В останній час я все більше замислююся над тим, що наші розмови про оборонну індустрію є занадто обмеженими.
Зазвичай обговорення зосереджується на кількості, яку необхідно виготовити — будь то безпілотники, ракети, системи радіоелектронної боротьби, перехоплювачі чи боєприпаси.
Але сучасна війна показує інше: сильна оборонна промисловість починається не зі зброї. Вона починається з промислової екосистеми.
За кожним сучасним безпілотником стоять двигуни, електроніка, оптика, сенсори, матеріали, програмне забезпечення, акумулятори та десятки компонентів.
Ракета є результатом злиття багатьох галузей, таких як розробка двигунів, хімічні технології, металургія, точна механіка, системи управління та радіоелектроніка.
За можливістю виробляти все це серійно стоять верстати, інженери, університети, лабораторії, фінансування та міжнародні ланцюги постачання.
Ось чому я не маю великої впевненості в концепції, згідно з якою можливо створити потужний оборонно-промисловий комплекс, не займаючись паралельно розвитком усієї технологічної та промислової інфраструктури держави.
Для України це має особливе значення.
Ми розробили безліч інноваційних рішень у сфері defence-tech і здобули вміння швидко перетворювати військові виклики на прототипи.
Наступний етап значно складніший.
Потрібно навчитися перетворювати технологічні рішення на велику промисловість.
Це передбачає використання власних елементів у критичних аспектах. Масове виробництво. Вкладення в обладнання для виробництва. Підготовка фахівців в інженерній сфері. Включення українських компаній у європейські ланцюги постачання. Спільні виробничі проекти з міжнародними партнерами.
Саме в цьому контексті оборонна промисловість і двостороннє використання технологій фактично перестають існувати як окремі напрямки.
Розвиток технологій у сфері оборони здатен стимулювати попит на нові галузі, такі як машинобудування, електроніка, матеріалознавство, робототехніка, авіаційні технології, космічні системи та програмні рішення.
Після завершення війни ці навички повинні залишитися актуальними.
Навпаки, вони повинні стати фундаментом для нових українських технологічних фірм, які не лише обслуговуватимуть внутрішній оборонний сектор, але й змагатимуться на міжнародній арені.
Тому для мене питання розвитку оборонно-промислового комплексу вже давно перестало бути лише питанням забезпечення оборони.
Це питання стосується того, яку економічну модель Україна формуватиме на найближчі два десятиліття.
Якщо ми зможемо перетворити сьогоднішню швидкість українських інженерів та підприємців на системну промислову спроможність, війна, яка сьогодні змушує нас створювати технології для виживання, може залишити Україні одну з найсильніших технологічних економік у Європі.
#Університет #Європа #Інженер #Двигун #Модель #Хімія #Економіка #Матеріалознавство #Боєприпаси #Металургія #Програмне забезпечення #Військово-промисловий комплекс #Механіка #Електроніка #Оптика #Радіоелектроніка #Серійне виробництво #Ракета #Верстат #Датчик #Радіоелектронна боротьба