Освітня омбудсменка Надія Лещик висловила думку, що держава не в змозі фінансувати велику кількість навчальних закладів, оскільки це є значним навантаженням на бюджет. Вона зазначила, що в Україні спостерігається демографічна криза: багато дітей та молоді залишили країну, що призводить до об'єднання класів, груп і навіть університетів.
Про це Лещик розповіла в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", Вона зауважила, що отримує багато звернень через закриття малокомплектних шкіл та реорганізацію закладів вищої освіти.
"В нас відбувається демографічна криза, багато дітей і молоді виїхало за кордон. Відповідно зменшується кількість закладів освіти всіх рівнів і типів, злиття класів, груп і так далі. Зрозуміло, що це відображається на вищій освіті. Ми також отримуємо багато звернень від педагогів і батьків, що закриваються малокомплектні школи, де по 15-30 учнів. Те саме у вищій освіті. Коли до мене надходять скарги, я завжди дивлюся у Єдину державну електронну базу з питань освіти скільки там студентів і яких спеціальностей", - сказала Лещик.
"Проте необхідно відзначити, що на всіх рівнях спостерігається зниження кількості освітніх установ. Держава не в змозі фінансувати таку кількість навчальних закладів, оскільки це призводить до значних витрат із державного бюджету", - підкреслила вона.
Освітня омбудсменка зауважила, що важливо, щоб при реорганізації вишів права студентів та педагогічних, науково-педагогічних працівників були дотримані, а також збереглися бюджетні місця студентів.
Щодо приватизування державних університетів, Лещик зазначила, що і в 2025 році і в наступному згідно з положеннями закону про державний бюджет є можливість приватизації будівель та споруд державних вишів та наукових установ, що реорганізуються або реорганізовані шляхом злиття.
Обурення українців, які взяли участь в обговоренні під дописом Освіта.ua, викликала заява освітньої омбудсменки. Вони вказали на народних депутатів, яких держава продовжує фінансувати, незважаючи на обставини. Користувачі соціальних мереж висловили думку, що освітні установи повинні стати об'єктом скорочення в першу чергу. Крім того, після закінчення повномасштабної війни діти з окупованих регіонів матимуть потребу в безпечному місці для повернення.
"Чи можливо утримувати 450 депутатів у країні, яка пережила важкі воєнні часи?"
Давайте спочатку розглянемо, чи є доцільним збереження такої чисельності депутатів, суддів, прокурорів та чиновників на всіх рівнях. Кількість населення зменшилася на мільйони, а державний апарат продовжує розширюватися. Як це можливо в адекватній країні? Скорочення повинні торкнутися насамперед інших сфер, а не освіти.
"У селі варто закрити дитячі садки, але клуби і бібліотеки залишити відкритими. Хоча в них уже давно ніхто не з'являється. Ось така ситуація."
"Чи є достатньо фінансування для утримання депутатів, їхніх асистентів, радників та інших? Якщо ми зменшуємо кількість вчителів і медичних працівників, то варто також скоротити у відсотковому співвідношенні депутатів та державних службовців!"
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що 40% українських навчальних закладів стикаються з нестачею педагогічних кадрів.
#Університет #Студент #Бібліотека #Вища освіта #Українці #Державний бюджет #Вищий навчальний заклад #Держава (політичний устрій) #Дефіцитні видатки #Прокурор. #Інтерфакс-Україна #Демографія #Приватизація
