що для нашого суспільства загалом не є характерною ситуація, коли когось "здають" системі.

Водночас я хотіла б звернути увагу вступників: не варто протиставляти нас як окрему систему і себе як тих, хто "проти неї". Ми працюємо для того, щоб всі абітурієнти мали рівні шанси вступити до університетів на засадах справедливості, неупередженості, прозорості і за зрозумілими правилами. Ми фактично в одному "човні". Наше спільне завдання - щоб кожен і кожна могли реалізувати свої освітні плани та мрії.

Чи звертаються учасники тестувань до суду? Чи були випадки, коли такі суди Центр програвав?

У нас щороку є певна кількість звернень, але їх небагато - до десяти. І на понад 300 тисяч учасників це справді дуже мала частка.

Важливо розуміти, що існують процедури, які дають змогу захищати права учасників у разі, якщо вони вважають, що були якісь порушення. Зокрема, учасник тестування може подати заяву до регіонального центру оцінювання якості освіти щодо порушення процедури. Далі така заява розглядається апеляційною комісією при Українському центрі оцінювання якості освіти. І якщо комісія не знаходить підстав для задоволення заяви, тоді питання може доходити до суду.

Найчастіше такі ситуації пов'язані з незадовільним результатом. Наприклад, учасник чи учасниця отримують результат тестування, який їх не влаштовує, і тоді з'являється заява про погане самопочуття під час тестування та про те, що саме це вплинуло на результат.

Таких ситуацій доволі мало, але якщо вони є, то ми подаємо свої матеріали до суду і можемо виграти чи програти. За досвідом, майже завжди ми виграємо. Але є і поодинокі випадки, коли суди ухвалюють інші рішення.