Попри зростання кількості вступників на спеціальність "Журналістика" у 2025 році, питання якості викладання залишається неоднозначним.
Відповідно до інформації, доступної в Єдиній державній електронній базі даних з освіти, цього року конкурс на отримання вищої освіти на бакалаврському рівні оголосили 73 вищі навчальні заклади, а на магістерському – 52.
Цю інформацію озвучила виконавча директорка громадської організації "Український інститут медіа та комунікації" Діана Дуцик на панелі "Журналісти-практики - як викладачі?", що проходила в рамках дискусії "Майбутнє журналістської освіти: нові виклики" в пресцентрі "Укрінформ".
Подію організувала Кафедра онлайн-медіа ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка за сприяння Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні.
"Кількість абітурієнтів, які обирають спеціальність журналістика, значно зросла у порівнянні з минулими роками. Проте це не призводить до покращення якості освіти, оскільки індустрія висуває серйозні вимоги до підготовки журналістських фахівців в університетах," – підкреслила Дуцик.
Керівник експертної групи з питань розвитку кваліфікаційної системи та освіти для дорослих Директорату вищої освіти Міністерства освіти і науки Ігор Балуба підкреслив, що існуюче законодавство не накладає обмежень на вищі навчальні заклади в їхній діяльності щодо підготовки фахівців.
"Кількість вищих навчальних закладів, що готують журналістів, безсумнівно, може свідчити про їх попит в суспільстві, або ж про прагнення самих закладів, які, можливо, намагаються залучити студентів екстенсивними методами," -- висловив думку Балуба.
Він також підкреслив, що формальним критерієм для оцінки якості підготовки спеціалістів є наявність акредитованих освітніх програм. Якщо програма отримала акредитацію від Національного агентства забезпечення якості вищої освіти, її можна вважати високоякісною.
"Якою мірою освітній процес відповідає потребам студентів, а також вимогам ринку праці і запитам регіональних та національних медіа — це риторичне питання. Зважаючи на думку суспільства, питання якості є актуальним", — підкреслив Ігор Балуба.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин підкреслив, що державні органи не повинні втручатися у формування змісту та методів навчання журналістики. Це завдання має виконуватися самими журналістами, які володіють відповідною академічною підготовкою. Він також зазначив, що, порівнюючи з європейськими країнами, стан журналістської освіти в Україні в цілому виглядає досить прийнятно.
Керівник Ігор Балуба зазначив, що на сьогоднішній день не існує ефективного механізму залучення практикуючих журналістів, а основним стримувальним фактором залишається рівень зарплати. У таких умовах викладання стає питанням особистої мотивації. "Це потрібно розглядати в контексті особистості. Це може бути покликання або місіанство. В нашій ситуації це є єдиним варіантом на сьогодні", — підкреслив він.
Діана Дуцик підкреслила, що на стимулювання викладачів значною мірою впливають перевантаженість навчальними обов'язками та бюрократичні процеси.
У відповідь Ярослав Юрчишин наголосив, що досягнення позитивних змін може бути ускладнене без активної самоорганізації професійної громади. Він вважає, що одним із можливих рішень може бути утворення консорціуму провідних університетів, який сприятиме реалізації справжнього самоврядування.
На цій же події Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України, повідомила про плани створення посібника з питань безпеки для журналістів.
#Університет #Журналіст #Укрінформ #Студент #Вища освіта #Суспільство #Міністерство освіти і науки України #Законодавство #Вищий навчальний заклад #Організація громади #Українська культура #Ступінь бакалавра #Комунікація #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Ринок праці #Мотивація #Медіа (комунікація) #Ступінь магістра #Виконавча влада (уряд) #Журналістика #Ярослав Юрчишин #Міністерство культури України #Єдина державна електронна база з питань освіти
