Онлайн-тести та шкали: інформативність чи пастка?
У сучасному світі популярними стали такі інструменти, як шкала Бека, тести на тривожність чи симптоматику ПТСР. Вони легко доступні, але часто створюють ілюзію контролю над психічним станом, замінюючи професійну допомогу.
"У людей має бути загальна обізнаність щодо критеріїв оцінювання свого здоров'я, стилю життя, психологічного стану тощо. І люди мають усвідомлювати наслідки самодіагностики, а потім - і самолікування", - зазначає експерт.
Михайлов наводить приклад медичних університетів, де студенти на третьому курсі починають вивчати різні захворювання, і в кожному з них раптом виявляються симптоми.
"У медичних навчальних закладах існує термін 'хвороба третього курсу', який вживають, коли студенти переходять до вивчення конкретних хвороб замість загальнотеоретичних дисциплін. І практично кожен студент починає помічати в собі ознаки тих чи інших недуг", - зазначає доктор.
Це яскраво ілюструє, як брак клінічного досвіду та надлишок інформації можуть нашкодити, навіть із найкращими намірами.
"Отже, знання — це, безумовно, корисна річ, проте часто призводить до того, що люди починають самостійно діагностувати у себе неіснуючі захворювання", — підсумовує експерт.
Однією з причин неправильного визначення власного стану є психологічні фактори, зокрема самосугестія.
"Існує цікавий феномен, відомий як самосугестія, або самонавіювання. Коли людина стикається з певною інформацією, будь то через читання чи розповіді друзів і родичів, вона може почати відчувати це на собі," - підкреслює доктор.
Так мозок "підганяє" симптоми під те, що щойно було прочитано. Це може створити внутрішню переконаність у хворобі, навіть коли її немає.
Тривожна тенденція - збільшення інтересу до "трендових" медичних діагнозів.
"У соціумі є й певна 'мода' на деякі захворювання. Зараз, на жаль, 'у тренді' діагностика ПТСР і діагностика депресії", - говорить лікар.
Подібні явища посилюються під час кризових ситуацій, і Україна не є винятком.
"Не можна стверджувати, що українці знаходяться в повністю здоровому психологічному стані та налаштовані оптимістично, адже ми усвідомлюємо, в яких умовах існуємо сьогодні," - зазначає фахівець.
Але емоційно складна ситуація не означає автоматичної наявності хвороби. Саме тому важливо не хапатися за готові діагнози, а звертатися до фахівців.
Головна загроза самостійної діагностики полягає в тому, що людина може почати відчувати реальні симптоми, які насправді викликані лише її вірою в їх існування.
"Шукати хворобливий стан там, де його немає, - це зайве. Скажу більше: внаслідок дії психологічних механізмів дійсно може з'явитися, а потім укорінитися певна симптоматика, у тому числі депресивна і тривожна", - попереджає психіатр.
Михайлов додає, що думка має силу, й іноді здатна змінити стан організму:
"Як кажуть: 'Не провокуй біду, поки вона спокійно спить'. Висловлення думок може перетворитися на реальність," - попереджає доктор медичних наук.
Висновок: знання - так, але без самодіагнозу
Розуміння важливості ментального здоров'я є критично необхідним. Проте це не повинно слугувати заміною професійній консультації з психіатром або психологом.
Необережне використання онлайн-ресурсів та безпідставні висновки про своє здоров’я можуть призвести до виникнення нових хвороб, які раніше не спостерігалися.
Отже, найбільш корисним кроком для вас буде підтримка критичного мислення й звернення за допомогою до професіоналів замість того, щоб шукати відповіді в Інтернеті.
#Університет #Лікар #Україна #Психолог. #Знання #Організм #Психологія #Мозок #Доктор наук #Тривога #Ілюзія #Населення #Хвороба #Симптом #Депресія (психологія) #Психіатр. #Діагноз #Феномен #Посттравматичний стресовий розлад #Соціум #Аутогенне тренування
